Експонати з НІЕЗ "Переяслав" виставлятимуть за кордоном. До адміністрації Заповідника звернулися шведські музейники з проханням надати предмети для участі у виставці «Швеція – Україна: перехрестя історії (тисяча років)», повідомляє Переяслав.City.
Готується виставка у Стокгольмі
Відкриття виставки за кордоном відбудеться 15 лютого 2024 року у Музеї шведської армії в Стокгольмі.
Експонати на цю виставку відбиралися за світлинами. В результаті тривалих консультацій із фондової колекції НІЕЗ «Переяслав» до Швеції повезуть дві козацькі порохівниці ХVІІІ-ХІХ ст. Вони виготовлені зі шкіри, дерева та металу.
Ці унікальні речі, що уособлюють історію побуту і звичаїв українського козацтва, зможуть побачити численні відвідувачі країн Європи, адже подібні проєкти, де експонується зброя і військове спорядження, завжди користуються великою популярністю.
Це готується вже третя виставка «Швеція – Україна: перехрестя історії», у Стокгольмі вона триватиме до 1 січня 2025 року.
Культурне партнерство Україна-Швеція
Ця виставка є важливою складовою інтеграції України до європейського цивілізаційного простору. Зокрема, на шляху розвитку культурного партнерства між Україною та Швецією. Експозиція відбудеться як значимий проєкт втілення тристороннього Меморандуму порозуміння між Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Національним музеєм військової історії Швеції та Національним архівом Швеції.
Меморандум передбачає:
- підготовку нових виставок,
- обмін артефактами для експонування,
- організацію конференцій і зустрічей,
- обмін досвідом наукової та освітньої роботи.
Міжнародна виставка «Швеція – Україна: перехрестя історії (1000 років)» розповідатиме про тисячолітню історію політичних, дипломатичних, військових та культурних контактів між двома країнами.
Варто зазначити, що Національний музей військової історії Швеції та Національний архів Швеції з перших днів повномасштабного російського вторгнення активно підтримують Національний музей історії України і через виставкову діяльність, і через програми обміну досвідом та надання гуманітарної допомоги задля збереження музейних колекцій.
Що відомо про виставку "Україна – Швеція"
Міжнародний виставковий проєкт «Україна – Швеція: на перехрестях історії (XVIІ–XVIІІ ст.)» вперше відкрився 1 жовтня 2008 року у Національному музеї історії України у Києві. В офіційній церемонії тоді брали участь Президент України Віктор Ющенко і король Швеції Карл XVI Густав. Це був перший офіційний візит короля до України за останні 300 років.
Виставку готували три роки і вона стала чільним державним заходом з відзначення 300-ліття укладання українсько-шведського військово-політичного союзу гетьманства Івана Мазепи, який став важливим етапом боротьби за незалежність України, а також з нагоди 300-ліття першої Конституції України гетьмана Пилипа Орлика.
Реставратори працюють над відновлення прапора Івана Мазепи
На першій виставці було 124 експонати з 19-ти українських і шведських інституцій та зібрань 3-х приватних колекціонерів. Зокрема, шведська сторона представила 64 унікальні пам’ятки, серед них: козацькі клейноди (булава, прапори), листи гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Пилипа Орлика, мапи, гравюри, дипломатичне листування.
Перлину української частини експозиції становив гетьманський прапор Івана Мазепи 1686–1688 рр. з колекції Харківського історичного музею. Перед тим унікальну пам’ятку спеціально до виставки реставрували за сприяння Фонду Богдана Губського.
Вдруге виставку «Україна – Швеція: на перехрестях історії (XVIІ–XVIII ст.)» з дещо оновленою експозицією представили 24 квітня 2010 року в Українському музеї у Нью-Йорку, США.
Розвінчування роспропаганди щодо постаті Мазепи
Саме там уперше експонувалася й унікальна пам’ятка, чи не найбільша у світі, – срібна шата кіота Чернігівської Троїцько-Іллінської Богоматері з Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського. Вона є однією з найкоштовніших перлин державної частини Музейного фонду України.
Після 80-річної перерви в Українському Музеї у Нью-Йорку відбувся прем’єрний показ срібної шати – одного з найкращих взірців українського золотарства кінця XVII ст. До Чернігівського історичного музею ікона потрапила у 1929 році після перетворення Троїцького собору на заповідник. З того часу зберігалася у запаснику музею в розібраному стані і не експонувалася. Реставрацію пам’ятки, яка складалася з 18-ти окремих частин-пластин, здійснили фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
Праворуч з кіотом знята після реставрації фальшива накладка з символікою російської імперії
Це була доволі символічна історія. Адже століттями не тільки ім’я та герб гетьмана Івана Мазепи, але і його великі справи в ім’я України приховувалися під штучними та брехливими ярликами, крадійськими та ворожими нашаруваннями російської пропаганди.
Як це було, демонстрували й учасникам виставки. Разом з іншими артефактами біля срібної шати виставили й те, чим упродовж століть прикривали ініціали та герб гетьмана. Це чужорідна накладка з двоголовим російським орлом. Імперські декорації були грубо допасовані до шати поверх герба Мазепи. Кілька століть ворожі символи приховували правду про гетьмана-мецената.
Тож демонстрація шати у первісному вигляді й повернення унікальної церковної реліквії у духовний, культурний та науковий обіг, окрім іншого, належно вшанували меценатську діяльність гетьмана Івана Мазепи та його внесок у духовне відродження України.
Експозиція срібної шати кіота ікони Чернігівської Троїцько-Іллінської Богоматері
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
