1845 рік. Листопад. Переяслав. У будинку на вулиці Посполитій горить свічка, а перо швидкими рухами виводить: "Реве та стогне Дніпр широкий...". Зачекайте, чи справді цей твір був написаний тут? Переяславський період Шевченка сповнений шедеврів, дружніх розмов та глибоких роздумів.
Чи зможете ви відрізнити факти від вигадок та віднайти шлях Кобзаря вулицями давнього міста Переяслав?
Тарас Шевченко в Переяславі
Чи добре ви знаєте переяславський період життя Тараса Шевченка?
-
1843
Вперше Шевченко потрапив до Переяслава у 1845 році за неофіційним дорученням Київської археологічної комісії.
Про перебування поета в Переяславі в цю пору зауважено і в спогадах Андрія Козачковського. Зокрема, описано вечір 19 серпня 1845 р., організований з нагоди перебування поета в місті.
-
1835
Вперше Шевченко потрапив до Переяслава у 1845 році за неофіційним дорученням Київської археологічної комісії.
Про перебування поета в Переяславі в цю пору зауважено і в спогадах Андрія Козачковського. Зокрема, описано вечір 19 серпня 1845 р., організований з нагоди перебування поета в місті.
-
1845
Вперше Шевченко потрапив до Переяслава у 1845 році за неофіційним дорученням Київської археологічної комісії.
Про перебування поета в Переяславі в цю пору зауважено і в спогадах Андрія Козачковського. Зокрема, описано вечір 19 серпня 1845 р., організований з нагоди перебування поета в місті.
Утім з деякі дослідники його біографії пишуть, що Тарас Шевченко ще у червні 1843 року під час своєї подорожі Україною: прямуючи до Києва із маєтку Григорія Тарновського в Качанівці, проїздив через міста Прилуки, Пирятин, Переяслав та Бровари.
Того ж року у кінці червня, дорогою з Києва до Євгена Гребінки в с. Убіжище Пирятинського повіту, поет вдруге проїздив через Переяслав.
АЛЕ це – здогадки і версії. Бо про цей момент знайомства Шевченка з древнім містом ні точних дат, ні жодних документальних свідчень не збереглося.
-
1847
Вперше Шевченко потрапив до Переяслава у 1845 році за неофіційним дорученням Київської археологічної комісії.
Про перебування поета в Переяславі в цю пору зауважено і в спогадах Андрія Козачковського. Зокрема, описано вечір 19 серпня 1845 р., організований з нагоди перебування поета в місті.
-
Андрій Козачковський
Упродовж 10-20 серпня 1845 року Шевченко проживав у будинку лікаря Андрія Козачковського, з яким потім підтримував дружні стосунки.
У спогадах він описав вечір 19 серпня 1845 р., організований з нагоди перебування поета в місті. Щодо гостей зазначено, що це – «товариство, переважно молодь».
Дослідники відзначають, що в той час Шевченко змалював будинок Козачковського та створив портрет його дружини Марії Степанівни, а також написав вірш «Марусі». Однак після арешту поета в 1847 році згадані твори зникли.
-
Володимир Заболотній
Упродовж 10-20 серпня 1845 року Шевченко проживав у будинку лікаря Андрія Козачковського, з яким потім підтримував дружні стосунки.
У спогадах він описав вечір 19 серпня 1845 р., організований з нагоди перебування поета в місті. Щодо гостей зазначено, що це – «товариство, переважно молодь».
Дослідники відзначають, що в той час Шевченко змалював будинок Козачковського та створив портрет його дружини Марії Степанівни, а також написав вірш «Марусі». Однак після арешту поета в 1847 році згадані твори зникли.
-
Михайло Максимович
Упродовж 10-20 серпня 1845 року Шевченко проживав у будинку лікаря Андрія Козачковського, з яким потім підтримував дружні стосунки.
У спогадах він описав вечір 19 серпня 1845 р., організований з нагоди перебування поета в місті. Щодо гостей зазначено, що це – «товариство, переважно молодь».
Дослідники відзначають, що в той час Шевченко змалював будинок Козачковського та створив портрет його дружини Марії Степанівни, а також написав вірш «Марусі». Однак після арешту поета в 1847 році згадані твори зникли.
-
Шолом-Алейхем
Упродовж 10-20 серпня 1845 року Шевченко проживав у будинку лікаря Андрія Козачковського, з яким потім підтримував дружні стосунки.
У спогадах він описав вечір 19 серпня 1845 р., організований з нагоди перебування поета в місті. Щодо гостей зазначено, що це – «товариство, переважно молодь».
Дослідники відзначають, що в той час Шевченко змалював будинок Козачковського та створив портрет його дружини Марії Степанівни, а також написав вірш «Марусі». Однак після арешту поета в 1847 році згадані твори зникли.
-
"Археологічних нотатках"
«Археологічні нотатки» — це історико-археологічний нарис Тараса Шевченка, написаний після жовтня 1846 року.
В нарисі зафіксоваві історичні пам'ятки Переяслава середини XIX ст., описані давньоруські кургани (зокрема «Три братні могили», «Богданову могилу») та зазначено, що місто побудоване на могилах.
Поет критично оцінив стан Вознесенського собору, назвавши його «до неможливості спотвореним».
-
"Інтерес до пам'яток"
«Археологічні нотатки» — це історико-археологічний нарис Тараса Шевченка, написаний після жовтня 1846 року.
В нарисі зафіксоваві історичні пам'ятки Переяслава середини XIX ст., описані давньоруські кургани (зокрема «Три братні могили», «Богданову могилу») та зазначено, що місто побудоване на могилах.
Поет критично оцінив стан Вознесенського собору, назвавши його «до неможливості спотвореним».
-
"Доля нотаток"
«Археологічні нотатки» — це історико-археологічний нарис Тараса Шевченка, написаний після жовтня 1846 року.
В нарисі зафіксоваві історичні пам'ятки Переяслава середини XIX ст., описані давньоруські кургани (зокрема «Три братні могили», «Богданову могилу») та зазначено, що місто побудоване на могилах.
Поет критично оцінив стан Вознесенського собору, назвавши його «до неможливості спотвореним».
-
"Історизм у творчості"
«Археологічні нотатки» — це історико-археологічний нарис Тараса Шевченка, написаний після жовтня 1846 року.
В нарисі зафіксоваві історичні пам'ятки Переяслава середини XIX ст., описані давньоруські кургани (зокрема «Три братні могили», «Богданову могилу») та зазначено, що місто побудоване на могилах.
Поет критично оцінив стан Вознесенського собору, назвавши його «до неможливості спотвореним».
-
9
Під час перебування на Переяславщині ним було створено одинадцять творів.
- Збірку «Три літа»: у Переяславі написав поему «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), вступ до поеми «Єретик» (22 листопада), «Як умру, то поховайте…» (25 грудня); у с. В’юнище: «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), вірш «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні…» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня).
- Після заслання у 1859 р. поет востаннє приїхав до Переяслава 16-18 серпня. Тоді він написав вірш «Якби-то ти, Богдане п’яний…».
-
11
Під час перебування на Переяславщині ним було створено одинадцять творів.
- Збірку «Три літа»: у Переяславі написав поему «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), вступ до поеми «Єретик» (22 листопада), «Як умру, то поховайте…» (25 грудня); у с. В’юнище: «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), вірш «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні…» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня).
- Після заслання у 1859 р. поет востаннє приїхав до Переяслава 16-18 серпня. Тоді він написав вірш «Якби-то ти, Богдане п’яний…».
-
13
Під час перебування на Переяславщині ним було створено одинадцять творів.
- Збірку «Три літа»: у Переяславі написав поему «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), вступ до поеми «Єретик» (22 листопада), «Як умру, то поховайте…» (25 грудня); у с. В’юнище: «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), вірш «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні…» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня).
- Після заслання у 1859 р. поет востаннє приїхав до Переяслава 16-18 серпня. Тоді він написав вірш «Якби-то ти, Богдане п’яний…».
-
15
Під час перебування на Переяславщині ним було створено одинадцять творів.
- Збірку «Три літа»: у Переяславі написав поему «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), вступ до поеми «Єретик» (22 листопада), «Як умру, то поховайте…» (25 грудня); у с. В’юнище: «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), вірш «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні…» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня).
- Після заслання у 1859 р. поет востаннє приїхав до Переяслава 16-18 серпня. Тоді він написав вірш «Якби-то ти, Богдане п’яний…».
-
Каневі
Загальновідомо, що Тарас Шевченко написав «Як умру, то поховайте…» у покоях лікаря Андрія Йосиповича Козачковського 25 грудня 1845 року у Переяславі. Нині це меморіальна кімната Музею Заповіту Т. Г. Шевченка.
Автограф у рукописній збірці «Три літа» Т. Шевченком чітко датовано: «25 декабря 1845, в Переяслові», що і є беззаперечним аргументом переяславського походження вірша «Як умру, то поховайте…».
Після його написання Шевченко 7 місяців не писав жодного рядка.
Уперше цей твір під назвою «Думка» був надрукований у збірці «Новыя стихотворѣнія Пушкина и Шевченки» (Лейпциг, 1859).
У різних списках і різних виданнях цей вірш мав різні назви: «Завіщаніє», «Заповіт», «Думка», «Остання воля».
З 1867 року за ним закріпилася назва «Заповіт».
Загалом існує чотири чистові автографи твору «Як умру, то поховайте…», які зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.
Первісний автограф не відомий.
-
Петербурзі
Загальновідомо, що Тарас Шевченко написав «Як умру, то поховайте…» у покоях лікаря Андрія Йосиповича Козачковського 25 грудня 1845 року у Переяславі. Нині це меморіальна кімната Музею Заповіту Т. Г. Шевченка.
Автограф у рукописній збірці «Три літа» Т. Шевченком чітко датовано: «25 декабря 1845, в Переяслові», що і є беззаперечним аргументом переяславського походження вірша «Як умру, то поховайте…».
Після його написання Шевченко 7 місяців не писав жодного рядка.
Уперше цей твір під назвою «Думка» був надрукований у збірці «Новыя стихотворѣнія Пушкина и Шевченки» (Лейпциг, 1859).
У різних списках і різних виданнях цей вірш мав різні назви: «Завіщаніє», «Заповіт», «Думка», «Остання воля».
З 1867 року за ним закріпилася назва «Заповіт».
Загалом існує чотири чистові автографи твору «Як умру, то поховайте…», які зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.
Первісний автограф не відомий.
-
Переяславі
Загальновідомо, що Тарас Шевченко написав «Як умру, то поховайте…» у покоях лікаря Андрія Йосиповича Козачковського 25 грудня 1845 року у Переяславі. Нині це меморіальна кімната Музею Заповіту Т. Г. Шевченка.
Автограф у рукописній збірці «Три літа» Т. Шевченком чітко датовано: «25 декабря 1845, в Переяслові», що і є беззаперечним аргументом переяславського походження вірша «Як умру, то поховайте…».
Після його написання Шевченко 7 місяців не писав жодного рядка.
Уперше цей твір під назвою «Думка» був надрукований у збірці «Новыя стихотворѣнія Пушкина и Шевченки» (Лейпциг, 1859).
У різних списках і різних виданнях цей вірш мав різні назви: «Завіщаніє», «Заповіт», «Думка», «Остання воля».
З 1867 року за ним закріпилася назва «Заповіт».
Загалом існує чотири чистові автографи твору «Як умру, то поховайте…», які зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.
Первісний автограф не відомий.
-
Полтаві
Загальновідомо, що Тарас Шевченко написав «Як умру, то поховайте…» у покоях лікаря Андрія Йосиповича Козачковського 25 грудня 1845 року у Переяславі. Нині це меморіальна кімната Музею Заповіту Т. Г. Шевченка.
Автограф у рукописній збірці «Три літа» Т. Шевченком чітко датовано: «25 декабря 1845, в Переяслові», що і є беззаперечним аргументом переяславського походження вірша «Як умру, то поховайте…».
Після його написання Шевченко 7 місяців не писав жодного рядка.
Уперше цей твір під назвою «Думка» був надрукований у збірці «Новыя стихотворѣнія Пушкина и Шевченки» (Лейпциг, 1859).
У різних списках і різних виданнях цей вірш мав різні назви: «Завіщаніє», «Заповіт», «Думка», «Остання воля».
З 1867 року за ним закріпилася назва «Заповіт».
Загалом існує чотири чистові автографи твору «Як умру, то поховайте…», які зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.
Первісний автограф не відомий.
-
Гайшин і Гланишів
У листопаді 1845 р. Шевченко не поселився як зазвичай у будинку Андрія Козачковського, у зв’язку з його ремонтом. Тож він близько місяця гостював у поміщика Степана Самойлова в с. В’юнище. Наприкінці грудня він повернувся до Переяслава, де прожив до початку січня 1846 р.
У його малярській спадщині цього періоду відображено наддніпрянські села Андруші та В'юнища. Зокрема, змальовано андрушівську дерев'яну церкву 1768 р. із сільським краєвидом, а на другому – хату.
-
Стовп'яги і Гайшин
У листопаді 1845 р. Шевченко не поселився як зазвичай у будинку Андрія Козачковського, у зв’язку з його ремонтом. Тож він близько місяця гостював у поміщика Степана Самойлова в с. В’юнище. Наприкінці грудня він повернувся до Переяслава, де прожив до початку січня 1846 р.
У його малярській спадщині цього періоду відображено наддніпрянські села Андруші та В'юнища. Зокрема, змальовано андрушівську дерев'яну церкву 1768 р. із сільським краєвидом, а на другому – хату.
-
В'юнище і Андруші
У листопаді 1845 р. Шевченко не поселився як зазвичай у будинку Андрія Козачковського, у зв’язку з його ремонтом. Тож він близько місяця гостював у поміщика Степана Самойлова в с. В’юнище. Наприкінці грудня він повернувся до Переяслава, де прожив до початку січня 1846 р.
У його малярській спадщині цього періоду відображено наддніпрянські села Андруші та В'юнища. Зокрема, змальовано андрушівську дерев'яну церкву 1768 р. із сільським краєвидом, а на другому – хату.
-
Циблі і Дівички
У листопаді 1845 р. Шевченко не поселився як зазвичай у будинку Андрія Козачковського, у зв’язку з його ремонтом. Тож він близько місяця гостював у поміщика Степана Самойлова в с. В’юнище. Наприкінці грудня він повернувся до Переяслава, де прожив до початку січня 1846 р.
У його малярській спадщині цього періоду відображено наддніпрянські села Андруші та В'юнища. Зокрема, змальовано андрушівську дерев'яну церкву 1768 р. із сільським краєвидом, а на другому – хату.
- 1848
-
1846
Улітку 1859 року Т. Шевченко заїхав до Переяслава дорогою з Києва в Санкт-Петербург. Зупинився у друга А. Козачковського і подарував йому свій фотопортрет.
Біографи Шевченка писали, що поет тоді ходив по Переяславу, гнів і біль рвали його серце. Місто «батька Богдана», живий свідок і пам’ятка славного історичного минулого України, було жалюгідним заштатним містечком, таким же вбогим, яким зобразив його ще в сорокові роки молодий тоді художник Т. Шевченко: обідрані, похилені будиночки з солом’яними стріхами, повалені тини й огорожі, велика калюжа і залишки оборонного валу, так званого «замчища», редутів часів Петра Першого…
Мізерний вигляд княжого міста, знеславленого умовою з Москвою 1654 року, пробудив у поета тяжкі думки-рефлексії. 18 серпня 1859 р. у Переяславі Шевченко написав вірш «Якби-то ти, Богдане п’яний…». Жорстко оцінивши діяльність Хмельницького, якого раніше називав «праведним гетьманом», «славним Богданом».
-
1852
Улітку 1859 року Т. Шевченко заїхав до Переяслава дорогою з Києва в Санкт-Петербург. Зупинився у друга А. Козачковського і подарував йому свій фотопортрет.
Біографи Шевченка писали, що поет тоді ходив по Переяславу, гнів і біль рвали його серце. Місто «батька Богдана», живий свідок і пам’ятка славного історичного минулого України, було жалюгідним заштатним містечком, таким же вбогим, яким зобразив його ще в сорокові роки молодий тоді художник Т. Шевченко: обідрані, похилені будиночки з солом’яними стріхами, повалені тини й огорожі, велика калюжа і залишки оборонного валу, так званого «замчища», редутів часів Петра Першого…
Мізерний вигляд княжого міста, знеславленого умовою з Москвою 1654 року, пробудив у поета тяжкі думки-рефлексії. 18 серпня 1859 р. у Переяславі Шевченко написав вірш «Якби-то ти, Богдане п’яний…». Жорстко оцінивши діяльність Хмельницького, якого раніше називав «праведним гетьманом», «славним Богданом».
-
1859
Улітку 1859 року Т. Шевченко заїхав до Переяслава дорогою з Києва в Санкт-Петербург. Зупинився у друга А. Козачковського і подарував йому свій фотопортрет.
Біографи Шевченка писали, що поет тоді ходив по Переяславу, гнів і біль рвали його серце. Місто «батька Богдана», живий свідок і пам’ятка славного історичного минулого України, було жалюгідним заштатним містечком, таким же вбогим, яким зобразив його ще в сорокові роки молодий тоді художник Т. Шевченко: обідрані, похилені будиночки з солом’яними стріхами, повалені тини й огорожі, велика калюжа і залишки оборонного валу, так званого «замчища», редутів часів Петра Першого…
Мізерний вигляд княжого міста, знеславленого умовою з Москвою 1654 року, пробудив у поета тяжкі думки-рефлексії. 18 серпня 1859 р. у Переяславі Шевченко написав вірш «Якби-то ти, Богдане п’яний…». Жорстко оцінивши діяльність Хмельницького, якого раніше називав «праведним гетьманом», «славним Богданом».
Якби-то ти, Богдане п’яний,
Тепер на Переяслав глянув!
Та на замчище подив [ив]сь!
Упився б! здорово упивсь!
І препрославлений козачий
Розумний батьку!.. і в смердячій
Жидівській хаті б похмеливсь
Або б в калюжі утопивсь,
В багні свинячім.
Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже...
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь...
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.
-
10
Під час перебування на Переяславщині ним було створено десять творів, об’єднаних у збірку «Три літа»:
- у Переяславі написав поему «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), вступ до поеми «Єретик» (22 листопада), «Як умру, то поховайте…» (25 грудня);
- у с. В’юнище написав «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), вірш «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні…» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня).
-
9
Під час перебування на Переяславщині ним було створено десять творів, об’єднаних у збірку «Три літа»:
- у Переяславі написав поему «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), вступ до поеми «Єретик» (22 листопада), «Як умру, то поховайте…» (25 грудня);
- у с. В’юнище написав «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), вірш «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні…» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня).
-
8
Під час перебування на Переяславщині ним було створено десять творів, об’єднаних у збірку «Три літа»:
- у Переяславі написав поему «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), вступ до поеми «Єретик» (22 листопада), «Як умру, то поховайте…» (25 грудня);
- у с. В’юнище написав «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), вірш «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні…» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня).
-
11
Під час перебування на Переяславщині ним було створено десять творів, об’єднаних у збірку «Три літа»:
- у Переяславі написав поему «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), вступ до поеми «Єретик» (22 листопада), «Як умру, то поховайте…» (25 грудня);
- у с. В’юнище написав «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), вірш «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні…» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня).
-
Михайлівську, Покровську, Троїцьку
Під час роботи в Археографічній комісії в 1845 році Шевченко у Переяславі змалював три храми:
- Михайлівська церква ( з авторським підписом «Св. Михайла въ Переяслави»).
- Вознесенський собор (з авторським підписом «Вознесенскій соборъ въ Переяслави»).
- Церква Покрови (Покровська): акварель 1845 року із написом «въ Переяславе».
-
Троїцьку, Михайлівську, Борисоглібську
Під час роботи в Археографічній комісії в 1845 році Шевченко у Переяславі змалював три храми:
- Михайлівська церква ( з авторським підписом «Св. Михайла въ Переяслави»).
- Вознесенський собор (з авторським підписом «Вознесенскій соборъ въ Переяслави»).
- Церква Покрови (Покровська): акварель 1845 року із написом «въ Переяславе».
-
Вознесенський собор, Троїцьку та Михайлівську церкву
Під час роботи в Археографічній комісії в 1845 році Шевченко у Переяславі змалював три храми:
- Михайлівська церква ( з авторським підписом «Св. Михайла въ Переяслави»).
- Вознесенський собор (з авторським підписом «Вознесенскій соборъ въ Переяслави»).
- Церква Покрови (Покровська): акварель 1845 року із написом «въ Переяславе».
-
Вознесенський собор, Михайлівську церкву та храм св. Покрови
Під час роботи в Археографічній комісії в 1845 році Шевченко у Переяславі змалював три храми:
- Михайлівська церква ( з авторським підписом «Св. Михайла въ Переяслави»).
- Вознесенський собор (з авторським підписом «Вознесенскій соборъ въ Переяслави»).
- Церква Покрови (Покровська): акварель 1845 року із написом «въ Переяславе».
Поділитись результатом
