Понад місяць тому жителька Стовп’яг Бака Ганна Іванівна відсвяткувала своє 90-ліття. Свій вік доживає у великій опіці своєї доньки – Марії (64 роки) та зятя Михайла (68 років) Сабадах. Це подружжя в Стовп’яги із Києва вісім років тому й переїхало, щоб доглядати за старенькою мамою. Днями у них в гостях побувала кореспондентка Переяслав.City. Але розповідь про довгожительку відкладу на потім, а поки що про те, як красиво ці недавні жителі столиці облаштували своє обійстя.
Зайшовши на садибу, відразу підмітила, що тут живуть справжні господарі: асфальтований двір підметений, побілена хата внизу підведена чорною фарбою, вікна пофарбовані також акуратно, виткі троянди майстерно підрізані, а їхні гілочки заведені на металеві конструкції так, що нагадають такі собі дужки від кошиків. Під сучасним металевим парканом ростуть високі туї та розлогий самшит.
Привертає погляд і літня альтанка з плетеним тином, на кілках якого висять старовинні та сучасні глиняні глечики. Її долівка вимощена різнокольоровим кахлем. Стоїть тут плетений з лози стіл і такі ж крісла. Ошатності додають ще й саморобні декоративні вироби.
– Оцих "тіток", "дядьків" та ангелів з крилами змайстрував мій Михайло, – каже Марія Сабадаха. – Він у мене майстер на всі руки. І оцей дитячий майданчик із гойдалкою та тином, а також лебеді із автомобільних шин – теж робота мого Михайла. Він не може бути без діла! А вже як за щось береться, то робить це дуже ретельно. Ось, наприклад, вікна на фасаді хати він пофарбував ще позаторік, а вони й досі виглядають так, мов це зробив учора. І на городі, і на клумбах він з охотою працює. А ось подивіться, як рівнесенько поскладав дрова у двох дровітнях. Газу в нас немає, тож хату опалюємо дровами.
А ще мій Михайло – творча натура. Он погляньте, які таблички почепив на альтанку та літню кухню, – вихваляючи свого чоловіка, хазяйка садиби показала на табличку "У Марії", яка розміщена над входом до зони відпочинку, та "У Михайла", яка висить над вхідними дверима невеличкого приміщення, прибудованого до господарської споруди.
– Це моє літнє лежбище, – жартома каже Михайло Сабадаха. – Облаштував у цій кімнаті все так, щоб теплої пори року тут добре почувалися і наші діти та онуки. До виходу на пенсію я працював водієм. А як став пенсіонером та переселився в село, то ким тільки я не є: і маляром, і штукатуром, і пічником, і будівельником, і колієм дров, і майстром з плетіння лози.
– Я дуже рада, що доля звела мене саме з таким добрим та хазяйським чоловіком, як оце мій Михайло. Ми прожили у парі вже 46 років, за цей час ще жодного разу не посварилися. Якби ще усім людям жити так мирно та ладно, як оце живемо ми, – сказала Марія Сабадаха і гостинно запросила до господи, щоб познайомити мене зі своєю мамою. Та про це буде згодом.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу (там актуальні новини Переяславщини) та стежте за нами у фейсбуці
