В усі часи прогрес людства забезпечували особливі, рішучі, далекоглядні люди, за свої справи-діяння надовго залишаючись в пам’яті народу. Не виняток і Переяславщина, яка пам’ятає своїх подвижників, яких немало було в минулому. Та залишимо їх історії. Сьогодні журналісти Переяслав.City поцікавилися у своїх земляків, хто, на їхній погляд, саме зараз є найпопулярнішим, найвідомішим серед жителів нашого краю.
Оксана Чичива, 43 роки, с. Єрківці:
– Насамперед хочу відзначити краєзнавця-мецената, уродженця нашого села Гича Михайла Михайловича, який вже багато років невтомно досліджує історію Єрковець. Ось і минулої осені, а саме під час святкування дня села, він передав в Єрковецьку бібліотеку своє чергове видання, в якому зібрані спогади про пережите у роки Голодомору та Другої світової війни. З неабиякою повагою я ставлюся ще й до Віктора Шеремети та Віталія Бебешка, які також докладають багато зусиль, аби наше рідне село жило і процвітало.
Тарас Костін
Віталій Коцур, 33 роки, місто:
– Зрозуміло, що це міський голова Тарас Костін. Він не може не бути популярним, оскільки представляє громаду міста. Наш університет – один із рушіїв Переслава, хотів би я цього чи ні, його ректор Віктор Коцур відомий не лише в місті, а й в Україні. Генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Олексія Лукашевича також знають багато переяславців як з позитивного, так і з негативного боку. Відомі й наші активісти проти ТЕЦ. Відзначу із їхньої когорти Світлану Помойницьку, яка із якісного журналіста стала громадським активістом – це не погано, просто вона вибрала таку нішу в суспільстві. Є ще ціла плеяда міських активістів: Тетяна Чеботарь, Аліна Литвин (займаються безпритульними собаками), Євгеній Глазунов, Олександра Дем’яненко. Перепрошую, що назвав далеко не всіх, співпрацюю ж я ще з багатьма популярними та активними переяславцями, дуже ціную їх.
Людмила Сердюк, 53 роки, с. Лецьки:
– Я так одразу не можу сказати про всю Переяславщину, от у нашій Циблівській громаді найпопулярніший Олександр Палагута. Минулого літа мешканці семи сіл проголосували за те, щоб він очолив нову громаду. Олександр Михайлович переміг тоді з великим відривом від найближчого суперника. Це стало можливим тому, що він справедливий, завжди відстоює інтереси людей, ніколи не проявляє зверхності. Нашого голову можна побачити і з пилкою, і з мітлою під час великих прибирань, він завжди готовий прийти на допомогу. І взагалі, він – позитивна людина, завжди в гарному настрої. Через це всі люди його й поважають.
Євгеній Глазунов
Тимофій Поліщук, 41 рік, місто:
– Найпершим спав на думку відомий у Переяславі громадський активіст Євген Глазунов. У минулому я жив у Києві і першим переяславцем, з яким познайомився, був старший брат Євгена Олександр. Коли я вже переїхав сюди жити, то познайомився і з його родиною – мамою, Євгеном. Знаю їх, як порядних людей, які дуже турбуються про місто, прагнуть робити добрі справи. На щастя, гідних людей, які багато трудяться на користь суспільства і яких знаю, у нас немало, в тому числі і серед віруючих. Наприклад, подружжя переяславців Олена та Віктор Михайлюки багато свого часу і сил віддають роботі з дітьми.
Микола Богатир
Андрій Корж, 25 років, місто, лідер гурту «Драбадан»:
– Людмилу Бездольну, керівника хореографічного колективу «Вольтаж», вважаю дуже популярною людиною у сфері культури. Колектив існує багато років, без нього не обходиться жодне міське свято, танцівники беруть участь у міжнародних конкурсах і здобувають призові місця. Також це Микола Богатир. Він організовує культурно-просвітницькі й спортивні акції, розробляє туристичні маршрути, створює музей, загалом підіймає рівень туризму на Переяславщині. А серед людей, які проводять науково-просвітницьку роботу, назву Віталія Коцура й Тараса Нагайка.
Тетяна Чеботарь
Світлана Мартинюк, 53 роки, с. Ташань:
– Для мене особисто такою є Таня Чеботарь, голова ГО «У добрі руки». Вона мені дуже подобається як людина і те, яку велику справу вона робить – дбає про братів наших менших. Я сама дуже люблю котиків та собачок і знаю, що вони не можуть про себе подбати, їх треба комусь прихистити, нагодувати. Серед колег вирізняю нашого методиста РБК Любов Рубан – неймовірно доброзичлива жінка, завжди підтримає, порадить і як фахівець вона неперевершена. Василь Вовчанівський як голова громади, як на мене, незамінний керівник. Уміє згуртувати колектив, вирішити питання і просто поговорити з людьми – це важливо.
