1600 пакетів різноманітної готової до вживання їжі: борщ, розсольник, суп гороховий та гречаний, суп харчо, ліниві голубці, різні каші; 340 пакетів сухих перекусів, домашню тушонку, теплі шкарпетки, хімічні нагрівачі, окопні свічки та багато іншого. І це все лише за тиждень нашим захисникам передала на передові позиції оборони України волонтерська команда "Смаколики для Соколиків" з Циблівської громади.
А під час однієї з поїздок на фронт волонтер від їхньої команди став свідком хвилюючих подій, але зі щасливим завершенням, розповідає Переяслав.City.
Тривалі пошуки зниклого військового
Чоловік Світлани Єпіфанової, очільниці волонтерської команди "Смаколики для Соколиків" з Циблівської громади, давно товаришує з одним військовиком, і нещодавно разом із ним їздив на фронт із особливою місією.
– Телефонує він і запитує, чи знайдуться у нас якісь гостинці для захисників, бо він їхатиме на фронт і може їм передати заодно, – розповідає історію волонтерка. – Але він туди збирається заради іншого – на пошуки свого найкращого друга. Той не виходив на зв'язок протягом дев'яти днів і наш товариш-військовий вже дуже хвилювався. То мій чоловік вирішив його підтримати і вирушив разом з ним туди, у самісіньке пекло війни.
У нас завжди є готові "привіти з тилу" для наших соколиків на передову. Тож зібрали кілька коробок необхідного і хлопці поїхали прямо в розташування військових, де служить той товариш. Там з'ясувалося, що він разом із побратимами не повернувся після виконання чергового бойового завдання. Їх шукали, але безрезультатно – хлопці зникли безслідно. Мій чоловік із товаришем також об'їхали навколишні села в надії хоч щось з'ясувати про них. Розпитували місцевих, можливо, хтось щось бачив. На жаль, пошуки були марними.
Гостинці "Смаколики для Соколиків", звісно, волонтери розділили на передовій усім по-братськи:
- завезли хлопцям у батальйону, де служить хрещеник (старшина) глави родини Єпіфанових;
- передали "привіти з тилу" розвідникам;
- залишили частину підтримки від жителів Переяславщини і батальйону, де служать ті бійці, яких вони шукали.
– Мій чоловік із товаришем так ніби й ні з чим повернулися додому, бо побратимів не відшукали. Та все ж сподівалися, що вони знайдуться, і що з ними все гаразд. Одначе той вечір вдома пройшов, наче в тумані. Хоч хлопець, якого шукали, для нас із чоловіком хто? Чужа незнайома людина. Але ми за нього так переживали, як за рідного. Бо він же наш захисник, вони там усі нам, як рідні, за кожного душа болить, за кожного молимося, – зауважує пані Світлана.
– А тоді – не повірите! – тієї ж ночі раптом дзвонить телефон. У трубці чуємо чужий якийсь голос – говорить той самий зниклий військовий! Це таке щастя було, така радість! Уже й спати перехотілося – яким же бажаним буває дзвінок посеред ночі! Ми з чоловіком раділи, як діти: ще довго обговорювали, припускали, де він був, що там могло трапитися. Звісно ж, телефоном про таке ніхто не розповідає, але таке щасливе завершення історії душу зігріває. Життя переможе смерть, а світло – темряву, – переконана Світлана Єпіфанова. І такі історії тому є підтвердженням.
Соколики вдячні за смаколики
Волонтери працюють щоденно, готують різні смачні страви для воїнів, виготовляють окопні свічки, фасують чаї, сухі перекуси тощо і все це передають на фронт. Наші захисники за це їм щиро вдячні, про що пишуть у соцмережі.
Так, днями пост подяки волонтерам із Циблівської громади опублікував у фейсбуці військовослужбовець Олександр Огієнко:
"Щиро дякуємо команді "Смаколики для соколиків" та особисто Світлана Єпіфанова та Галина Яремич за смачні та теплі подарунки з тилу. З таким надійним тилом ми обов'язково переможемо! Слава Україні!"
Щиро вдячні наші захисники і за готову їжу в ретортпакетах.
– Як розповідають нам бійці, наші посилки їм дуже потрібні. Особливо, коли вони вирушають на позиції, то готувати там особливо немає ні часу, ні можливості. Тому наші заготовки їм, як знахідка. Щоб страва була теплою, вони ретортпакет з кашею чи борщем кладуть за пазуху і своїм тілом його зігрівають, – зазначила Світлана Єпіфанова.
Ще одні військові подякували волонтерам за передані павербанк, мультітул, ліхтар і смаколики з тилу.
І це лише невелика частина із усіх подяк від соколиків. Волонтери з Циблівської громади радіють, що їхні "привіти з тилу" такі доречні на фронті, тому продовжують свою щоденну працю. Вони печуть пиріжки, засолюють і коптять сало, готують тушкованку, в автоклавах варять різні смачні супи, борщі, каші, голубці, котлети тощо, роблять вітамінні суміші з меду, лимонів та імбиря, квасять капусту, виготовляють окопні свічки, формують посилки-аптечки з найнеобхіднішими ліками, передають м'які безкаркасні ноші, в'яжуть килимки і шкарпетки.
"Разом ми сильні!", – саме так підсумовують волонтери кожен із своїх дописів, у яких звітують про роботу задля підтримки бійців.
Долучитися до надважливої справи може кожен охочий. Якщо не маєте змоги допомогти фізично, донадьте – об'єднавшись ми обов'язково переможемо ворога!
Номер карти для підтримки команди: 5457 0825 0524 1005
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
