Десяте літо поспіль у таборі «Скаутвілль» на березі Дніпра поблизу Переяслава відпочивали діти зі всієї України. У кожній із чотирьох двотижневих змін було майже по двісті дітей, дехто купував путівки на кілька змін за сезон. 20 серпня табір закінчив цьогорічну роботу. Напередодні там побував журналіст Переяслав.City.
Рекордний продаж путівок
– У 2019-му до нас приїжджали діти із Одеси, Харкова, Дніпра, Кропивницького, Черкас, Київської області, а найбільше з Києва – близько 70 відсотків, – розповів Леонід Ніколаєв (40 років), заступник директора табору з виховної роботи. – Ще були дітки із-за кордону – з Естонії, Іспанії, Німеччини, Австрії, США – всі вони мають українське коріння, хтось краще, хтось гірше спілкується російською.
Путівки ми традиційно почали продавати з 1 лютого, до кінця травня реалізували майже всі. Це наш рекорд! Коштували вони спочатку по 8300 гривень, потім з кожним місяцем дорожчали на 500 гривень – до 10300. Зауважу, що близько 70 відсотків цьогорічних відпочивальників уже бували в нас раніше.
Зазвичай набирали дітей із шести років, тепер підняли поріг до семи. Все-таки треба, щоб дітлахи хоча б рік у школі провели, мали певний досвід самообслуговування та перебування в колективі. Десять безкоштовних путівок ми передали Циблівській сільській раді, на території якої розміщується табір.
Табір розміщується посеред лісу
У порівнянні з сезоном 2018-го, на території, окрім наметів, додали нові локації: ще одне тіпі, дитячий спортивний майданчик, ще одну сцену (тепер їх три), докупили каное, розширили пляж, оновили скеледром.
До заїзду дітей (наприкінці червня) працівники «Скаутвіллю» готувалися майже два місяці. Діти жили у трьох так званих кварталах за віком: від 7 до 10, від 10 до 13, від 14 до 17 років. Найбільше – наймолодших. Розділяли всіх на 13 загонів, на чолі кожного було двоє керівників (вожатих).
– У зміні працює 29 вожатих: 26 основних та три на заміні, – пояснив Ніколаєв. – Загалом команда складається із близько сімдесяти осіб. У нас є клуб КДГ (керівник дитячої групи), він працює цілий рік. Раз на місяць хлопці й дівчата збираються, проходять додаткові тренінги, організовують майстеркласи та ігромайстерні.
З лютого для новачків починається набір у школу вожатих. Вони готуються до травня: мають шість занять по шість годин. Перед першим заїздом дітей три дні для вожатих на території табору проводимо семінар. Ну і врешті-решт цей час їм необхідний, щоб познайомитися між собою, стати справді кращою командою літа.
Леонід Ніколаєв викладає в Переяслав-Хмельницькому педуніверситеті на кафедрі психології. На запитання, чи багато наших студентів працюють в таборі, відповів:
У нас багато хлопців та дівчат, які прагнуть розвиватися як волонтери, покращувати власні лідерські якості. Чимало вожатих за професією педагоги, психологи. Є четверо осіб з ліцею при університеті КРОК. До речі, ми давали рекомендації, коли вони туди влаштовувалися.
Зарплата керівників дитячих груп залежить від загальної кількості змін, проведених в таборі: до п’яти змін (мають зелені бандани) – 2400 гривень, 5-10 змін (помаранчеві) – 2700 гривень, більше десяти (фіолетові) – 3000.
21-річний Ігор Качур з міста Марганець Дніпропетровської області за два сезони уже відпрацював сім змін і не збирається зупинятися.
– Тут дуже приязна атмосфера, – сказав він. – По цій, четвертій, зміні видно, що діти хочуть сюди повертатися – більше 90 відсотків тих, які вже були раніше. Тут вони розвиваються, зокрема, у фізичному плані: вчаться стріляти з луків, долають перешкоди, ходять у походи. Не сидять на місці, не клацають у своїх телефонах.
Я маю досвід подібної роботи із 12 років. З мамою їздили в табір сімейного типу, який вона сама організовувала. Інколи мене залишала відповідальним, тому я в темі. Наступного року приїду по фіолетову бандану. Коли діти приїжджають у табір, біжать, обіймають тебе з вигуками: «Ігор, Ігор…», це круто. А бандана – це наче додаткове свідчення того, що все це недаремно. Зараз я закінчую навчання на хіміка, але працюю в торгівлі. З педагогікою життя не пов’язуватиму, це для душі. Тут можна перемкнутися, розвіятися, відірватися з дітьми.
«Ювілейну» пропустити не можна
Кожна зміна в «Скаутвіллі» мала певну тему, а цьогорічна четверта – «Ювілейна». Вона поєднувала в собі теми з усіх попередніх змін.
– У четвертій зміні майже всі діти, які вже були тут раніше, – зазначив Леонід Ніколаєв. – Бо вони хотіли потрапити сюди, щоб згадати, як було у їхніх змінах, дочекатися, так би мовити, «своєї» теми. Саме з останньою зміною ми офіційно й відсвяткували ювілей. У нас була святкова лінійка, квест, вечірній концерт талантів, а потім виступ неонового мильного шоу.
Захар Синятов (крайній ліворуч) та Ксюша Русіна (посередині) знайшли в таборі нових друзів
11-річна Ксюша Русіна з Києва шість разів була в «Скаутвіллі», цього року – двічі.
– А я із загону «Жовта преса», – сказала, коли мене представили як журналіста. – Хотіла потрапити на ювілейну зміну і потрапила. Мені все тут дуже подобається: ЛАСка (Лісова академія скаутингу – ред.), різні квести, рукоділля, кухня, а після змагань ще й браслетики дають. У мене тут з’явилося багато друзів.
Киянин Захар Синятов (10 років) був на своїй четвертій зміні, їздить у табір з 2017-го.
– У мене день народження 14 серпня, другий рік поспіль проводжу його в «Скаутвіллі», – зізнався. – Мені не спеціально так путівки купують, просто ювілейну зміну не можна було пропустити. Вперше я сюди потрапив, коли захотів переночувати в наметах. Тоді сказали, що є такий табір.
Уже в той перший рік я двічі приїжджав сюди і з того часу не пропускаю жодного літа. Мені подобається, що тут великий вибір різних занять, без діла не сидимо. Мені цього року подарували телефон, то інколи можу й позалипати, є тут вільний час – сієста після обіду.
«Тут народжується літо»
Харчуються діти шість разів на день: сніданок, ланч, обід, полуденок, вечеря, друга вечеря. Продукти закуповують лише у перевірених ліцензованих постачальників. Приміром, м’ясо – в «Укрпромпостачу», відразу «під ніж», тобто не залежується. Кухня – прямо в лісі, все готується на спеціальних мангалах у величезних котлах.
– У батьківські дні, які є у кожної зміни, батьки намагаються нагодувати дітей якоюсь не дуже правильною їжею, – зазначив Леонід Ніколаєв. – Наприклад, у 30-градусну спеку везуть з Києва суші, котлети, піцу. Я на власні очі бачив, як малий за раз випив пів пляшки кока-коли.
Я, як психолог, розумію, що годування – це найпростіший спосіб прояву турботи. А потім батьки їдуть, а дітям погано стає, животи болять. А відповідальність же на нас. Тому хочеться, щоб з цим батьки були все-таки уважнішими. А їм самим тут все подобається. Деякі навіть кажуть: «Давайте зміну для батьків». Звичайно, колись можна влаштувати щось типу сімейної зміни. Але зараз цього в планах поки що немає.
«Запросимо закордонних скаутів»
На початку цього року територія, де розміщується «Скаутвілль», офіційно на 49 років перейшла в користування МГО «Скаути Києва», засновника табору. Голова організації, директорка табору Аліна Чернишова (37 років) пояснила, що це означає:
– Для нас тепер є можливість реалізовувати міжнародні проєкти. Для закордонних партнерів дуже важливо, щоб територія, на якій розміщується табір, була або у власності, або в офіційному користуванні. Це – один з головних показників безпеки дітей. Вже на наступний рік ми плануємо залучити скаутів з інших країн.
Також є партнерські благодійні фонди, які реалізовують подібні інтеграційні програми для дітей соціально незахищених категорій. У вересні розпочнуться перемовини щодо співпраці з ними.
Аліна Чернишова
– Чи працюєте ви зі спонсорами?
– Надходжень за путівки достатньо, щоб задовольнити всі наші потреби. А спонсори хочуть величезної реклами, ми не готові їм цього забезпечити. Як бачите, на нашій території немає жодного банеру. Ми не є рекламним майданчиком. Наша філософія – все для дітей.
Ми працюємо з компанією «Coca Cola», однак ніде цього не афішуємо, від нас цього не вимагають. І власне, самі ми рекламування не потребуємо. У нас досі черга. Сезон закінчився, а люди телефонують і запитують, чи є ще місця, коли п’ята зміна. Технічно можливо набирати ще більше дітей, однак буде складніше забезпечити належну якість.
Для розширення слід мати більший штат. На сьогодні в Україні дефіцит хороших педагогів, тому зі своїми ми працюємо постійно. Заохочуємо, щоб нікуди від нас не пішли, щоб знаходили можливість на кілька тижнів вирватися зі своїх основних місць роботи. А щоб знайти нових таких фахівців, навчити їх, «запалити», необхідний час.
– Вочевидь, у вас особисто багато організаційної роботи. Чи встигаєте побути з дітьми?
– У нас все дуже демократично, я постійно з дітьми. Можу йти територією, пообніматися з ними, поспілкуватися. Всі працівники штабу, незалежно від посади, максимально інтегровані в розважальну програму табору. Є діти, батьки, з якими ми спілкуємося цілорічно. Половина наших друзів у фейсбуці – зі «Скаутвіллю». За освітою я педагог та психолог. У цьому й радість, що не втрачаю педагогічної практики, маючи купу організаційних справ.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
