Літо в розпалі! Для багатьох людей це – сезон засмаги й купання. Через карантинні обмеження мало хто зважиться відпочити на закордонних курортах. А от місцеві водойми (річки, ставки, озера) та українські моря точно побачать відпочивальників. Ми запитали у мешканців Переяславщини про їхні пляжні уподобання.
Володимир Пидорич, 37 років, с. Дем’янці:
– Як не дивно, але цього сезону покупатися сім’єю в річці чи Дніпрі ще не вибралися. Чесно кажучи, я взагалі не любитель такого річкового купання, хоча діти вже й просилися на пляж до «Любокраю». У селі є річка, але там мало води. Взагалі для такого відпочинку, а насамперед оздоровлення, найкращою є поїздка до моря. Організувати таку стараємося кожного року, але як буде цього літа, поки ще не вирішили. Можливо, хоча б старшого сина-школяра відправимо в спортивний табір до Скадовська.
Ганна Кучеренко, 62 роки, с. Мала Каратуль:
– Ми живемо у центрі села, то у пішій доступності зараз ніде купатися у відкритій водоймі. У нашій річці Броварці, пам’ятаю, купалися ще років з тридцять тому. Та вона вже давно заросла, замулилася. Може, під Воскресінським чи де в іншому місці її почистили. Не знаю. Мої діти вже давно повиростали, їздити на річку купатися для нас вже не така й потреба, хоч і маємо автомобіль. Он, для трирічної онуки купили басейн. Поставили у дворі. Вона дуже задоволена. Особисто я їздила купатися і на Дніпро, і на озеро, що під Переяславом, років до п’ятидесяти, а потім якось пропав інтерес.
І зараз, і раніше наші люди, у кого є до цього зацікавленість, в основному їздять купатися на Дніпро. Найближче від нас урочище Гать. Якщо по прямій, то десь чотири кілометри.
Катерина Корнєєва, 20 років, місто:
– Купаюся біля «Любокраю» та на «вальку» на Трубежі. Цього року на «Любокрай» ми їздимо майже щодня, бо там нормальний спуск, порівняно чиста вода та є місце, щоб поплавати. А на «вальку» мені подобається купатися вранці: течія, прохолодна вода, немає людей. Цьогорічний сезон почали два тижні тому, ми не загораємо, а лише плаваємо. Тому для мене це не просто відпочинок, а скоріше вправи для здоров’я, кардіо-заняття. А відпочивати на море ми вибираємося сім’єю практично щороку на 5-10 днів. Переважно це села Морське або Коблево Миколаївської області. Знімаємо кімнатку, це дешевше, ніж жити на базі відпочинку.
Ольга Бондаренко, 38 років, місто:
– Ми родиною переїхали на літо з Києва до моїх батьків у Переяслав. Діти з дідусем ходять купатися на Трубіж біля шлюзів, або я вожу їх на пляж біля «Любокраю». У дворі поставили великий надувний басейн для доньки, якій 10 років, і маленький – для дворічного сина. Наші діти практично не вилазять із води. Через тиждень їдемо автомобілем на море в Кирилівку. Забронювали двокімнатну квартиру. Якби не карантин, полетіли б у Валенсію. Ми були там минулого літа, дуже сподобалося.
Тетяна Кузьменко, 60 років, с. Циблі:
– Я купаюся в Дніпрі, бо Циблі розташовані на березі цієї ріки. Є двоє моїх улюблених місць – біля рибстану або біля «бази Бакая». Це місце так називають, бо свого часу відомий в Україні в період 90-х років бізнесмен Ігор Бакай збудував там базу для відпочинку. Минулого вівторка ми разом із кумою Вірою купались саме там. Нам пощастило, що хвиля була до берега, винесла вона всю зелень. І річка була чистою, вода лагідною, ми льопались години зо дві. Було чимало людей, прийшли діти з реабілітаційного центру. Всі гарно відпочивали, дотримувались соціальної дистанції, бо місця там багато.
Анастасія Руденко, 25 років, місто:
– Зазвичай я у компанії своїх друзів їжджу купатися на Дніпро, що неподалік Стовп’яг. Подобається відпочивати ще й на пляжі біля ресторанного комплексу «Любокрай». Є в нас дача. Багато років тому батько спорудив там басейн, але влітку ми в ньому не купаємось, бо вода швидко застоюється. А ось взимку після сауни, пірнаємо в нього залюбки. 23 липня на шість днів їду відпочивати на Чорне море. Двоповерховий будинок на компанію із шести осіб забронювали у селищі під Одесою. За добу проживання в ньому платитимемо дві тисячі гривень.
