Свято Трійці не має постійної дати, адже пов’язане із днем Великодня. Традиційно воно відзначається на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння. Звідси й інша назва цього свята – П’ятидесятниця. Про традиції цього свята на Переяславщині розповідає Переяслав. City.
Зелені свята на Переяславщині
У дохристиянські часи це було цілком самостійне свято, яке тривало цілий тиждень. Починалося у четвер – на сьомому тижні по Великодню, і називали його Семик, а закінчувалося наступного четверга, який мав назву Русальний великдень. Це був цілий обрядовий комплекс, який здійснювали заради майбутнього врожаю. На Семик дівчата влаштовували гуляння, "завивали березу".
Встановлення віхи
Один з найколоритніших елементів цих свят у наддніпрянських селах – віха. Її ідея – це тимчасова капличка і знак сонця, це і священне дерево, і знак енергії. Це антена між землею і космосом, енергетичний коридор для енергообміну.
Віху ставили в кожному кутку села, розбирали обов’язково на третій день, в іншому випадку вважалося, що почнуть мерти ті, хто ставив її, молодь села. Траву з віхи не викидали, вона мала магічну силу, тому її згодовували худобі.
На Переяславщині в Русальний великдень не можна було турбувати землю, бо буде велика посуха. Також заборонялося купатися.
Ця давня, з язичницьких часів обрядовість, на Переяславщині, на жаль, з кожним роком губиться. Навіть не у всіх сільських родинах дотримуються всіх звичаїв та обрядів цього дня. Якщо років з десять тому в більшості сіл ватаги молоді ставили "віху" і то не одну, то нині це – рідкісне явище.
Але народну традицію ревно бережуть працівники НІЕЗ "Переяслав". Навіть минулого року в розпал війни на зло всім ворогам працівники на музеї просто неба встановили віху, заклечали хати. Запрошують на святкування і нинішніх вихідних – 3-4 червня з 12:00.
Освячення зелені
Трійцю у народі ще називають Зеленими святами, бо це – початок літа, що символізує розквіт природи й нового життя. Тому церкви та оселі людей прикрашаються до свята різноманітною зеленню – травою, гілками, квітами.
Вважається, що принесена додому освячена зелень захищає від пожежі, недугів та злиднів, сприяє хорошому урожаю та добробуту.
Віряни йдуть до церкви на одну з найбільш урочистих служб у році. Потім відзначають свято у колі близьких, а також ходять один до одного в гості. Цього дня всі думки мають бути добрими. Вітається благодійність, що йде від чистого серця.
Напередодні Зеленої Неділі українці обов’язково прикрашали помешкання:
- на вході – гілками дерев верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба;
- у хаті підлогу встеляли ароматними травами: чебрецем, м’ятою, осокою, любистком, татарським зіллям (аїром, лепехою);
- полин вішали над дверима, щоб темні сили не заходили в оселю;
- від злих сил та наврочення оберігали також пижмо і любисток;
- чебрець як оберіг носили молоді жінки, які мріяли про щасливий та міцний шлюб.
Народні звичаї
- Зелені свята здавна вважалися гарним часом для сватання та заручин: шлюб буде довгим і міцним.
- У великі церковні свята загалом не можна сваритися, лаятися, думати про погане.
- День Святої Трійці вважається дуже важливим і радісним, тому не вітається жодна робота по дому: прибирання, прасування, прання або шиття. Також не можна працювати в городі або на дачі.
- На Зелені свята не рекомендується ходити на кладовище, оскільки для цього є спеціальний день напередодні свята – Троїцька батьківська субота.
- На Зелені свята і зараз намагаються не купатися у водоймах. Колись у народі вірили, що русалки і мавки можуть потягнути під воду або залоскотати насмерть.
Особливі прикмети на Трійцю
- «На Трійцю посватався, а на Покров одружився, значить, шлюб буде довгим, щасливим». Добрим знаком вважалось посвататись саме у ці святкові дні.
- Щоб всілякі негаразди та хвороби обходили стороною, на Трійцю подавали щедру милостиню і не відмовляли нікому в допомозі
- На свято Трійці дівчата плели вінки і пускали їх водою. Якщо вінок розвалиться – бажання не збудеться. Зазеленіє – в дівках ходити.
- Якщо на Трійцю вмитися ранковою росою, то молодість і врода ніколи не покинуть;
- Ще на Трійцю робили обряд на любов: влаштовували святковий обід, запрошували сусідів і родичів, стіл застеляли скатертиною. Після обіду скатертину не прали, а клали її на ніч під ліжко подружжя. Цей обряд мав допомогти зміцнити любов та взаєморозуміння між чоловіком і дружиною. Після прання скатертиною не користувалися до наступної Трійці.
Погодні прикмети на Зелену Неділю
- Дощ вважається хорошою прикметою – буде рясний урожай хліба і грибів. Також він віщує тепле літо.
- Потрапити під дощ – слід очікувати добра і здійснення мрій.
- Побачена цього дня веселка обіцяє здоров’я та багатство у майбутньому році.
- Якщо вмитися ранковою росою, то можна надовго зберегти свіжість і красу.
Сильна молитва на Трійцю
Особлива молитва, яку віряни промовляють на Зелені свята, вважаючи, що її подарував своїм учням сам Ісус Христос, коли ті просили Сина Божого навчити звертатися до Бога, називається "Трисвяте":
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас. Слава Отцю і Сину і Святому Духу, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
