Сесія міської ради 23 липня ухвалила рішення направити позов до Верховного Суду України. У ньому вимоги «про визнання постанови ВРУ № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» протиправною, не чинною в частині приєднання міста Переяслава до Бориспільського району та ліквідацію Переяслав-Хмельницького району» — йдеться про це на сайті міськради.
«Битва» не закінчена
Водночас депутати міськради підписали звернення до діючого глави держави та президентів України минулих років (Кравчука, Кучми, Ющенка, Порошенка) щодо створення Переяславського району.
Зазначену постанову Верховна Рада ухвалила 17 липня. Через два дні вона набула чинності. Цим рішенням у країні замість 490 було сформовано 136 нових адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня (з них 10 в Автономічній Республіці Крим). Київська область замість 25 тепер має сім районів. Переяславського у списку новостворених немає.
Переяславці їздили на протест під стіни парламенту, але це не допомогло. Водночас вони у соцмережах і не тільки часто звинувачували в тому, що сталося, саме керманичів міста та району, що вони «таке допустили», що «злили» район і таке інше.
Ще на початку червня Міністерство регіонального розвитку спільно з парламентським профільним комітетом проводили онлайн-конференцію щодо районування. Тоді заступник міністра В’ячеслав Негода запевнив, що районування — це компетенція не громад, а органів державної влади. Райони виконуватимуть функції виконавчої влади і для людей не виникне жодних труднощів. Усі необхідні послуги вони отримуватимуть у своїх громадах (ОТГ). Це підтвердив тоді і заступник голови парламентського комітету Віталій Безгін (саме його голосування багато в чому стало визначальним у долі Переяславського району — авт.).
Райони створили всупереч методиці
Журналістка Переяслав.Сity розпитала про подробиці цієї справи у представника «третьої» сторони — голови райдержадміністрації Сергія ДЯЧЕНКА.
— Сергію Михайловичу, як взагалі відбувався процес узгодження районування?
— Перерозподіл території області на нові укрупнені райони обговорювався півтора року. Цим займалися саме органи виконавчої влади — обласні адміністрації, Мінрегіонрозвитку, Кабмін. Фахівці всіх рівнів моніторили ситуацію, на основі затвердженої методики створення укрупнених районів прорахували всі моменти, провели консультації з експертами.
Перед подачею проєкту до Кабміну, 11 червня, голова КОДА Василь Володін провів засідання, де обговорювали райони Лівобережної Київщини. Ми були разом із Петром Качкалдою та Іваном Бугаєнком.
Коли зайшла мова про можливість зміни конфігурації наших районів, Володін категорично заявив, що про таке навіть не йтиметься — на цьому краї буде тільки два райони: Бориспільський і Переяславський. Але тоді обговорювали питання щодо центрів: Бровари чи Бориспіль, Переяслав чи Яготин. Інших рішень не було.
У тому проєкті Переяславський район залишався на новій адміністративній карті України. Саме такий варіант і погодив Кабмін.
— А коли ви дізналися, що «карти переграли»?
— Вже на засіданні парламентського комітету. Загалом у цій історії багато здогадок і версій. Усе через те, що схему районування, затверджену в області і Кабміні, у профільному комітеті змінили попри діючу методику. На комітеті були одні емоції: така картинка подобається, а така ні, мовляв, ми так бачимо. Відтак просто 17 осіб вирішили нашу долю.
Зробили «цвєтік-семицвєтік»
— А як же рішення облдержадміністрації, Уряду?
— Уже тоді представників виконавчої влади чомусь не допускали до участі у розгляді цих питань. Аргументи міністра сприймалися як «до відома», голови обласної адміністрації взагалі не було і це мене насторожило. Я зміг там побути тільки як сторонній спостерігач.
Раніше з Віталієм Безгіним ми спілкувалися, консультувалися щодо питань децентралізації — були хороші ділові стосунки. Після засідання комітету я зрозумів, що щось пішло не так і написав йому повідомлення, щоб зустрітися. Він не відповів. Тоді ми відразу з Петром Григоровичем почали до них їздити, оббивати пороги.
Лиш завдяки нашій землячці Олі Туній (прессекретарка голови Верховної Ради — авт.) відбулася зустріч з Безгіним та Клочком (Андрій Клочко — голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування — авт.). Він дивувався: чому ж ви раніше до нас не приїжджали? Адже все вирішує комітет! І це була ще одна новина для нас. На всі аргументи щодо необхідності Переяславського району, про відповідність методики тощо — відмовки, мовляв, там (у Броварах) було соціальне занепокоєння. Словом, ніякої логіки рішень.
Думаю, неспроста парламент відклав законопроєкт про міські агломерації. Якби був ухвалений цей закон, то Бровари як місто-супутник столиці не стало б центром району. Так само і Вишгород. А так цвєтик-семицвєтік зробили…
Усі боролися за старі, а не нові райони
— Що втратила Переяславщина водночас із статусом центру району?
— У тому і проблема, що ніхто нічого толком не знає. Наразі немає жодних законодавчих нормативів, які б регламентували діяльність та повноваження укрупнених районів.
Тому зараз всі боролися за райони, які були вчора, а не за ті, які будуть завтра. Знали б, які в районах будуть гроші та повноваження, то, може, і не було б таких битв…
Якщо це робилося заради оптимізації чиновницького апарату, то по факту він не зменшився. Адже громадам (ОТГ) делегували чимало різних повноважень, і для їх виконання потрібні додатково фахівці.
Тому зараз говоримо про те, що це передусім моральна втрата, йдеться про статус, престиж, історичну значимість.
— Що буде з РДА у контексті таких змін?
— Районні адміністрації як державні структури ще зберігаються в нинішньому форматі принаймні до початку наступного року. Точно лише те, що в Борисполі буде префектура, але про її повноваження, компетенції поки теж не відомо.
Логічно, що після виборів 25 жовтня, депутати нової Бориспільської районної ради мали би делегувати повноваження місцевим РДА, доки вони працюють. Адже в старих районах залишилося певне комунальне майно і його треба поетапно комусь передати.
Районний бюджет буде виконуватися до кінця року і повноваження щодо розпорядження ним залишаються в РДА. На новий бюджетний рік його формуватиме Бориспільська райрада. З яких доходів — теж питання, окрім одного: 50% його бюджету складатимуть прибутки від комунального майна.
"Наші два голоси там нічого не вирішать"
— Наш район має такі підприємства комунальної власності?
— Прибуткових — жодного. Колись був ринок, але його закрили. Тепломережа — збиткова. Є ще державне підприємство «Агроліс», поки теж збиткове, але єдине перспективне, що могло б заробляти. Там є 1800 га лісу, хоча масиви розкидані. Ми повернули контроль адміністрації за його діяльністю, зробили матеріали лісовпорядкування, чекаємо погодження в КОДА. Щоправда, обласна структура «Агролісу» має бажання забрати під себе наше підприємство. Я поки тут — цього не дозволю.
— Що буде з приміщеннями, які у комунальній власності районної ради?
— Ми це обговорювали з ними. Долю адмінбудинку вирішуватимуть депутати на наступних сесіях. Щодо будівель районної бібліотеки та будинку культури — про це говорили і з головами громад. Пропонували їм взяти у власність, розділити на частини і хай чи користуються спільно, чи здають в оренду, чи продають. Їх це поки не зацікавило. Та райрада має приймати рішення, бо після виборів не буде кому це передавати.
Тобто часу є до 25 жовтня: чи потрібно воно комусь, хто буде утримувати і за який рахунок? Інакше, теоретично, в такому разі це майно відійде до міста. Тим більше, що до міської громади долучається і частина сіл. Та це залежатиме від інтересів новообраного голови і депутатів.
— Що буде з тими державними службами, які працюють у Переяславі?
— Гіпотетично всі центри цих структур можуть перенести в Бориспіль. Та це водночас дуже складно оперативно зробити в реалії. Може, на їх базі тут будуть відділення чи представництва. Оскільки самі райони поділили не по методиці, тому важко щось сказати певно і про інші речі.
— Як представники від Переяславщини в Бориспільській райраді зможуть захищати інтереси наших громад?
— Нові зміни до виборчого законодавства розробляв той же парламентський комітет, який поділив райони. Зокрема, коли розроблялася ідея з об’єднаними громадами, то було однозначно, що староста — посада виборна. Тепер це буде призначенець. Ці зміни — втрата основ самоврядування.
В укрупнені райони кількість депутатів делегується пропорційно кількості виборців. Наше представництво там буде мінімальне. І якщо райони отримають серйозні повноваження, то наші два-три голоси там нічого не вирішуватимуть.
