Його життям була дорога. Дорога до тих, кого любив більше за життя. І життям заплатив за те, щоб дорога для їхніх рідних була вільною і безпечною. Дорога – це про повернення. Особливо з війни, коли до останньої краплі надії чекають рідні. Герой Сергій Іващенко з Переяслава майже 14 місяців долав цей шлях додому. На щиті.
Сьогодні в його честь відкрили меморіальну дошку, розповідає Переяслав.Сity.
Сергій Іващенко колись навчався в Переяславській гімназії №3. Нині він повернувся до неї знову. Героєм, який своїм життя захистив спокійні дні її теперішніх вихованців і став для них учителем мужності та вірності. А дошка пам’яті на фасаді гімназії буде нагадувати всім про ціну, яку платять наші захисники, і яку заплатив наш Герой заради дітей і майбутнього України, яке вони збудують на честь і пошану українським воїнам.
Завтра, 4 квітня, Сергію Володимировичу виповнилося б 39 років. Але життя обірвалося за два роки до цього дня.
Сьогодні згадували Сергія Іващенка як люблячого і турботливого батька, сина, чоловіка, брата. Згадували як відповідального і вправного водія, для якого дорога була особливим сенсом у житті.
– Професія водія – це завжди про повернення, – проникливу історію про Героя розповіла ведуча Влада Черненко. – Кожен рейс, яким би далеким він не був, завершувався вдома. Сергій збудував цей дім власними руками. Мріяв про те, як зайде туди, де пахне родинним затишком, а не дорожнім пилом. Де його з обіймами зустрічатимуть кохана дружина Наталія та любі донечки Єлизавета і Вероніка…
Але в червні 2024 року він обрав найважчий у своєму житті маршрут – на війну. Мирне кермо змінив на зброю.
А його донечкам сьогодні випала важка місія – зняти жовто-синє полотно з його гранітного портрета...
ІВАЩЕНКО Сергій Володимирович призваний на військову службу 6 червня 2024 року Бориспільським РТЦК та СП Київської області. Служив навідником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини А4574 (214 окремий спеціальний батальйон OPFOR).
Загинув 13 вересня 2024 року, мужньо виконуючи військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність поблизу села Костянтинівка Мар'їнської міської громади Покровського району Донецької області.
Переяслав попрощався з Героєм тільки 10 листопада 2025 року.
Щиру промову зі співчуттям рідним і близьким Героя висловила на мітингу секретарка міськради Лідія Оверчук, виступив директор гімназії Володимир Бражник. Поминальну молитву та освячення здійснив помічник війського капелана о. Ігор.
Підтримати родину прийшли жінки з об’єднання рідних зниклих безвісти. З ними Наталія з доньками пройшла цей нещадно довжелезний шлях чекання Сергія з невідомості. Сьогодні вони зібралися знову разом – з квітами подяки Герою і словами підтримки рідним.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
