Сьогодні, 13 липня, жителі Гланишева вшановували пам'ять свого земляка Героя-Захисника Андрія Олександровича Омельченка, передає Переяслав.City з місця події.
Про мамин біль
Саме в цей день рік тому – 13 липня 2022 року – воїн загинув на передовій позиції на Харківщині зі зброєю в руках. Він захищав Україну і кожного з нас.
З ініціативи старости села Світлани Кондратенко на фасаді гімназії, в якій свого часу навчався Андрій, встановили меморіальну дошку.
– Мені, звісно, хочеться, щоб мого сина люди пам'ятали і були вдячними за те, що він заради них пожертвував своїм життям, – розповіла напередодні мама Героя Ніна Вікторівна. – Світлана Миколаївна цим так особливо переймається, бо наші сини дружили, то вона близько до серця сприймає і втрату Андрія.
Вона пропонувала назвати і вулицю, де ми живемо, його ім'ям. Але в нас вона така негарна, маленька, з грунтовою дорогою і межує з кладовищем, яке огороджене старими оградами. То я вже замовила секцію нової огорожі. Бо мій син любив, щоб було красиво. Дарував мені квіти – ці спогади мені гріють серце зараз…
Ці квіти принесли люди в пам'ять про Андрія Омельченка
Про вшанування
На мітинг вшанування пам’яті Андрія Омельченка прийшли з квітами багато місцевих людей, учні, депутат Київської облради і голова фермерського господарства «Геркулес», яке працює на цій території, Віктор Шеремета. Він фінансово допоміг у встановленні дошки. Прибув і голова Переяславської громади Вячеслав Саулко.
Спочатку присутні виконали Гімн України, і після хвилини мовчання біле полотно з гранітної дошки з рідним обличчям зняла мама захисника Ніна Омельченко. Священник ПЦУ о. Іван провів ритуал освячення.
«Андрія ми будемо пам’ятати, а проходячи повз це місце, ви маєте подякувати йому, принести квіти та вшанувати його ім’я», – сказала Світлана Кондратенко, звертаючись до земляків.
«Схиляємо голову і вкотре просимо прощення у батьків і ще раз дякуємо вам за сина», – промовив голова громади.
Гланишівці прийшли вшанувати земляка з квітами
Гланишівці прийшли вшанувати земляка з квітами
Гланишівці прийшли вшанувати земляка з квітами
Володимир Мамітько, офіцер першого відділу Бориспільського районного центру комплектування та соціальної підтримки, наголосив, що треба згадувати загиблих і сподіватися на долю ще 18 безвісти зниклих воїнів з Переяславщини. Сьогодні прийшла саме така звістка ще про одного захисника із села Дениси.
– Зараз важко говорити, бо жодні слова не можуть заспокоїти родину. Але запам’ятайте: ви – мати Героя, його дружина не вдова, вона – дружина Героя, – із хвилюванням у голосі сказав Володимир Іванович.
– Те, що ми сьогодні вшановуємо Андрія – є найменшим, що можемо зробити для нього, для його батьків, дружини, сина. Але мажмо памятати і допомагати тим захисникам, які зараз в окопах захищають наш відносний спокій тут, виборюють нашу свободу і незалежність, – закликав Віктор Шеремета.
Володимир Мамітько каже рідним, що вони – матері, дружини і діти Героїв
Віктор Шеремета багато допомагає ЗСУ і закликає інших всіляко підтримувати захисників
Православний обряд здійснив священник ПЦУ о. Іван
Про Героя
Андрію Олександровичу Омельченку було 35 років.
З 1994 по 2005 рік він навчався у Гланишівській ЗОШ І-ІІІ ст. Потім вступив до Київського енергетичного ліцею за спеціальністю “Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування. Електрозварник ручного зварювання”.
У 2006 році після закінчення ліцею працював електрозварником на мотозаводі у Києві. З травня 2007 року проходив строкову службу у військовій частині в Криму. До 2014 рік працював у ТОВ "Ковальська Бетон".
У 2014 році добровольцем пішов в АТО, служив старшим солдатом. До війни працював на попередній роботі. А 28 лютого знову добровольцем пішов у Київську територіальну оборону, а після звільнення Київщини відправився на передову, де служив Ураїні, був навідником кулеметного відділення.
Андпій Омельченко служив кулеметником
