Років зо двадцять тому асортимент хліба в магазинах був мінімальним: білий, «чорний» і батон. Зараз же на полицях його стільки що видів, що виробників – очі розбігаються. І виготовляють його не тільки на великих підприємствах. Все більшим попитом користується випічка, зроблена в невеликих обсягах, за особливими рецептурами. Такий продають і в Переяславі. Сьогодні чергову історію про те, як в умовах воєнного часу виживають пересічні мешканці, як вчаться заробляти і давати собі раду у найтяжчі часи в історії країни, розповідає чергову історію Переяслав.City.
Щонеділі на базар у Переяславі привозять хліб із Любарців. Біля їхньої автівки завжди черга. Водій Оскар слідкує за тим, щоб на лотках було достатньо товару, продавчиня Наталія люб’язно припрошує покупців. Керує цим невеликим хлібним бізнесом 55-річний Анатолій Применко.
Анатолій Вікторович доставляє хліб у магазин села Мирне, власниця магазину Юлія
– Раніше я працював на хлібопекарських підприємствах у Луцьку, а з 2000 року став підприємцем з реалізації хліба, – розповідає Анатолій Вікторович. – За два місяці до війни переїхав у село Любарці, де вирішив обживатися й розвивати свій бізнес. Там є приміщення, які здають в оренду і вони годяться для виробництва крафтового, або ще, як кажуть, ремісничого хліба. Він найкорисніший, всі інгредієнти – натуральні. Таку випічку готували ще наші предки. Рецептура основана на заквасці, її ферментація – природна. Ми використовуємо кілька видів борошна, завдяки цьому наш хліб виходить як домашній – пишний і легкий.
У Любарцях жив племінник Оскар, тому я до нього і приїхав. Віз із собою невеличку пічку, тістоміс та інше обладнання. Разом зі мною приїхало кілька осіб, які мали допомагати розвивати спільну справу. Першого грудня розмістилися, а уже шостого випекли першу хлібину. Самі скуштували, дали спробувати жителям села – людям сподобалося. Тож і почали працювати на реалізацію.
Починали продаж із одного виду хліба, а на сьогодні маємо в асортименті 25 найменувань. Плануємо збільшувати обсяги випуску продукції, розширювати асортимент, модернізувати обладнання. Зараз працюють дві невеличкі печі, незабаром купимо велику піч, завдяки якій збільшимо продуктивність виробництва. Наша фірма складається із п’яти осіб та двох водіїв. Поки справляємося, але плануємо збільшити кількість робочих місць.
Особисто я не цураюся жодної роботи. Спочатку у пекарні стояв і випікав хліб, і розвозив його по магазинах. У неділю ось у Переяслав приїжджаємо, в інші дні по Бориспільському районі. Конкуренції не боюся – це стимул для підвищення якості свого продукту.
Початок війни був і для нас надзвичайно важким. Не знали, скільки хліба пекти, де збувати будемо. Та й перебої з борошном почалися. Тоді староста села Володимир Сидоренко нас запевнив, що допоможе і підтримає: «Нікуди не виїжджайте, бо ваш хліб треба людям і в селі, і для наших солдат». Працювали понад силу й понад можливості. Неодноразово постачали хліб волонтерам Бориспільщини, які передавали його воїнам. Й зараз продовжуємо надавати допомогу.
Оскар та Наталя продають хліб
Головний технолог Валентина Форманюк раніше теж працювала на луцькій пекарні. У Любарці приїхала разом із колегами вести бізнес.
– Майже два роки звикала до місцевих звичаїв та людей, – розповідає. – Зараз тут уже "своя", маю друзів, улюблену роботу. Мої обов’язки – слідкувати за безпосереднім процесом випічки. Сьогодні в нас в асортименті є класична паляниця пшенична та житня. Крафтовий хліб пшеничний, житній, заварний, цибуляний, гречаний із льоном, цільнозерновий, із копченим чорносливом та із журавлиною й інший. Є і солодка випічка: ромашка, булочки, багети, рогалики із різними начинками: зараз популярні із шоколадом та сливовим джемом. А ось із яблучним варенням чомусь не пішов, то зняли його із виробництва.
Плануємо розширити цех і запустити ще вироби із листкового тіста. Минулого року перед Великоднем вперше продавали свої пасочки. Готували за домашньою рецептурою, дуже смачні були. Тож і продали всі, покупці передавали слова подяки. Перед новорічними днями пекли багети, які теж добре розкупили.
Пані Валентина наголошує, що випікають хліб на заквасці. Процес бродіння – тривалий, опара виброджує не менше 15 днів, яку через кожні вісім годин треба оновлювати. Влітку треба особливо стерегти, щоб не скисла. Словом, доглядають її, мов малу дитину! Процес виготовлення тримають у секреті. Каже, що в основі лише борошно та вода, але треба знати пропорції. Тоді "виросте" правильна закваска. «Декому розповідала рецепт, але виходить не у всіх», – каже технологиня.
Погодилася розповісти і нашим читачам. Ось таку закваску потрібно додати до води та борошна, і така суміш бродить іще 10-12 годин. Потім залишаємо на чотири години "відпочивати", впродовж цього часу тісно тричі обминаємо. На четвертий раз формуємо хліб у спеціальні кошики, відставляємо на холод на 6-8 годин. Випікаємо у печі на камені. Ось такий тривалий у нас процес випікання. Але такий хліб дуже смачний, поживний і корисний.
– Щоб мати смачний хліб, треба не тільки часу витратити багато, а й вкласти в нього душу, – каже Анатолій Вікторович. – Наш крафтовий хліб виготовлений повністю руками. Лише основний заміс тіста робить машина, а далі – ручна робота. Хоч і клопітка справа, але хліб корисний та довго зберігається. На хлібозаводах технологія інша: під дією штучних добавок тісто швидко підходить, менш як за годину. Тому і черствіє швидко, і смак не той.
Не стомлюємося і не покладаємо рук, печемо хліб для жителів сіл та для воїнів. Волонтеримо потроху із племінником. Не передати вам, як сильно чекаємо закінчення війни. Хочеться миру та спокою. Усе заради цього робимо, що в наших можливостях.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
