Металева бляшанка розкладається близько 50 років, скляна пляшка – 1000, картонна коробка – до п’яти місяців. А все це можна здати на вторинну переробку. Проте в Україні сортування відходів досі не набуло належного розголосу та популярності. За неофіційними даними, лише близько чотирьох відсотків жителів країни займається цим. Журналісти Переяслав.City поцікавилися у чиновників, екоактивістів та пересічних містян, що саме перешкоджає переяславцям сортувати сміття.
Тетяна Сущук, 52 роки, начальник КП «ВУЖКГ»:
– Як на мене, то лінь є головним критерієм того, що більшість переяславців ще не сортує непотріб ані вдома, ані на роботі, перед тим, як його винести до сміттєвих контейнерів. Адже баки для роздільного збору сміття у нашому місті є. Ось тільки вони зазвичай заповнюються не тим, для чого призначені. А ще у більшості з нас немає культури сортування сміття. Побільше треба писати про людей, які це роблять, щоб інші брали з них приклад. А ще було б добре, якби на Переяславщині з’явився сміттєпереробний завод.
Марина Навальна, 48 років, депутат міської ради:
– Це – непроста проблема, й вона не вирішується одним днем. Потрібно встановити контейнери для різного сміття не тільки біля смітників, що в дворах багатоповерхівок, а в громадських місцях також. Зараз у дворах є тільки контейнери, в які можна кидати пластмасу, картон, скло, папір, але цього мало. Тут потрібне прагнення влади до реалізації великої системної програми – виділити кошти, купити різнокольорові бачки, зробити на них написи, щоб люди бачили, що куди кидати. З іншого боку – потрібно з дитсадка виховувати культуру поводження зі сміттям. А як перевиховати дорослих? Системою штрафів, як це робиться в країнах Заходу.
Надія Ієговська, 42 роки:
– Із самого початку створення нашого ОСББ «Молодіжний Переяслав» працюю головою його правління. На мій погляд, якщо людина не сортує вдома своє сміття, то це через її лінощі та безвідповідальність.
Для тих людей, що живуть у звичайних багатоповерхівках, мотивацією сортувати може бути приклад інших. Усвідомлення того, що таким чином ми захищаємо довкілля, дбаємо про екологію до декого приходить поступово. А от для мешканців таких будинків, як наш, додатковою мотивацією може бути фінансова зацікавленість. Знаю у Києві одне ОСББ, де все сміття з будинку сортують. Те, що можна, здають на переробку. Минулого року на цьому заробили 22 тисячі грн. Використали для потреб свого будинку. Подібну практику плануємо застосувати і в нашому ОСББ.
Володимир Кондусь, 51 рік, директор ЗОШ №3:
– Апатія і лінощі. Низький рівень екологічної культури й відсутність спеціальних знань у людей. А ще байдужість до проблеми. Переяславців потрібно спочатку навчити сортувати сміття: як і для чого це робиться. Екологічне виховання має починатися змалку. У нашій третій школі цим займаємося років п’ять. У нас на чільному місці стоять сміттєві контейнери – чисті й акуратні. Туди складають окремо різні відходи не тільки учні, а й батьки приносять з дому макулатуру, пластик, скло, які ми відправляємо на переробку.
Анна Цибуля, 67 років:
– Я працюю двірником будинків 49 та 51 на Грушевського вже 13 років, тоді на майданчику для них стояло дев’ять контейнерів. Тепер – чотири для неперебраного сміття і один контейнер-сітка для відсортованого. Цього явно мало. Тому люди і кидають сміття, яке посортували, туди, де є місце. Бо графіку вивозу «Переяслав Буд» не дотримується. А сюди ж ще привозять машинами, причепами сміття звідусіль, з приватного сектору приносять! Що ще стримує у переяславців тягу до сортування, це те, що вони бачать, що і сортоване, і несортоване сміття завантажують до однієї машини. Може, його потім і перебирають, але хто про це знає? І ще одне порадила б – окремий контейнер для пластикових пляшок повинен мати отвір, куди б не можна було всунути нічого крупнішого.
Олександра Дем’яненко, 27 років, місто:
– Ми живемо в приватному секторі. Сміття сортуємо давно, особливо ретельно два роки. У дворі стоять ящики для пляшок – скляних і пластикових, є окремі мішки для чистого паперу, сплюснутих бляшаних банок. А в будинку – відро для органічних відходів, які йдуть у компостну яму. Тато відвозить це все в пункт прийому вторсировини. Думаю, переяславці не сортують сміття, бо не розуміють, якої шкоди воно завдає довкіллю, особливо пластикове, а також через лінь. Треба в дитсадках і школах навчати дітей сортуванню. І людям постійно роз’яснювати, для чого це потрібно. Також поставити в місті достатню кількість контейнерів і правильно їх позначити, щоб кожен розумів, що і куди викидати.
