Дев’ятикласниця Переяславської гімназії Дарина Зайченко (15 років) малює, скільки себе пам’ятає. Полотно і фарби для неї – ціле життя. Рідні помітили талант дівчинки ще в ранньому дитинстві.
– У садочку дітям загадали зліпити з пластиліну жабку, – згадує бабуся дівчинки Наталія Зайченко (60 років). – Даша зробила мініатюрну жабу на лататті, сантиметрів три завбільшки, на язику якої сиділа крихітна мушка. Вихователька була вражена такою ювелірною роботою, показувала її в усіх групах.
Коли Даша пішла до першого класу, мама з бабусею записали її до художньої школи. Однак уже в шестирічному віці дівчинка добре відчувала, чого вона хоче, а що їй не до душі.
– Пам’ятаю, як на перших заняттях нас навчали петриківському розпису, це було так нудно для мене, я ледве могла досидіти до кінця уроку, – зізнається Даша. – Я тяжіла до живопису, хотіла малювати з життя, уже тоді мала власне бачення та багату уяву. Натомість самовиразитися в художній школі вдається не завжди, ти маєш слідувати програмі.
Провчившись пів року, дівчинка залишила художню школу, але не своє захоплення. Зовсім скоро бабуся дізналася, що в місті є талановита художниця, яка дає приватні уроки малювання.
– До Інни Андріївни Зозуленко я ходжу вже восьмий рік. Можу проводити в неї години, вона не тільки професіонал, а й духовно розвинена, делікатна людина, заняття з нею завжди цікаві та пізнавальні. Ми займаємось невеликими групами, близько п’яти осіб. Вартість уроку 70 грн. Спершу вона навчила мене азів, згодом – давала напрямок і залишала наодинці з полотном, даючи можливість розкрити себе. І лише потім вносила корективи. А нещодавно сказала, що я вже переросла її.
Юна художниця успішно пробує себе в багатьох техніках, у її творчому доробку портрети, пейзажі, графіка, на замальовках у скетчбуку Герої улюблених фільмів, образи, якими наповнений її незвичайний світ. Каже, натхнення може наздогнати несподівано, головне почати малювати в ту ж секунду, поки горить ця іскра, навіть якщо це трапилося на уроці.
Спонукають до творчості навіть однокласники та знайомі: спостерігаючи за ними, спідтиха ловить цікаві моменти, а потім несподівано дивує своїм малюнком. Іноді друзі позують самі, на створення портрету зазвичай йде один вечір.
Техніку виконання школярка обирає залежно від настрою. Коли хочеться зобразити щось нашвидкуруч, береться за олівець, ручки чи маркери, для ніжного напівпрозорого ефекту – акварель, ну а для створення «живих», об’ємних, насичених картин – олійні фарби.
Після закінчення школи Дарина планує вступити до Київського вишу з художнім нахилом – на спеціальність архітектора чи дизайнера інтер’єру. А найбільша мрія дівчинки – полетіти до Японії.
– Ця країна вабить мене своєю атмосферою так, що я навіть взялася вивчати японську мову, – ділиться Даша. – Для цього завантажила на смартфон додаток, а мама придбала книгу, дивлюся японські фільми та аніме з перекладом. Стіни моєї кімнати прикрашені кадрами з них. Відчуваю якусь тягу до культури Країни сонця, що сходить. Навіть її прапор планую повісити над ліжком. Я люблю оригінальних, неординарних людей, а жителі Японії здаються мені саме такими. Із задоволенням зображувала б їх на великих полотнах.
Наразі Даша опановує тонкощі малювання по текстилю. Тепер вона на замовлення декорує одяг спеціальними акриловими фарбами. Малюнки на одязі популярні серед молоді, адже здатні відобразити індивідуальність та виділити з натовпу.
– Виконую й картини на замовлення, вартість у середньому 500 грн, але поки що це не приносить прибутку, – каже Даша. – Лише рама коштує близько 200 грн. Полотно, мої улюблені фарби чи набір маркерів – це дуже вартісне задоволення. Добре, що мама всіляко підтримує мене, вірить, надихає й забезпечує всім необхідним. Їй 40 років, але ми на одній хвилі, думаю, любов до творчості мені передалася саме від неї, – відзначила Даша.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
