«Вінок сплетемо — традицію збережемо!» — під таким гаслом 23 червня у Переяславі проходить майстер-клас із плетіння вінків, приурочений до свята Івана Купала. Про це повідомила у фейсбуці керівниця простору «ЛюбоМир» Любов Онопрієнко, інформує Переяслав.City.
Захід триватиме з 10:00 до 17:00 у приміщенні громадської організації «Київська обласна організація ГО “Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України”» за адресою: м. Переяслав, вул. Тараса Шевченка, 3.
«Ми вже нарвали квітів — час згадати традиції!» — написала організаторка.
Під час майстер-класу учасники зможуть сплести купальські вінки, як це робили ще наші мами й бабусі, та пригадати давній звичай пускати вінки на воду, щоб дізнатися свою долю. Організатори обіцяють теплу, творчу атмосферу та запрошують усіх охочих приходити з квітами й гарним настроєм.
Фото: фб-сторінка Любові Онопрієнко
Івана Купала: що це за свято і коли його святкують?
Івана Купала — одне з найдавніших слов’янських свят, пов’язане з літнім сонцестоянням, водою, вогнем і очищенням. Основні його символи — вінки, вогнища, вода, пошук чарівної квітки папороті та обрядові пісні.
З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський церковний календар, і тепер всі неперехідні свята із фіксованою датою відзначаються на 13 днів раніше. Тому свято Івана Купала тепер припадає у ніч проти 24 червня – цей день співпадає зі святом Різдва Іоана Предтечі (або Івана Хрестителя). За григоріанським календарем свято припадало у ніч проти 7 липня.
Хоча Купальська ніч і має дохристиянське коріння, вона глибоко вкоренилася в українській культурі як символ єднання людини з природою, пошуку кохання та внутрішнього очищення.
Традиції на Івана Купала
- Плетіння вінків. Дівчата збирали польові квіти та трави й плели вінки, прикрашаючи їх стрічками. Увечері пускали їх на воду — якщо вінок плив рівно, чекати щасливої долі, а якщо тонув — вірили, що доля складеться нелегко.
- Купальські вогнища. На заході сонця розпалювали великі багаття. Через них стрибали хлопці й дівчата — вважалося, що це очищує, захищає від зла і навіть зміцнює кохання, якщо пара стрибне, не розпустивши рук.
- Хороводи й співи. Молодь збиралася на галявинах, водила хороводи навколо вогнища, співала обрядові пісні про кохання, природу, щастя.
- Пошук квітки папороті. За повір’ям, у ніч на Івана Купала розцвітає чарівна квітка папороті. Хто її знайде — той матиме щастя, багатство й зможе розуміти мову звірів. Шукали її зазвичай хлопці, іноді парами.
- Очищення водою. Хоч у деяких регіонах купатися було заборонено, подекуди вода вважалася священною — нею вмивалися для краси й здоров’я.
- Ворожіння на кохання. Цього дня (особливо вночі) дівчата ворожили: кидали вінки, слухали звуки, шепотіли бажання. Вважалося, що на Купала ворожіння — найправдивіші.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
