Переяславщина саме сьогодні, напередодні Великодня, попрощалась іще з одним своїм Героєм – Сергієм Семенікіним. Йому назавжди залишилось 38 років. З війни він повернувся «на щиті». У Переяславі до храму Успіння Пресвятої Богородиці 4 травня прийшли на прощання переяславці, друзі та близькі, в останню путь проводжали воїна і на колінах зустріли автомобіль із його домовиною, розповідає Переяслав.City.
– Так, Серій був справжнім патріотом своєї країни, – розповідає його товариш Микола – Він дуже любив життя. Був промисловим рибалкою, полюбляв розповідати про шторми, в які потрапляв на Дніпрі, про пійману рибу. Сергій нічого не боявся, тому обирав справжні чоловічі професії. «А хто ж зупинить ворога, як не ми?» – казав. Він і до війська пішов, бо відчував себе справжнім чоловіком. Справжнім захисником...
– Серій був таким, яких називають – "добряк", – розповідає сусідка Ніна. – Я його бачила завжди тільки усміхненим, він любив пожартувати. Завжди ходив із донькою . Каріна його дуже любила – куди б Сергій не йшов, і вона за ним "хвостиком". Двічі був у відпустці, й завжди казав: «Тьотю Ніно, не переживайте – я повернуся! Все буде добре! Ось закінчиться війна, приїду і збудую власну хату». Побудував… Гарний був хлопчик... – жінка витирає сльози, які котилися із її очей, немов горох.
– Сергій був справжнім чоловіком. Він загинув захищаючи нас із вами. Таким людям слава і честь, – скупо і стримано в горі каже хрещений Героя пан Володимир.
Відспівували воїна священники ПЦУ в Успенському храмі Переяслава. Сьогодні – Велика субота, день, коли сходить на землю Благодатний вогонь. І домовину з тілом Героя встановили поряд із символом Гроба Господнього, який за обрядовим звичаєм в цей день уже стояв у храмі під покровом Плащаниці. Цей Страсний тиждень став страшним тижнем для родини воїна, його друзів та знайомих. У нього залишилися дружина Олександра та 8-річна донька Каріна, батько та брат.
Семенікін Сергій Сергійович народився в селі Гречаники на Переяславщині 10 березня 1986 року. Був мобілізований 17 червня 2022 року. Служив у 49 окремому стрілецькому батальйоні «Карпатська Січ» ім. Олега Куцина. Загинув 23 квітня 2024 р. поблизу міста Святогірськ Краматорського району на Донеччині. Поховали Сергія з усіма військовими почестями під військовий салют на цвинтарі в селі Веселе, поряд із могилою його мами.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
