Контейнери для сміття люди спочатку використовували не за призначенням – викрадали їх, щоб зберігати зерно. Але за три роки все змінилося. Яким був шлях Барської міської громади до оптимізації процесу збору, сортування та утилізації твердих побутових відходів, розповідає Переяслав.City з Вінниччини.
Барська громада і проблема зі сміттям
Барська громада – найбільша у Вінницькій області, до неї входять аж 70 населених пунктів разом із містом Бар. Вони об'єднані у 19 старостинських округів. Процес децентралізації тут стартував у 2016 році, відтак почалися з часом і докорінні зміни у звичному житті вже об'єднаної громади заради комфорту проживання її мешканців.
Одним із основних проблемних питань було поводження населення з твердими побутовими відходами (ТПВ). Про досвід його вирішення Переяслав.City дізнався під час прес-туру на Вінниччині, в який нас запросили організатори — Харківський прес-клуб.
– Привчати людей до цивілізованого поводження зі сміттям ми почали понад три роки тому, і досі працюємо над тим, щоб вивезення сміття було систематичним і налагодженим, як з боку людей, так і з боку відповідної служби, – розповів Володимир САВОЛЮК, голова Барської міської громади. – Спочатку було дуже непросто. Жителі сіл звикли до того, що виставляють непотріб у мішках біля своїх будинків, а потім їздить автомобіль чи трактор і комунальники їх збирають. Але я хотів, щоб було не так, а цивілізовано.
Тож ми в усіх 70 населених пунктах поставили контейнери, і не по одному. Закупили їх за кошти міського бюджету.
Металеві контейнери люди крали... Зберігали в них зерно
— Вирішили, що сміттєвози міського комунального господарства, згідно з графіком, щотижня збиратимуть побутове сміття, – зауважив Володимир Васильович. – Де були стихійні смітники, ми поставили металеві контейнери — загалом понад 800 штук. У деяких селах таких потрібно було до тридцяти штук. Окремо ще встановили сітки для пляшок. Усе жителям пояснили. Але "як по маслу" відразу не пішло. Контейнери згодом довелося шукати – їх люди крали і використовували для зберігання зерна, – про це очільник громади згадує нині із усмішкою, хоча тоді, зауважив, було геть не до сміху.
– Протягом першого року для сільських жителів ми встановили символічну плату – одинадцять гривень з людини за вивезення ТПВ. Зараз люди сплачують 22 гривні. Хто має заборгованість, отримати будь-яку довідку в ЦНАПі не може, тож "злісних" неплатників у нас немає.
Дрони допомогли в боротьбі з "паліями"
Боролися в громаді водночас також із "паліями".
– Жителі сіл мали нехорошу звичку — все спалювати. Причому, не тільки рештки сухої рослинності, а й сміття. Спочатку проводили збори, роз'яснювали, що спалювати будь-що не можна, але це не діяло.
Потім проводили рейди: попереджували, складали протоколи за адмінпорушення, штрафували і навіть дрони в повітря підіймали. На моніторі дивилися, де люди палять листя, гілки, чи сінокоси і підлітали квадрокоптером до них упритул – кружляли над головами паліїв, демонструючи, що ми все бачимо. І знаєте, багато хто відразу лякався і гасив полум'я.
Не знаю, що саме допомогло, але паліїв у нас зараз майже немає. Бувають, звичайно, прецеденти, але поодинокі.
Вітчизняні сміттєвози в рази поступаються німецьким
Що ж до збору сміття, то оптимізація цього процесу ще триває, але позитивні результати вже є. Жителі громади ТПВ виносять у місця, спеціально для цього відведені. На території громади діє також сортувальний комплекс КП "Бар-благоустрій". Його працівники окремо сортують пластик, папір та поліетилен. Усе це пресується в об'ємні брикети вторсировини, які потім відправляють на переробку — таким чином дають побутовим відходам "друге життя". Водночас мають і додатковий дохід для громади — рік виходить до чотирьохсот тисяч гривень.
– Гроші, звичайно, невеликі, заробити сильно на смітті не вдається – принаймні, ми не можемо цю справу назвати прибутковою. Але при цьому важливо мати і ці фінанси, з них ми техніку заправляємо, контейнери оновлюємо тощо. Прибуток можна мати, але в такому разі людям доведеться платити мінімум 50 гривень за вивезення ТПВ.
Із п'яти сміттєвозів, які має місцеве комунальне підприємство, один з Німеччини. Техніку подарували колеги з міста-побратима Дорстен. Я разом з колегами-журналістами змогла його роздивитися, як то кажуть, зблизька.
Як зазначив Володимир Саволюк, це — автомобіль європейського зразка, двері в кабіну відкриваються, як в автобусі, посадка низька – застрибувати не доводиться, як, на приклад, у кабіни вітчизняних сміттєвозів. Я скористалася гостинністю комунальників – побувала у кабіні, переконалася, що сидіння зручні, всередині просторо і комфортно.
Чоловіки також зауважили, що на цьому сміттєвозі працювати їм у задоволення, а ще підтвердили, що люди в Барській громаді вже значно цивілізованіше поводяться зі побутовими відходами.
– Ще трішки і будемо всім в Україні показувати хороший приклад, – наголосив водій.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
