У стаціонарах Переяславської ЦРЛ пацієнти отримують триразове харчування. Тут їм, відповідно до встановлених норм, подають на сніданок, обід та вечерю і м’ясні, і рибні, і молочні, і овочеві страви.
Як забезпечують харчування в лікарні, в яку суму обходяться закупки продуктів та чи задоволені хворі раціоном, дізнавалася журналістка "Переяслав.City".
"Звіт про укладення договорів оприлюднюємо на сайті "Рrozorro"
За словами голови тендерного комітету та головного бухгалтера ЦРЛ Лідії Малікової, 57 років, харчування пацієнтів у всіх десяти лікувальних відділеннях відбувається відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29 жовтня 2013 р., яким затверджено Порядок організації системи харчування хворих у лікувальних закладах.
– Перебоїв із поставкою продуктів у нас немає, – говорить Лідія Михайлівна. – Проте, тендер на 200 тисяч гривень було проведено 16 квітня цього року лише на поставку м’яса. Його переможець – приватне підприємство "Соснова". Яловичина завозиться на харчоблок лікарні щомісяця, а за потреби й частіше. Всі інші продукти харчування постачаються згідно з договорами, які лікарня уклала із підприємцями нашого міста й району. Адже сума закупівлі цих продуктів не сягає 200 тисяч гривень, як цього вимагає тендерна процедура. Приміром, молочні продукти (молоко, сметану, сир, масло) ми отримуємо за накладними від "Переяслав-Молпродукт"; свіжоморожену рибу, сосиски, сардельки, яйця, дріжджі, чай та спеції – від ФОП "Левченко"; крупи, макаронні вироби, цукор та сіль – від торгового центру "Привокзальний"; борошно – від "Саланг-Агро"; овочі (моркву, столовий буряк, капусту та цибулю) – від "Козорогів"; олію – від підприємця із Виповзок Катерини Єдіної. А ось картоплю ми заготовили на благодійній основі від населення.
Звіт про укладення договорів ми оприлюднюємо на сайті "Рrozorro".
На харчоблоці пахне хлібом, а не старою олією
Минулого понеділка 126-ти пацієнтам усіх десяти лікувальних відділень, які виявили бажання харчуватися в лікарні (дехто задовольняється стравами з дому), на загальний стіл сніданку подавали пшоняний суп, а на "дієтичний" – картопляне пюре із рибою, приготованою на пару. На обід був гороховий суп, голубці та чай, а діабетикам – ячневий суп, рисова каша, омлет та чай. На загальний стіл вечері подавали молочну вермішель, а на "дієтичний" – гречаний суп. За словами медичної сестри з дієтичного харчування Валентини Вівдич, 56 років, меню з понеділка по четвер затверджує заступник директора лікарні Микола Тарасюк або ж сама директорка Лариса Кузьменчук. А щоп’ятниці ними затверджується три меню одночасно, зокрема й на вихідні дні – суботу та неділю.
– Дієтсестрою я працюю тут останні 33 роки, – каже Валентина Пантелеївна. – Кілька років тому норми харчування хворих значно зменшилися. Приміром, якщо раніше денна натуральна норма картоплі на одного пацієнта становила 400 грамів, то тепер – 150. Ці 150 грамів я, як дієтсестра, маю розрахувати на сніданок, обід і вечерю однієї людини. Зовсім мало (50 грамів) отримують хворі й м’яса, сосисок чи сардельок. Між іншим, зараз денна норма солі для пацієнтів лікарні становить якихось шість грамів. Тож і не дивно, що дехто з них інколи нарікає на недосіл лікарняних страв.
Трудовий колектив харчоблоку лікарні складається із 11 осіб. Того дня тут працювала кухар Наталія Великдан, 56 років.
– У цій їдальні я працюю із 1993-го року, – говорить вона. -- А влаштувалася сюди спершу прибиральницею, потім мене поставили помічником кухаря. Тепер ось уже понад 10 років працюю кухарем. Закінчила профтехучилище.
Шеф-кухарем і одночасно пекарем тут працює Тетяна Дяченко, 60 років.
– Я теж прийшла сюди прибиральницею, – зізнається вона. – А згодом мене поставили шеф-кухарем і доручили пекти тут хліб. Це було 1 січня 2004 року. Прорфесію кухаря я також здобула в ПТУ.
– І я прийшла сюди прибиральницею, – каже Любов Слюсар, 57 років, яка нині працює кухонним працівником. Помічником кухаря трудиться і Надія Кухарук, 47 років.
Аби вчасно впоратися з приготуванням сніданку, кухарі (вони та помічники кухарів працюють позмінно) приступають до роботи близько сьомої ранку. А видається сніданок пацієнтам із 9.00 до 9.30, обід – з 13.00 до 14.30, а вечеря – із 17.00 до 17.30.
У їдальні чисто та охайно. Тут, окрім міні-пекарні, є м’ясний, рибний, овочевий, посудомийний цехи, цех запасу добових продуктів та простора їдальня. Колись в їдальні закладу харчувалися працівники лікарні за власні кошти. Але то було багато років тому. В окремих морозильних камерах зберігається яловичина та свіжоморожений хек. Риба фасована в невеличкі картонні ящички.
– Яловичину ми отримуємо напівтушою, – каже комірник Галина Ходько, 54 роки. Вона тут працює із 2000 року. – Затим розділяємо її на чималенькі шматки і, перекладаючи плівкою, складаємо в морозилку.
Їдальню прикрашають кімнатні квіти. Їх тут дуже багато. Також з приємністю відзначила, що у цьому приміщенні не чути їдкого запаху смаженого, як це буває зазвичай у закладах громадського харчування.
– У нас приємно пахне, коли печемо хліб та смажимо біляші, – говорить Валентина Вівдич. – А готуємо біляші не із сирим фаршем, а з вареним, пропущеним через м’ясорубку м’ясом. Дуже люблять їх хворі.
Побувала я і в погребі. Овочі тут зберігаються в акуратно побілених засіках. На полицях стоять трилітрові банки з консервованими огірками, помідорами та вишнями. А в пластмасових 150-кілограмових бочках заквашено капусту, помідори, огірки і навіть моркву. Все це – гуртова робота працівників харчоблоку.
– Аби морква якомога довше зберігалася, ми її почистили і відправили в бочку з солоною водою. Вишні для консервування та груші-дички для сушки ми зібрали з дерев, що ростуть на території лікарні. Тепер варимо з них компоти та киселики, – сказала Валентина Вівдич.
За стравами для хворих з кожного відділення приходять буфетниці із відрами, каструлями, лоточками та чайниками.
"Страви – як удома, тільки не такі жирні"
У їдальні терапевтичного відділення на час мого візиту саме обідали дві жінки і один чоловік.
– Їжа тут смачна (особливо біляші і риба). Порції чималі. Хто просить, дають добавку, – сказала Катерина Глоба, 79 років, із Поліг-Вергунів, яка перебувала на лікуванні дев’ятий день.
– Я лікуюся тут п’ятий день. То мені найбільш смакував борщ, котлети і голубці. І хліб тут такий смачний, що не можна наїстися, – сказав і собі Іван Карман, 74 роки, із міста.
У палаті дитячого відділення неохоче смакували гороховим супом Андрійко Мушенок, якому 2 грудня виповниться 3 роки, та Марк Поліщук, 6 років.
– У дітей немає апетиту, бо не дужі, – каже Ольга Мушенок, 30 років. – А загалом харчують тут добре. Страви, як домашні, лишень не такі жирні. Тож для хворих лікарняна їжа саме те, що треба. Адже в раціоні є все – і м’ясо, і риба, і яйця, і масло.
