Напівфабрикати – чудова альтернатива для сучасних людей із шаленим ритмом життя. Звичайно ж, вони можуть бути як домашніми, так і магазинними. І від вибору останніх просто розбігаються очі: пельмені, котлети, млинці, голубці, чебуреки, сирники, пироги... Ми запитали земляків, чи купують вони напівфабрикати.
Наталія Руденко, 17 років, місто:
– Я студентка Київського національного торговельно-економічного університету. Під час очного навчання жила в гуртожитку і в супермаркетах інколи купувала собі заморожені пельмені, вареники, фрикадельки. Це тоді, коли закінчувалися заморожені напівфабрикати (пельмені, котлети, млинці, голубці), які складала мені із собою мама. Під час локдауну, коли навчалися дистанційно, я жила вдома і разом із мамою частенько ліпила та заморожувала різні напівфабрикати про запас. А ще я люблю піцу. Готую її сама.
Наталія Козак, 54 роки, с. Дем’янці:
– Коли є вільний час, готую напівфабрикати пельменів, голубців, котлет і заморожую. Заготовки в морозилці – це зручно, якщо треба щось швидко приготувати. Готую лише з домашніх продуктів, тому страви виходять смачні. Був випадок, коли племінниця заміж ішла, а наступного дня – у нас храм і гості. Я наробила чимало заготовок, а потім ще й докупила заморожених котлет у магазині, люди їх так нахвалювали. А після храму запитала в родини, що було несмачним. Усі в один голос сказали, що котлети. Після того магазинних заморозок не купую. Донька із зятем готують напівфабрикати на замовлення. У них все по-сучасному: котлети із грибами чи твердим сиром, крученики індичі з курагою, чорносливом. Мені теж привозять на гостинці, зараз у мене в морозилці є їхні крученики.
Любов Жук, 52 роки, с. Строкова:
– У нас є власний магазин у селі. У ньому досить гарний вибір напівфабрикатів. Є пельмені, гречаники, котлети, голубці, нагетси. Від двох виробників: широко відомого «Дригало» та від Добровольських зі Згурівки – не такого розкрученого підприємства, але теж зі смачною продукцією. Проте в селі людей меншає, доходи не зростають, тож виторги невеликі. Крім того, селяни не лінуються самі і вареники зліпити, і хліб спекти. А ще вони їздять у супермаркети, стараються скупитися там під акції. Дні народження замовляють у кафе, поминки теж відбувають не вдома. Тож хоча й не маємо найманих працівників, виторги такі, що ледве вистачає інколи на сплату необхідних витрат. Подумую, чи не закритися взагалі.
Світлана Царенок, 39 років, місто:
– Звичайно, стараюся готувати все власноруч – домашня кухня найкраща і найкорисніша. Але іноді купую й заморожені напівфабрикати: котлети, голубці, пельмені. Але обов’язково треба звертати увагу на якість та склад продукту. Раджу купувати у спеціалізованих магазинах, а не у великих супермаркетах, де морозильні камери часто набито продуктами незрозумілого походження. У нашому місті можу рекомендувати магазини «Єрмоліно» та «Еліка», задоволена напівфабрикатами, придбаними саме там.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
