У Музеї Заповіту Т.Г.Шевченка 27 лютого відбувся науково-просвітницький захід «Щоб стать одностайно за діло святе!». Його приурочили до 100-річчя створення Шевченківського національного заповідника в Каневі та 180-річчя написання Тарасом Шевченком епохальних творів, розповідає Переяслав.City.
Йдеться про поеми «Наймичка» та «Кавказ», вступ до поеми «Єретик», поезій «Давидові псалми», «Маленькій Мар’яні», «Холодний Яр», «Минають дні…», «Три літа», «І мертвим, і живим…», «Як умру, то поховайте…» («Заповіт») на Переяславщині.
Кандидатка історичних наук, в.о. генерального директора Шевченківського національного заповідника в Каневі Світлана Брижицька презентувала каталог світлин та збірники наукових статей, видані Шевченківським заповідником. Ці матеріали розкривають невідомі сторінки життя Кобзаря, мають значну мистецьку, літературну, історичну та культурну цінність.
Світлана Брижицька народилася 1969 року в Каневі, у 1988 році закінчила з відзнакою Київський інститут культури, у 2008 році – аспірантуру Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1990 року працює в Шевченківському національному заповіднику в Каневі. Має ряд нагород і подяк, серед яких одна особлива.
У 2007 році за вагомий внесок у розвиток української історичної науки та шевченкознавства міжнародний благодійний фонд Святої Марії присвоїв пані Світлані почесний титул «Українська Мадонна» в номінації «Софія». Світлана Анатоліївна є автором понад 150 наукових публікацій, серед яких 4 монографії.
Пані Світлана презентувала наступні видання: «Фото у фондах Шевченківського національного заповідника. Каталог 1956-2014», «Наукові записки Шевченківського національного заповідника» 2022 – 2024 рр., «Наукові здобутки у вивченні біографії Тараса Шевченка». Вона розповіла про історію створення Шевченківського заповідника, унікальні предмети – особисті речі Кобзаря в експозиції музею, його велику роль у культурно-мистецькому житті України, особливо під час війни, активну взаємодію з іншими музейними установами.
Особливу увагу науковиця приділила співпраці Канівського заповідника з Казахстаном. Це одна з країн, де найбільше пам’ятають і шанують українського генія, бо саме тут поет відбував заслання з 1847 року за указом імператора Миколи І. Згідно з ним, поетові було заборонено писати та малювати. Звісно, митець проігнорував заборону: за період заслання він створив близько 20 повістей, 120 віршів і 450 картин. Шевченко нотував свої твори в саморобних зошитах, які ховав у халяву чобота. Митець залюбки досліджував казахську культуру та природу. Йому подобалося спілкуватися з населенням краю: казахи нерідко приходили до нього в гості чи позувати для зарисовок. Вони називали його «акин Таразі», або «поет Тарас».
Перший у світі пам’ятник Шевченкові був відкритий саме в Казахстані, у 1881 році. Він був установлений на честь 20-ї річниці з дня смерті Кобзаря у місті Форт-Олександрівський, нині – Форт-Шевченко Мангістауської області. На сьогоднішній день у Казахстані встановлено 16 пам’ятників Тарасові Шевченку, найвідомішим із яких є монумент в Алмати, який має статус пам’ятки місцевого значення. Саме тут збираються численні представники української діаспори для проведення національно-культурних заходів.
У 1932 році у Форт-Шевченко був відкритий найбільший музей Тараса Шевченка за межами України. Музейний комплекс розмістився на території колишнього саду-городу Новопетровського укріплення. За місцевими переказами, саме завдяки Шевченкові гарнізонний город було перетворено на парк. Він посадив тут вербу, що виросла з привезеної ним із Гур'єва гілочки. Більше сотні років форт-шевченківці берегли як найдорожчу реліквію це священне для них дерево, що називалося в народі «Тарасовою вербою».
Зберігся в майже незмінному вигляді і колодязь, виритий Тарасом Шевченком під час лютої посухи. За спогадами сучасників, він врятував від смерті цілий аул, розташований неподалік від фортеці.
На завершення презентації примірники видань пані Світлана подарувала представникам Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», міської публічної бібліотеки, Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
