Місцевий фермер Володимир Бузницький, 60 років, власноруч із підручних матеріалів спорудив сушарку для зерна. Аби довідатись, що вона собою являє і наскільки ефективна, домовляюсь із Володимиром Івановичем про зустріч.
Першу сушарку зробили на колесах
Чоловік розповів, що фермерством займається уже 27 років. Обробляє 220 гектарів землі.
– Для фермера цього достатньо, – стверджує. –. Я хочу фінансово зростати за рахунок більшої врожайності. Поставив собі за мету кожного року нарощувати віддачу землі. До будівництва власної сушарки підштовхнув розрахунок затрат. Якось порахував, що щороку втрачаю близько 800 тисяч гривень лише тому, що здаю вологе зерно. А на ці гроші я міг би фактично купити один трактор! Тож вирішив «заткнути» цю діру і збудувати власну сушарку.
Насіння гарбуза тепер сушать на цій, першій сушарці
Перша сушарка, яку ми зробили разом із сином Юрієм, он стоїть на колесах, – показує на двохосний тракторний причіп. – Завантажуємо його в прямо полі від комбайна. Потім трактор привозить до спеціально побудованої печі, і через трубопровід подаємо в причіп гаряче повітря. Перевага цієї сушарки в тому, що через маленьке завантаження (поміщається лише 9 тонн зерна) його можна не ворушити. Потоку повітря достатньо, аби продути все зерно. За день на цьому причепі сушили до 30 тонн зерна.
Володимир Бузницький зазначив, що погожих днів під час жнив завжди недостатньо. Тож, аби не чекати, поки звільниться причіп для наступної змолоченої партії зерна, вирішили побудувати велику стаціонарну сушарку:
– Три роки тому із сином, знову закотивши рукави, приступили до реалізації нового проекту. Завершили його за півроку. Почали навесні, а восени сушарка вже прийняла першу партію зерна.
Мати власну сушарку вигідно
Фермер розповів, що принцип роботи саморобної сушарки мало чим відрізняється від принципу промислової. Єдина відмінність в тому, що замість потужного електромотора, який має рухати шнеки для ворушіння зерна чи для вивантаження, а також забезпечує роботу вентилятора, використовує трактор «Білорус», який встановлено біля печі і який за допомогою ремінних передач робить всю цю роботу.
Володимир Бузницький біля сушарки, яка заробила гроші на автомобіль, який стоїть поруч.
– Я порахував, що потужний електромотор використовувати невигідно. Інколи «вирубають» електрику, іноді напруга настільки низька, що навіть маленькі мотори відмовляються працювати. І найголовніше – солярку вигідніше використовувати, ніж електроенергію. Аби висушити повне завантаження бункера, а туди вміщається 30 тонн зерна, потрібно дві каністри солярки для трактора, чотири метрових поліна та кілька тюків соломи.
Володимир Іванович зауважив, що час сушіння залежить від вологості зерна, в середньому це займає близько трьох годин. Поки що сушарка встановлена тимчасово, неподалік гаража. Він планує перенести її трохи далі, в спеціально відведене місце, аби вона нікому не заважала, та побудувати біля печі іще один такий бункер, аби якісніше використовувати тепло. Доки піч буде «сушити» один бункер, то другий має завантажуватись. Після продувки зерна тепло буде подаватися на другий, а із першого готове зерно можна забирати і розпочинати завантаження новою партією. За добу планують сушити близько 180 тонн зерна.
Я приїхав, коли якраз під завантаженням стояв шведський красень «Вольво», який приймав готове сояшникове насіння минулорічного врожаю. Володимир Іванович з гордістю мені наголосив, що за допомогою грошей, які йому зекономила сушарка він поповнив парк своєї техніки цим вантажним автомобілем. А ще частина цих коштів допомогла йому в організації та проведення минулого року ярмарки «Медовий баштан».
– З купівлею цього автомобіля я без проблем тепер доставляю зерно кукурудзи на «Нібулон», а насіння соняха у Миронівку.
Із сином зробили комбайн, який молотить… гарбузи
Окрім сушарки, родина Бузницьких зробила комбайн, який молотить гарбузи:
– Землі в Хоцьках придатні для вирощування кавунів та гарбузів. Тож певні поля я відвів під ці культури. Спочатку кавуни возив на столицю власним автомобілем, а згодом споживачі самі стали приїздити і забирати врожай смугастих з поля. Як відомо, гарбузове насіння дуже цінується, тож почав займатися цією справою. А щоб механізувати збирання гарбузів та їх чищення, із сином зробили такий собі гарбузозбиральний комбайн. Він не лише їх збирає, а і дістає насіння, яке завантажується на автомобіль, а чавлений гарбуз викидається прямо на поле, як додаткове підживлення землі. Восени, під час збору гарбузів я вас запрошу на поле. Подивитеся, як він працює.
