"Моє життя, моя війна" – закарбував татуюванням Дмитро Ларичев: Переяславщина попрощалася з Героєм

Переяслав.City

23 травня 2024 16:37

Кортеж із домовиною полеглого у боях на Харківщині Дмитра Ларичева зранку зустрічали в Переяславі. А далі була остання дорога додому – у рідні Студеники. 23 травня попрощатися з Героєм прийшли рідні, друзі, сусіди та односельці, повідомляє Переяслав.City з покликанням на офіційний сайт Студениківської громади.

Ларичев Дмитро Олегович народився 10 червня 1994 року в селі Циблі на Переяславщині. У юному віці з мамою та бабусею переїхав у село Студеники. Тут закінчив школу, звідси був мобілізований до ЗСУ. Служив стрільцем-санітаром механізованого відділення 43 артилерійської бригади.

"Зовсім нещодавно, перед Великодніми святами, боєць був вдома, на ротації, але війна може обірвати життя будь-якої миті. На лівій руці Героя було татуювання: "Моє життя, моя війна". Його війна уже закінчилася… Дмитро залишився вірним Військовій присязі, поклав своє життя за мирне майбутнє кожного із нас, свободу, незалежність та державний суверенітет України", – йдеться у сповіщенні про непоправну втрату у великій родині Студениківської громади.

Загинув боєць 14 травня 2024 року, внаслідок артилерійського обстрілу, поблизу населеного пункту Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області.

"Щиро співчуваємо близьким і рідним Героя, низько вклоняємось його пам’яті. Усіма силами ненавидимо осоружного ворога, молимось за кожного з оборонців і закликаємо кару небесну на підлого російського ворога", – висловила співчуття очільниця громади Марія Лях.

Траурна процесія з Переяслава прослідувала селами Чирське та Старі Студеники, після чого відбулося прощання на батьківському подвір'ї Захисника. Обряд відспівування загиблого Дмитра Ларичева священники ПЦУ здійснили у місцевій Церкві Покрови Божої матері.

Мітинг прощання відбувся у Студениках на центральній площі. У скорботі присутні схилили голови та вшанували пам’ять захисника хвилиною мовчання. Пішою ходою жалобна процесія пройшла до місцевого кладовища.

Тепер Дмитро Ларичев у лавах Небесного війська і вже звідти, разом із сотнями загиблих українських Героїв, оберігає нас від лихого. Вічна шана, тобі, Соколику, доземний уклін та щира вдячність за наш захист.