Верховна Рада України 17 лютого підтримала заяву, ініційовану 32 народними депутатами, згідно з якою події 2013–2014 років визнала ключовим моментом українського державотворення.
Заява парламенту щодо Революції Гідності
З нагоди річниці початку Євромайдану та подій Революції Гідності парламент ухвалив таке рішення у переддень сьомої річниці початку масових розстрілів на майдані Незалежності в Києві
За цю постанову проголосувало 295 народних депутатів. Кнопку «проти» натиснули 17 представників «Опозиційної платформи – За життя» та один народний депутат від «Слуги народу». Утрималися 10 парламентарів, 38 не голосували
У Заяві йдеться про суспільно значимі маркери: активне розслідування «справи Майдану», важливість вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Перелік заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на 2021-2025 роки ухвалив і Кабмін на засіданні 17 лютого.
Що кажуть переяславці?
Переяславці були активними учасниками Революції Гідності. Теперішні рішення влади сприймають без особливих емоцій.
Світлана Шевченко, 49 років :
Зараз чого вони хотіли цим досягнути? Адже як на мене, це ж і так очевидно й зрозуміло для всіх свідомих українців. Це так як визнати, що зимою – холодно.
Розслідування вбивств на Майдані йде надто повільно. Але суспільство саме має цьому більше надавати ваги, тримати владу в напрузі, аби вона довела цю справу до кінця.
Аби довелося знову вийти на протестний майдан, на барикади і навіть знати чим все закінчиться – звичайно, що зробила би так само, як і тоді. Інакше не могло і не може бути. Я ні про що зроблене мною тоді не шкодую.
Василь Гречко, 47 років:
– Воно так і повино було бути. Вже давно. Щодо голосування народних депутатів, то в мене є великі сумніви, з яких мотивів таке рішення ухвалювали, чи робили вони це щиро. Я не довіряю «зеленій» владі, бо не бачу її цілеспрямованих і відповідальних дій.
Знайти справжніх замовників убивств на Майдані нереально. Це справа, що має кримінально-політичний характер. Як свідчить історія, такі злочини в нас ніколи не були розкриті. Сподіваюся, що винних покарає сама доля і життя.
Безумовно би пішов на Майдан знову, якщо буде потреба. Ще нічого не закінчилося. І знаю, що поруч буде більше однодумців. У 2010 році мені казали: «Хоронимо Україну». Зараз чую: «Розбудовуємо державу». Я переконаний, що Майдан переміг.
Наші герої
Насправді дуже багато жителів Переяславщини були долучені до подій Революції Гідності. Хтось виходив на протести, хтось допомагав активістам провіантом, транспортом, хтось будував заслони й ловив «тітушок» на кордонах району.
Активним учасником Революції Гідності з листопада 2013 по лютий 2014 року був і переяславець Ярослав Потапенко, історик і дослідник, викладач переяславського педуніверситету.
Під час протистоянь на Майдані його поранило. Потім він очолив ГО «Майдан Переяславщини». Помер від серцевого нападу 14 січня 2016 року. Через рік, згідно з президентським указом, Ярослава Потапенка нагороджено орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.
Як підтримували Майдан у Переяславі, нагадують світлини.
Хроніки Майдану
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Молодь у столиці вийшла на мирну акцію невдоволення намірами влади відмовитися від курсу на євроінтеграцію.
Після силового розгону студентів 30 листопада, на вулицях по всій Україні розпочалися багатолюдні протести. На противагу їм влада виставила загони силовиків, які неодноразово намагалися розігнати людей.
«Розстрільний» день 18 лютого 2014 року – загострилося протистояння між учасниками Революції гідності та силовиками. День, що відкрив лік кривавим подіям у центрі столиці, які призвели до загибелі понад сотні людей.
За даними Генпрокуратури, всього під час Революції Гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. 20 лютого - День вшанування їхньої пам'яті.
«Справа Майдану»
Як пише інтернет-ресурс Громадське, «справа Майдану» нараховує 89 кримінальних проваджень.
- У них розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків)
- Потерпілими є 1973 учасників акцій протесту та близько 900 силовиків
- У справі приблизно 9,5 тисяч свідків та 193 підозрюваних. Із них у розшуку — 77
- 30 справ уже розглядаються в судах. За три роки винесено 9 вироків, але лише одна людина відбуває покарання в колонії. Решта мають умовний термін
- 13 людей очікують початку розгляду судової справи, або вироків
- На цей момент 35 слідчих розслідують усі кримінальні провадження
