Навпроти храму Воскресіння Христового в Переяславі близько 12:00 стоїть десяток-півтора людей. Тут сьогодні, 26 жовтня, прощання із загиблим на війні Сергієм СТРАТІЄНКОМ, 30 липня йому виповнилося лише 34 роки, передає з місця події Переяслав.City.
Сергій Олександрович родом із Вінничини, останні роки з родиною жив у Переяславі, працював на Старинській птахофабриці. Призваний за мобілізацією в липні 2023 року, служив стрільцем-помічником гранатометника. Загинув 18 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі міста Красногорівка Донецької області.
Дві жінки з сумом кажуть, що не знали загиблого, але прийшли віддати останню шану Захиснику, так щоразу, вони працюють поряд у художній школі. Подружжя переяславців теж прийшло провести в останню земну дорогу молодого воїна, якого не знали особисто.
Вони – батьки, і найкраще розуміють, що в Україні – війна, бо знають, як їхній син захищає свою Батьківщину, і всю свою родину, друзів, переяславців, іще мільйони невідомих йому українців. Мама Людмила починає плакати, озирається на Алею Героїв із Переяславщини, що поряд. Там ще немає багатьох, які вже загинули з того часу, як її відкрили у червні цього року.
Батьки розповідають, що син служить в аеророзвідці. Все, що треба, аби йому на передовій вижити і ефективно виконувати свою воєнну роботу, він купив за власний кошт: каску, бронік, теплий одяг на зиму… Складаються хлопці, збирають волонтери, просять допомоги у всіх небайдужих, аби захисникам зібрати на необхідний дрон, автомобіль, інше оснащення, без якого неможливо ні вижити, ні виграти війну...
…До храму під’їжджає траурний кортеж. Почесна варта військових, вінки в жовто-блакитних кольорах, червоні троянди і гвоздики на кришці домовини. Війна не дозволила найдорожчим людям Сергія навіть востаннє побачити його лице, навіки закриті очі. Війна зжерла його тіло…
Душу Героя відспівали священники. Молитва українською, ритуальна після "Пливе кача..." , проповідь о. Івана Бобітка завершується цитуванням Кобзаря «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине, он де, люде, наша слава, Слава України…». За цю славу, за цей народ, за свою державу Сергій Стратієнко заплатив своїм єдиним життям…
– Це наш кум, – гірко плачучи, каже переяславка Юлія Савицька, коли процесія виходить із храму. – Мій чоловік із Сергієвою дружиною Оксаною разом хрестили. Ми нечасто з ними спілкувалися, хоча Оксану знали давно. Вони познайомилися в Польщі, на заробітках були разом. Сергій був дуже розумним, хорошим, добрим чоловіком. У них малесенька донечка Аліночка, їй ще й трьох рочків не виповнилося. Он дідусь її поніс на руках, бідненька, не знає, не розуміє, що тата вже немає. Сергієві батьки вже померли: батько минулого року, мама ще раніше. То оплакують його теща і тесть…
Сусідки Стратієнків – Світлана Косенко з невісткою Іриною прийшли попрощатися з букетиком хризантем. Кажуть, років два тому як Сергій і Оксана купили біля них будинок.
– Дуже шкода цю дитину, всіх хлопців, які там…. Сергій був дуже працьовитим і умілим: сам своїми руками ремонтував для сім'ї будинок, утеплив його, кришу перекрив. Молода прекрасна сім’я, планували своє життя, донечка лишилася малесенька…
Похоронна процесія іде через площу від Воскресінського храму до Вознесенського собору. На тротуарі декілька людей, зі своїх автівок вийшли і стали чоловіки, біля магазину «Катруся» жінка опустилася на коліна. Ріденький рядочок людей так само вшанували Героя трохи далі.
А перед ними біля кафе стоять дві пані за стійкою з кавою, напівобертом до траурної ходи. Навпроти них молодик на лавці сидить із цигаркою, тільки на гнівне зауваження підводиться, щось бурчить всупереч…
Люди! Цей хлопчина ж поліг за вас, за вашу оту каву, за ваш день, за сонце на небі, під яким ви так ліниво грієтеся… Ця війна вже болить небагатьом…
…Героя Сергія Стратієнка поховали на Андрушівському цвинтарі в Переяславі. Там – це третя могила під жовто-блакитним стягом. Неподалік на фото останній усміх Захисників Руслана Доброскока і Сергія Слизького.
Сергія Стратієнка у Небесний Стрій провели з усіма військовими почестями: державний прапор, яким була накрита домовина, передали дружині, стрілецький залп і хором над могилою «Ще не вмерла України…»
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
