Сьогодні, 17 лютого, Переяславщина попрощалася ще з одним своїм Захисником, який за незалежність України заплатив найціннішим, що в нього було – життям. На щиті повернувся додому переяславець 33-річний ПИЩИК Андрій Сергійович, 4 квітня 1990 року народження. Останню шану своєму Герою віддали земляки, повідомляє Переяслав. City.
Андрій Пищик служив бойовим медиком 3 штурмового взводу 2 штурмової роти 1 штурмового батальйону. Загинув 4 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого дрону-камікадзе поблизу селища Іванівське під Бахмутом на Донеччині.
Провести в останню путь воїна прийшло чимало переяславців, серед них його друзі, однокласники, вчителі. Прийшли жителі міста, які раніше й не знали Андрія, але мають за обов’язок подякувати востаннє і вшанувати його подвиг – стати на захист України.
Сусідка Світлана Гриценко розповіла, що колись їхні сім’ї жили по-сусідству на вулиці Велика Підвальна. То було давно, Андрій ще був хлопчаком і товаришував із Світланиним сином:
– Запам’яталося, що Андрій дуже любив тварин, можливо, саме через це він і пішов навчатись на ветеринарного лікаря. У нас на вулиці жив вужик, то він постійно ним опікувався. Десь було налоивть тих жаб, він навіть знав, до якого виду вони відносяться. Взагалі був чудовим хлопцем.
Перші свої кроки в школі Андрій зробив під керівництвом вчительки початкових класів Любові Павлівни Дьогтяр:
– Андрюшу в школі згадую як завжди усміхненого хлопчика. От що мені запам’яталось, то це його усмішка. Що б він не накоїв у класі, завжди усміхався. Кому треба, завжди одним із перших приходив на допомогу. Дуже любив тварин і опікувався ними. Я дуже йому вдячна, що він зі зброєю в руках пішов нас усіх захищати…
Однокласниця Ірина:
– Я з Андрієм навчалась у початковій шостій школі і він завжди залишиться в моїй пам’яті добрим, чуйним хлопцем. Він настільки любив природу, що мені іноді здавалось, що він не образив навіть муху… Приносив у клас в баночці мишей і ящірок. Ставив ту посудинку на парту, й вона стояла увесь урок. А ми з цікавістю спостерігали за і за вчителькою, і за Андрієм, і за його тваринками.
Ніколи не ображав дівчат, якщо ненароком кого й штовхне, то відразу вибачався: «Вибач мене, я зробив тобі боляче, але я того не хотів». Ще раз переконуюсь, що війна забирає найкращих. Дуже шкодою, що він так і не встиг завести власну родину. Як на мене, він був би чудовим татом.
– Я бачив Андрія ще 5 грудня в нашій лікарні, він проходив медкомісію, – розповідає Олександр Іванович. – Зразу і не впізнав – у нього такі вуса закручені були, як колись носив одеський комік Борис Барський! Андрій взагалі стилягою ходив. Дуже хороший хлопець.
Любив рибалити. Згадую його в кепці, яка вся була оздоблена рибацькими гачками. Оригінальний такий… був. Декілька років тому ми працювали на одному підприємстві, але в різних підрозділах. Він – оператором на свинокомплексі. Колеги, які працювали із ним поруч, казали, що він народжений для такої справи. З тими поросятами, як із дітьми панькався. Знав і любив свою справу, як ніхто інший. Таких людей і таких спеціалістів мало… Дуже шкода і дуже боляче… Якось неправильно, що на війну відправляють таких хлопців, які народжені свою мирну справу робити, і це в Андрія добре виходило…
Сусіди також розповіли, що Андрій був затятим рибалкою. Полюбляв ловити рибу і на спінінг, і на вудку.
Відспівали героя в Переяславі у Воскресінському храмі семеро священників. Як тільки домовину з тілом занесли до храму, на вулиці завила сирена повітряної тривоги. Ось такий прощальний сигнал воєнних буднів супроводжував захисника навіть вдома. Останній шлях Воїна переяславці устелили квітами, на маршруті кортежу люди опускалися на коліна.
На останніх хвилинах прощальної церемонії офіцер військкомату Володимир Мамітько виконав ритуал останнього покривання тіла Героя жовто-блакитним стягом і передав його батькам. З болем зізнався:
– Андрій там побув реально менше ніж два місяці. Але клятий дрон-камікадзе, який був направлений з боку ворога, на жаль, забрав життя Андрія. Десь хтось недогледів.. Вибачте, батьку… Але Андрій загинув, як Герой. Він боєць і справжній воїн!
Поховали Андрія Пищика з усіма військовими почестями на Ярмарковому кладовищі.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
