71-річний Іван Новак, попри поважний вік, самотужки дає раду своєму господарству та знає про бджіл практично все, адже займається бджільництвом 60 років.
Іван Матвійович – уродженець села Горбані. Саме там ми й познайомилися – під час святкування Дня села, що припав на Медовий Спас, він продавав на ярмарку продукцію з власної пасіки. Чоловік зізнався, що вже не уявляє себе без бджолярського ремесла.
– Пасічництвом я займаюся майже шістдесят років. Коли мені було дванадцять, влітку працював у селі – пас корів. Одного разу йшов по стерні додому, це було 5 серпня – той день закарбувався в пам’яті назавжди, і вперше в житті побачив бджолиний рій, – згадує пан Іван. – Мати сказала: «Раз побачив рій, значить, будеш займатися бджолами». Я не заперечував, адже найдужче любив ласувати солодким.
Іван Новак розповідає, що вулики фактично отримав у спадок: бджолами займався батько, проте не надто успішно – комахи не вижили. Тоді справу підхопив дядько, поновив пасіку і передав 12-річному Івану набуті знання та досвід. А головне – в нього з’явилася перша бджолина сім’я. Перед службою в армії парубок мав два вулики, як повернувся – придбав ще дві бджолосім’ї. Нині у своєму угідді має 25 вуликів.
У бджолиному суспільстві панує матріархат
– Бджолина сім’я – це біологічна одиниця, як ділене неподільне, у якому все існує для кожного й кожен існує для всіх – справжній комунізм, – посміхається досвідчений пасічник. – Керує в їхній сім’ї матка, мов господиня, яка розпоряджається всіма процесами. Вона відкладає яєчка, які вирощують й доглядають робочі бджоли. У перші дні після народження робоча бджола знайомиться із ситуацією, зміцнюється, прямо як дитина, а тоді приступає до обов’язків по господарству: охорона вулика від чужих бджіл, прибирання, догляд за личинками, і вже з п’ятнадцятого дня віддається суто роботі зі збору нектару. А у вулику їх змінює наступне покоління. Робоча бджола в літній період живе до 45 днів. Але трутні теж дуже важливі, вони запліднюють матку, у бджолосім’ї їх повинно бути близько п’яти тисяч, а загалом сім’я – це 20-25 тисяч, – захоплено розповідає бджоляр.
Фото: ілюстративне
Свого часу Іван Матвійович проживав у столиці, працював головним механіком на промисловому підприємстві. Проте улюбленої справи не полишав. Регулярно навідувався до села, аби доглядати смугастих трудівниць. Щоб на пасіці був порядок, достатньо одного дня на тиждень, часто заглядати до бджіл і втручатися в їхній простір не потрібно, головне – організувати їм комфортне життя, стверджує Іван Матвійович. Минулого року він перебрався до Горбанів на постійне місце проживання.
– У юності бракувало досвіду, тому читав багато літератури про бджільництво, а зараз я можу глянути на бджолу і зрозуміти стан її здоров’я з одного погляду. А вони віддячують тим, що дають не лише продукти, багаті цілющими властивостями, а навіть самі мене лікують. Днями проводив для дружини Катерини сеанс бджоловжалення – апітерапію. Це, до речі, панацея від багатьох хвороб. Колись один мій знайомий науковець із Ташані потрапив у ДТП і лежав прикутий до ліжка. Перебуваючи в лікарні, прочитав книжку Шабаршова «Якщо ви маєте бджіл» і так захопився прочитаним, що вирішив і собі спробувати бджоловжалення на нозі, яку перестав відчувати. За кілька тижнів функції ноги були повністю відновлені.
Ще одного знайомого лікарі готували до ампутації кінцівки, діагностувавши гангрену. Дивом він потрапив до товариша на пасіку, а той запропонував пожалити хворе місце. Уже через місяць щоденних сеансів лікарі були вражені, адже хвороба відступила.
Бджоложаленням лікують багато захворювань
«Нещодавно болів поперек. Допомогли 78 бджоловжалень»
Іван Матвійович шокує зізнанням: максимально його жалили близько 300 бджіл одночасно. У момент укусу комаха проколює жалом шкіру й негайно впорскує бджолину отруту – апітоксин. У невеликих дозах вона корисна для людського тіла. Може, у тому й секрет його енергійності й моложавого вигляду?
Вплив цього дивовижного, повністю натурального компонента полягає в підвищенні рівня гемоглобіну, посиленні кровотоку, зниженні загального холестерину, але далеко цим не обмежується. Апітерапія допомагає лікувати ревматичні захворювання – Іван Матвійович неодноразово давав себе жалити бджолам, коли відчував біль у попереку після тривалої фізичної праці, востаннє нарахував 78 вжалень.
Та навіть просто перебувати на пасіці – уже корисно для здоров’я. Вчені стверджують, що ефірні олії, які виділяються з бджолиних продуктів, дезінфікують повітря навколо вуликів у радіусі двохсот метрів. Дихати таким корисним повітрям рекомендується, щоб нормалізувати сон, покращити апетит, а також людям із хворобами серця та дихальних шляхів.
Солодкий продукт із пасіки – завжди на столі в родині Новаків. Бджоляр частує ним і односельців, і друзів, і родичів. Двоє синів та донька Івана Матвійовича від бджільництва далекі. «Одного разу сина в дитинстві вжалила бджола, як дременув – одразу вирішив, що треба від них триматися якомога далі. А я не наполягаю, бджіл потрібно любити, як і будь-яку справу, якою вирішив займатися».
Пасічник радить щодня вживати мед та інші бджолопродукти
– Окрім меду, збираю з пасіки й інші цінні продукти, – продовжує Іван Матвійович. – Прополіс – це природний антибіотик та дезінфектор. Бджоли збирають його, щоб дезінфікувати вулик, а люди роблять настоянки, вживають у чистому вигляді або додають до страв. Пергу називають бджолиним хлібом, вона надзвичайно багата білком і в короткі терміни засвоюється організмом людини. Забрус – це воскові кришечки, якими бджоли запечатують мед у сотах. Цей продукт містить вітаміни, органічні кислоти, різні ферменти. В організмі людини понад 3 000 ферментів, які допомагають нам засвоювати їжу, а в маленькому зобику бджоли – понад 2 600 ферментів. Бджоли дають людям усе необхідне.
Іван Матвійович входить до Спілки пасічників України. Каже, бджолярі б’ють на сполох, бо бджоли масово гинуть. Після розпаду Союзу в Україні було близько шести мільйонів бджолосімей, зараз – близько трьох мільйонів. Основна причина загибелі бджіл – отруєння пестицидами. Аграрії масово використовують хімічні добрива для обробки посівів, шкідливі для бджіл. Покарати винних фактично неможливо. Відомий фізик Альберт Енштейн вважав, що якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього загинуть і люди, адже завдяки запиленню комахами рослинних культур, людство отримує третину від обсягу всіх продовольчих ресурсів.
– Бджоли живуть на планеті 40 мільйонів років, і тільки за останні 27 років кількість комах у світі зменшилася в чотири рази, екологія дуже страждає. У Спілці пасічників України обговорюємо ці проблеми, спілкуюся і з пасічником Віктора Ющенка. Треба втілювати стратегію розвитку бджільництва, – підсумував Іван Матвійович.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
