19 червня в Україні вдруге офіційно відзначатимуть День фермера. Свято запровадили президентським указом на початку червня минулого року.
Про те, з чим нині святкуватимуть малі аграрії, – у розмові з Віктором Шереметою, 58 років, першим віцепрезидентом Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
– Вікторе Васильовичу, днями ваше господарство «Геркулес» відзначило 25 років діяльності. Ви розпочинали з маленького наділу в 45 га, зараз обробляєте понад дві тисячі переважно орендованої землі. Це якого рівня фермерство?
– Це вважається середнім фермерським господарством. Взагалі ж, як на мене, фермером може називатися тільки та людина, яка живе і працює в селі, на своїй землі. Зараз чимало таких, хто володіє наділами чи орендують паї. Але то не фермер, які б обсяги виробництва в нього не були, якщо він живе десь у Києві, а не на тій землі, з якої має дохід.
– Як держава сьогодні підтримує малих агровиробників?
– На жаль, про державну підтримку українських фермерів без скептицизму і жалю говорити не можна. Змінилися в країні влада, уряд, і відповідно – підходи до цього.
В аграрному комітеті парламенту депутати не захищають інтересів фермерів, бо представляють крупний бізнес. Він зараз на всіх рівнях влади прагне зайняти вигідні позиції й відповідно лобіювати свої інтереси. Президент може декларувати щось позитивне у цій сфері, але просування таких ідей і їхньої реалізації немає.
На нинішній рік на підтримку фермерства з державного бюджету виділили якихось 200 млн гривень на всі напрямки і програми. Для порівняння, у такому ж розмірі у 2019 році держава профінансувала тільки компенсацію (15% вартості) за придбану вітчизняну техніку.
ФГ "Геркулес" Віктор Шеремета заснував 10 червня 1996 року. Воно успішно працює вже 25 років
– Коли ви у 2017-2019 роках працювали заступником міністра аграрної політики та продовольства, було запроваджено чимало нових програм. Що з ними тепер?
– Саме для роботи в уряді мене й делегувала Асоціація. Ми вивчали досвід різних європейських країн, аби найкраще його адаптувати до наших реалій. На сьогодні поки що більшість програм призупинено. Наприклад, щодо підтримки молодих фермерів.
У Франції таким вважається людина віком до 40 років. Держава йому дає 1 млн євро на розвиток. Бачили там таке господарство. Чоловік вирощує рижій, у недобудованому ще приміщенні з нього давить олію, фасує у невеличкі баночки й продає ресторанам. Це кустарне, досить примітивне виробництво в невеликих обсягах, але продукція органічна. Там за цим слідкують. На той час літр такої олій коштував 700 гривень як на нашу валюту. Так французи підтримують молодих.
Ми два роки тому пропонували в Україні давати молодим фермерам хоча б по 3 тис. грн допомоги для старту. Але й це Кабмін не погодив. Хоча цього року й залишили програму підтримки молодих фермерів, такими в нас вважаються люди віком до 35 років, але як із її фінансуванням, поки невідомо.
Компенсація за придбану вітчизняну техніку не виплачується
Не працює й програма компенсації фермерам за придбання вітчизняної техніки, насіння. І щодо цього я не дуже розумію наших урядовців, які гривнею могли б підтримати водночас не тільки фермерів, а й насіннєве господарство, заводи, які його переробляють, зрештою, і вітчизняні науковці та селекціонери від цього теж отримали б побічну допомогу. Поки ж насіння в нас все імпортне, а реальну підтримку мають тільки великі господарства, користуючись певними дотаційними програмами.
У 2018 році ми запровадили ще і компенсацію 1% за кредитами. Спочатку люди неохоче брали такі банківські позики, бо не довіряли. Тоді на всю країну близько трьох тисяч господарств скористалося цією допомогою. А наступного року таких уже було 10 тисяч із 30 тисяч господарств, які на той час діяли. Зараз же програму згорнули.
– Втім хоча б щось працює на державному рівні?
Цьогоріч ріпак доріднийФото: фб-сторінка Віктора Шеремети
– Наразі діє підтримка виробництва молока у малих господарствах: по 5 тис. грн дотації на одну корову. Ми хотіли перейняти досвід Польщі, де таку підтримку отримують господарі-одноосібники, які мають щонайменше три корови. У нас має бути від 5 корів у господарстві.
Цю програму треба розширювати, щоб селянам було вигідно тримати худобу. Зараз – ні, бо рентабельність низька, якщо зважати на закупівельні ціни переробниками – 5,5 грн проти 12 гривень за літр від крупних молочних ферм. Хоча споконвіку корова на селі – годувальниця сім’ї, а нині забезпечує і її повну зайнятість. Це непоганий бізнес для тих, хто має змогу реалізовувати продукцію самостійно. Проте така сім’я залишається цілком незахищеною в соціальному плані.
– Ви раніше згадували про запровадження сімейних фермерських господарств. Про що йдеться?
– Як на мене, це найпрогресивніша програма, і вона тільки зараз починає розгортатися. Будь-яка людина, яка має в обробітку 2 га землі, може створити сімейне фермерське господарство. Такий закон є, але механізму втілення не було, хоч ми хотіли його запровадити ще три роки тому. Податкова служба це всіляко стримувала.
Суть у чому? Господар може зареєструватися як ФОП 4-ї групи, офіційно сплатити єдиний податок, а це близько 300 гривень на рік, і все. Так отримує не тільки легалізацію свого виробництва, збуту продукції, а й трудовий стаж та накопичує пенсію. Крім того, упродовж першого року діяльності держава сплачує 90% пенсійного податку. Причому, не тільки голови господарства, а й членів його сім’ї, яких він реєструє.
– Але ж легалізувати таку справу, мабуть, складно?
– Якраз ні, бо процедура реєстрації такого СФГ досить проста: подати у ЦНАП декларацію і заяву за зразком. Якщо є потреба, аби всі члени сім’ї скористалися таким стажем, то необхідно ще в нотаріуса завірити відповідний договір. При цьому система оподаткування зберігається. Важливо, що такий фермер може за бажання реєструватися і як юридична особа. Це вигідно буде, якщо продукцію чи товар збуватиме там, де працюють із ПДВ. Тоді звітність трохи складніша, але не дуже.
– Що із останнім урядовим рішенням щодо підтримки фермерства?
– У квітні цього року уряд ухвалив постанову про вдосконалення державної підтримки фермерських господарств. Збільшили фінансову підтримку новоствореним із трьох до п’яти тисяч гривень за гектар оброблюваних угідь. Також запроваджено виплати за сільськогосподарську дорадчу послугу.
– Чим вона може бути помічною, наприклад, для початківців чи молодих фермерів?
– Є така Перша всеукраїнська сільськогосподарська дорадча служба. Це громадська організація, але держава компенсує їй витрати за надані юридично-правові послуги, окрім адвокатських у судових справах.
Цього року ліміт – 36 тис. грн на одне господарство. На ці кошти упродовж року можна в службі безоплатно отримати консультації щодо реєстрації сімейного фермерського господарства як ФОП, створення кооперативних об’єднань, підготовки бізнес-плану, оформлення банківських кредитів тощо. Надають інформацію і про певні виробничі технології. За рахунок держави такі послуги є реально доступними. Вони співпрацюють із міжнародними організаціями і можуть долучити до грантових проєктів.
Цю службу очолює і водночас є куратором у Київській області Корінець Роман Ярославович. До нього можна звертатися напряму телефоном +38-097-574-73-27, у фейсбуці він веде сторінку.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
