Поповнювати словниковий запас потрібно найперше, щоб розуміти інших людей і правильно тлумачити їхні слова. Особливо щодо молодіжного сленгу, який останнім часом дуже стрімко змінюється. І виходить, що 30-40-річні, ті, хто ще зовсім недавно був молодий, насилу розуміють нинішніх школярів і студентів. Ми поцікавилися у жителів Переяславщини, які нові слова з’явилися у їхньому лексиконі.
Катя Гігійчук, 16 років, місто:
– Жива мова постійно змінюється насамперед через впровадження нових сленгових слів. Передусім ці зміни диктує саме молодь. Найчастіше це запозичені з англійської словечка, які спочатку з’являються в інтернеті, а потім розходяться у повсякденному житті. Вони прикольні, дотепні і влучні – значно економлять час при спілкуванні. Наприклад, краш – це об’єкт симпатії, людина, яка дуже подобається. Крінж – щось ганебне, що викликає почуття сорому. Криповий – страшний, хейтити – ненавидіти, тролити – знущатися, чілити – відпочивати, розслаблятися, пруф – доказ, вайб – атмосфера, настрій, зумер – підліток, рофл – жарт, агритися – агресувати, сердитися, і так далі. В стінах школи сленгові слова ми рідко вживаємо, зазвичай між собою. Вчителі до них ставляться нейтрально, швидше за все, не розуміють, про що йдеться.
Іван Товкун, 59 років, с. Ташань:
– Ковід, коронавірус, локдаун, назви популярних вакцин, – це ті слова, які вже майже два роки на вустах багатьох людей. Раніше їх просто не було ні в природі, ні в лексиконі. Я працюю директором Ташанської школи. Через коронавірусну пандемію учні часто переходять на дистанційне навчання. Із словом Zoom, нехай і не українським, я познайомився також порівняно нещодавно. Адже платформа Zoom – це якісний сервіс для проведення відеоуроків. Вайбер та месенджер – це також сучасні слова.
Марина Сердюк, 24 роки, місто:
– Прижилося слово лайфхак. Це якась корисна в побуті порада. Наприклад, можна влітку заморозити огірки, нарізані кубиками, а взимку використати їх для олів’є. Інколи вживаю слова інсайт (це типу прозріння), фейк (неправдива інформація), хайп (ажіотаж навколо якоїсь події). Завдяки соцмережам постійно користуюся словами пост і репост, сторіс, акаунт, хештег, лайк. Вживаю сленг типу жиза (життєва ситуація), вайб (гарний настрій), чіл (розслаблення), на ізі (легко).
Марія Середня, 62 роки, с. Гланишів:
– Назву ті, що найсвіжіші, у всіх на слуху: коронавірус, локдаун, Модерна, Коронавак, Астразенека, Пфайзер. Ці слова, на жаль, міцно увійшли в наш лексикон. Ось ще згадалося – булінг, але напишіть, що такого негативного явища в нашій школі, де викладаю математику, немає. Із приємніших слів – наприклад, помело, фрукт, смак якого ніяк не вдається пізнати. А взагалі дуже багато нових слів, запозичених з англійської, мені здається, невиправдано використовує молодь. Українська мова настільки багата, що можна б запросто обійтися без цих замінників.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
