Напередодні Великодня і поминальних днів українці масово готуються відвідувати кладовища. Разом із цим щороку повторюється одна й та сама картина — ряди яскравих пластикових квітів, які за кілька тижнів перетворюються на сміття. Про шкідливу для довкілля традицію Переяслав.City порушував тему не раз. А нині про це публічно заговорили і священники. У коментарях все більше й людей його підтримують.
Проблема пластикових квітів на кладовищах давно перестала бути лише питанням естетики — сьогодні це про екологію, здоров’я і відповідальність.
Цього року цю тему вже порушив і священник Олексій Філюк. У своєму дописі в соцмережі він не підбирав м’яких формулювань:
«Схаменіться люди!!! Мертвим байдуже до ваших пластикових квітів, ця гидота лише труїть нас з вами живих!»
Його слова — це не просто емоція. Це реакція на явище, яке в Україні стало масовим і неконтрольованим.
Коли традиція втрачає сенс
Пластикові квіти не мають нічого спільного з давніми українськими традиціями. Історично на могили несли живі квіти або садили рослини. Сучасна «пластикова культура» сформувалася в радянські часи — як дешевий і зручний замінник.
З часом вона стала соціальною нормою. Люди часто купують штучні букети не тому, що хочуть, а тому що «так прийнято». Відмова від цієї практики сприймається як порушення негласного правила.
Священник прямо говорить про це:
«Ви тягнете тонни пластику на цвинтарі, бо “так заведено”? А померлим це взагалі не треба!»
Йдеться не лише про релігійний аспект. Це про звичку, яка втратила зміст, але збереглася через тиск суспільства.
Штучні квіти продають на недільному базарі у Переяславі
Масштаб проблеми, який складно ігнорувати
Після поминальних днів українські кладовища перетворюються на джерело відходів. Комунальні служби щороку вивозять тонни пластикового декору. Більшість із нього не переробляється.
Пластик розкладається десятиліттями. Часто його спалюють прямо на місці або разом із іншим сміттям. У повітря потрапляють токсичні речовини. Вони осідають у ґрунті, потрапляють у воду, повертаються до людей через повсякденне середовище.
Священник звертає увагу саме на цей зв’язок:
«Пластик розкладається 100+ років… А скільки раку й хвороб від спалення цієї “краси”?»
Це жорстке формулювання. Але воно змушує подивитися на проблему не як на естетику, а як на питання здоров’я.
Відповідальність, яку відкладають
В Україні вже не перший рік говорять про шкоду пластикових квітів. Про це пишуть медіа, екологи, говорять священники. Проте ситуація змінюється повільно.
Причина — у відсутності системного підходу. Немає чіткої державної політики щодо обмеження таких виробів. Місцева влада переважно реагує вже після проблеми — коли потрібно вивозити сміття.
Але ключове — це не лише про рішення «згори». Це про вибір кожної людини.
«Подумайте 100 разів, перш ніж купити цю отруту», — закликає отець Олексій.
Це звернення не про заборону. Це про усвідомлення.
Штучні квіти продають на недільному базарі у Переяславі
Що насправді означає пам’ять
Поминальні дні — це про пам’ять і повагу. Але форма цієї пам’яті змінюється з часом. І сьогодні дедалі більше людей ставлять питання: чи справді пластик має щось спільне з вшануванням?
Священник пропонує інший підхід:
«Моліться, запалюйте свічку, давайте милостиню, несіть живі квіти».
Це прості речі. Вони не створюють відходів. І вони мають зміст.
В коментарях під дописом священника багато коментарів, від людей які подіють цю думку.
«Саме краще посадити живі квіти, які будуть рости не один рік. Я ніколи не любила штучні квіти і просто ненавиджу вінки на похоронах, які через деякий час будуть валятися на смітнику. Дійсно, краще ті гроші віддати родичам, або милостиню нужденним», — написала Єлизавета Приходько.
Таня Лабунська написала: «Ці квіти — це отрута для навколишнього середовища. Коли їх спалюють, це просто яд. Коли спалюють сміття на кладовищі в сусідньому селі, то стовп диму від пластика видно за 10 км».
На привеликий жаль, досить багато і людей, які досі не усвідомлюють масштабів шкоди від «яскравої отрути» у вигляді штучних квітів:
«Носила і буду, мама любила штучні квіти, от і я багато їх ставлю, бо живу не близько, судіть як хочте», — Тамара Багрійчук
«Уже добралися до квітів, празники поміняли, чого мною хтось має керувати, які хочу такі і несу квіти. А їмо не отруту, що у магазині є настояще, а город не кропимо ядами, а ліки не підробка, і так багато можна писати, а прицепились тільки до квітів», — Любов Качконоженко.
Час для переосмислення
Україна поступово рухається до екологічної свідомості. Відмова від пластикових пакетів, сортування сміття, увага до довкілля — ці процеси вже відбуваються. Але кладовища залишаються місцем, де старі звички тримаються найдовше.
Проблема пластикових квітів — це не лише про сміття. Це про відповідальність перед живими.
Священник формулює це максимально прямо:
«Ви дбаєте про “традицію” і мерців, а про живих що — байдуже?»
Це питання, на яке кожен має відповісти сам.
І, можливо, саме цієї весни хтось уперше прийде на кладовище без пластику.
Штучні квіти продають на недільному базарі у Переяславі
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
