У ніч на 25 жовтня Україна перейшла на «зимовий» час – стрілки годинника перевели на годину назад. А уперше «погратися з часом» вирішили у Великобританії ще в 1918 році, щоб зекономити енергоресурси. Ідею згодом підхопили в понад сотні інших країн. Частина потім відмовилася, у нас практикують це досі. На думку експертів, організм людини звикає до нового режиму протягом двох тижнів. Декому лікарі та психологи радять певним чином готуватися, аби пережити цей період комфортно. Наші журналісти розпитали в жителів Переяславщини, як вони сприймають ці зміни.
Світлана Шовкошитня, 52 роки, с. Ковалин:
– Перехід на зимовий час, як на мене, не такий складний, як на літній. Наша сім’я адаптується до нового режиму відносно легко. Все ж таки година назад – це ніби якийсь резерв часу отримати, можна довше поспати. А ще добре, що це відбувається в неділю, то немає різкого збою робочого режиму. Ось хіба що нам з чоловіком доводиться часто їздити в Київ, і коли повертаємося додому – надворі вже сутінки. Але ж це природно, що восени світловий день коротшає. Для нас взагалі темнота дискомфортна, але ж це тимчасово.
Любов Аврамич, 59 років, с. Велика Каратуль:
– Перейшли без проблем, адже за багато років уже звикли до таких перемін два рази на рік. Навіть мої корівки не помітили змін, теж звикли, адже одній – три роки, а двом – по п’ять. Іду вранці до них о шостій, хіба вони відчувають різницю на якусь годину? Тож надої їхні зменшуються не через зміну часу, а через те, що літом трави було мало через жару, та ще тому, що давно розтелені. Приходьте на базар, скоро в мене буде молозиво!
Софія Заболотна, 48 років, місто:
– Кожного ранку ми гуляємо із собакою Ніколь. Це – англійський кокер-спанієль, їй 2 роки й 4 місяці. Вона – активна, доброзичлива й весела. Чесно кажучи, я не помітила якихось особливих змін у її поведінці через перехід на «зимовий» час. Ніколь спить, поки я не встаю з ліжка. Як тільки я встала, вона теж «оживає», ми збираємось і йдемо надвір. Увечері ми, як правило, гуляємо, коли я приходжу з роботи – десь о 19-й чи 19:30. Повертаємось за годину-півтори, миємо лапи, Ніколь вечеряє й лягає спати. Я теж не люблю довгих темних вечорів, тому намагаюсь заснути раніше. Мабуть, у нас із Ніколь співпадають біоритми, тому не виникає ніяких проблем із «зимовим» часом.
Оксана Шинкар, 42 роки, с. Дем’янці:
– Перехід на зимовий час у нашій родині відбувається без особливих змін режиму. Старші ходять на роботу як зазвичай, донька навчається в 10 класі. Радіє, що в районі школи не закрили, і на уроки іде з радістю. Адже за період весняного карантину вдома діти нагулялися і відіспалися, а за друзями заскучали. Я працюю медичною сестрою в стаціонарі психоневрологічного профілю, то й наші підопічні ці зміни переживають спокійно. Вони живуть собі за своїм режимом. Тим більше, що для профілактики перед осінньо-зимовим сезоном їм призначають комплекси вітамінів, вони отримують збалансоване харчування.
Олег Новіков, 50 років, місто:
– Я працюю в Києві в будівельному гіпермаркеті. Два дні через два їжджу маршрутками або попутками. Прокидаюся на початку сьомої, щоб до дев’ятої дістатися роботи. Переходу на зимовий час взагалі не відчув. І моя родина також. А перехід на літній час дружина і донька переживають гірше. Доця навчається у молодших класах, то її за тиждень починаємо готувати: кладемо спати раніше, щоб організм зміг адаптуватися. Взагалі я не проти переведення годинників, якщо це економічно виправдано. Але якщо вигоди немає, як зараз доводять експерти, а тільки шкодить здоров’ю людей, то нехай би скасували.
Микола Дорошенко, 49 років, місто:
– Я працюю начальником цеху благоустрою в ВУКГ, у моєму підпорядкуванні 13 двірників, які прибирають міські вулиці. Коли перейшли на «зимовий» час, вони почали виходити на роботу, коли розвидниться надворі. Але не всі. Дехто починає о шостій, а то й раніше. Це люди, які прибирають на вулицях, де інтенсивний рух транспорту. На світанку машин значно менше, вони не заважають. Двірники виходять на роботу також обідньої пори й під вечір. Прибирають папірці на тротуарах, вичищають сміттєві урни, яких стало дуже багато. Проте сміття все одно розкидають. Світловий день став коротшим, отож треба встигнути й опале листя підмести, й порожні пляшки позбирати. Люди, поважайте працю наших двірників!
