Сьогодні, 27 серпня, – день українського сала. Це один з українських національних продуктів, який є практично на кожному столі. Тому журналісти Переяслав.City запитали земляків, як часто вони вживають сало.
Алла Білокінь, 40 років, с. Ковалин:
– Особисто я його їм дуже рідко. А ось мій чоловік Олександр дуже любить цей продукт: сам собі дістає сало з холодильника і смакує ним досхочу. У нас три доньки (Аліні зараз 19 років, Юлі – 15, а Ані – 8), то їм сало і не показуй. Хіба що можуть скуштувати перекручене сало з часником, чорним меленим перцем та кропом і намазане на шматочок хліба. Свинини ми ніколи не купуємо, бо весь час тримаємо свиней. Зараз їх у нас трійко. Інколи, як заріжемо порося, то лишки сала продаємо дачникам із нашого села. М’ясом не торгуємо: от його дуже люблять діти.
Людмила Білоус, 25 років, с. Ташань:
– Сало насправді дуже люблю, але в чистому вигляді, не копчене, не смажене, а просто сире, лише підсолене. До речі, вживаю доволі часто, щотижня точно. У нас в Ташані щосереди проходить великий базар, на якому можна придбати свіже смачне домашнє сало. От ми його купуємо і ласуємо з колегами під час обідньої перерви в адміністрації сільської ради. Впевнена, воно приносить тільки користь.
Уляна Гагаріна, 79 років, місто:
– У моєму дитинстві сала не було. Після війни ми, п’ятеро дітей-сиріт, жили в Зарубинцях. Все село розбомблене, вигоріле. Вижили ми завдяки старшим сестрам Марії та Варварі. Свиней у нас не було, бо де їх тримати, та і за що поросятко купити? Уперше я сало спробувала десь у 7 класі, сусіди пригостили. І зараз, чесно скажу, його не дуже крепко люблю. Але інколи таки захочеться з часничком, тоді купую нетовстеньке. А взагалі своїх рідних учу: сало – не ковбаса, завжди бери його в дорогу, ним ніколи не отравишся. Навіть дитині з трьох років варто давати – хай посмокче, там стільки корисного!
Ольга Хандошко, 38 років, місто:
– Сало не дуже люблю, але інколи хочеться з’їсти до борщу. Буває це не частіше, ніж раз на місяць. Споживаю в сирому вигляді, бо це корисно, і обов’язково з чорним хлібом. Купую сало тільки в однієї жінки, яка живе в Мазінках. Мені її порекомендували як охайну господиню. Також беру в неї свиняче м’ясо, курей, молочні продукти. Усе смачне й натуральне, дуже відрізняється за смаком від базарної продукції, бо тварин вигодовують домашніми кормами. Мазінське сало купую і для мами чоловіка. Вона його як спробувала, то вже іншого не хоче.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
