Португалія – порівняно невелика країна (як три найбільші області України), проте має безліч «родзинок», які притягають щорічно до неї мільйони туристів. Про частину з них після візиту до цієї держави, що розмістилась на атлантичному узбережжі Піренейського півострова, журналіст Переяслав.City вже розповідав. Сьогодні – продовження нотаток про визначні пам’ятки країни.
За час нашого тижневого перебування в Португалії унікальних і масштабних споруд – палаців, замків, храмів тощо – ми, учасники екскурсійного туру, побачили стільки, що свідомість уже відмовлялася сприймати інформацію про них. Інколи складалося враження, що кожна пам’ятка, яка з’являлася на цих теренах, успішно подолала всі лихоліття віків і збереглася донині в первинному вигляді. А оскільки Португалія має велику і славну історію (в середні віки їй майже пів світу належало), то таких споруд тут звели і справді немало. До того ж Португалія під час Другої світової війни в числі всього лиш трьох європейських держав зберегла нейтралітет, тож на її території руйнівних бойових дій не було зовсім. Через обмежену площу газети згадаю лише частину з побаченого.
Статуя Христа-Короля в Лісабоні
Ідея спорудити статую, подібну до Христа-Спасителя за океаном, в Ріо-де-Жанейро, виникла в португальських єпископів ще в 1930-ті роки. Однак втілити її вдалося вже після ІІ світової війни, як вдячність за мир. Фігура Христа-Короля має висоту 28 метрів, тобто всього лиш на два метри нижча бразильської. А ось п’єдестал має висоту 82 метри, тож загальна висота – 110. Кожен турист вважає за обов’язок, вистоявши в черзі, піднятися ліфтом нагору, на оглядовий майданчик. Звідти відкривається чудовий вигляд на Лісабон, річку Тежу, на якій він стоїть, та на місце впадіння її в Атлантичний океан.
Статуя Христа у Лісабоні на два метри нижча бразильської
Університет в Коїмбрі
Містечко Коїмбра має трохи більше 100 тисяч населення, і третина його – викладачі чи студенти – мають стосунок до його університету, лідера в сфері освіти країни, заснованого в 1290 році (для себе я відзначив, почувши це, що для Русі це був якраз 50-й рік поневолення монголо-татарами). Як тільки ми вийшли з автобуса, до нас відразу ж підійшли студент і студентка в чорних мантіях. Гід пояснив: «Вони хочуть, щоб ви придбали в них сувенірні ручки для студентського братства». Ми охоче погодилися, кожен купив по 3 ручки за 5 євро.
Студенти Коїмбри охоче фотографуються з туристами
Усі факультети вишу розміщуються в старовинних будівлях, частина з яких є пам’ятками архітектури світового значення. Португальці стверджують, що Джоан Роулінг, коли писала ще свою першу книгу із майбутнього серіалу про Гаррі Поттера, опис бібліотеки в школі чародійства зробила, спираючись на побачене в університеті Коїмбри. Це ж стосується і опису чорних мантій студентів.
Бібліотека університету
Палаци Пена і Сінтра
Замок-палац Пена у м. Сінтра не схожий на жоден інший у світі через неймовірне поєднання архітектурних стилів і кольорів. Колись на цьому місці стояв монастир, однак час, а потім і величезний за руйнівною силою землетрус 1755 року зруйнував його. Лише коли землі навколо викупила в 1838 році королівська сім’я, розпочалися роботи зі створення тут літньої резиденції португальських монархів. Вежі, арки, мінарети, бані, скульптурні зображення на стінах, і все це в екзотичному романтичному стилі… І звичайно ж, зубчасті окружні стіни та оригінальний внутрішній дворик із симпатичними арками з усіх боків.
Палац Пена
До слова, в Сінтрі є ще одна резиденція королів Португалії – Національний палац Сінтра, який теж входить до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ця велична білосніжна споруда легко впізнається за двома конічними баштами висотою 33 метри, які є кухонними димоходами та витяжками. Палац, що служив королівській сім’ї з ХV століття, кілька разів ґрунтовно перебудовувався, а остаточно сформувався після того ж руйнівного землетрусу 1755 року.
Фатіма – центр християнського паломництва
Місто Фатіма побудоване в IX-Х століттях арабами, вони ж і дали йому назву (наголос – на першому складі). Однак відомим і популярним воно стало в XX столітті серед християнських прочан завдяки чудесному з’явленню Богоматері. Свята Марія в білих шатах шість разів приходила до трьох місцевих дітей. Однак дітям дорослі так би і не повірили, якби восени цього ж 1917 року Діва Марія не явила диво перед ними – помахом руки зупинила дощ і розігнала хмари. Ця подія відома тепер в історії під назвою «Танець Сонця». А невелике містечко отримало статус важливої святині католицизму. Тож тут з’явився архітектурний комплекс, відомий у всьому світі.
Найважливіша його частина – храм-базиліка з прибудованими колонадами. Перед храмом – площа, що вдвічі перевищує розмірами площу Святого Петра у Ватикані, вона розрахована на одночасне перебування 200 тисяч людей. Паломники, які приїжджають до Фатіми попросити в Богородиці здоров’я чи одужання, всю величезну площу проходять, опустившись на коліна. Немало з них у кров зчісують коліна, адже повзти доводиться по цементних плитах. А ще можна здійснити ритуал, не зазначений ніде церковними канонами, але дуже популярний тут. На торговому майданчику перед храмом продають воскові вироби, які імітують частини тіла. Потрібно купити ту з них, яка конче потребує лікування, для прикладу, ногу і кинути в широку плавильну піч, що розміщена під навісом неподалік храму. І зазначу, людей біля неї немало.
Замок тамплієрів у Томарі
Містечко Томар відоме передусім своїм замком тамплієрів. Нагадаю, тамплієри (або храмівники) – рицарський орден, створений в Святій землі в 1119 році після Першого хрестового походу. Серед членів ордену були не лише видатні воїни, а й умілі фінансисти, завдяки яким він дуже розбагатів. Їхніми боржниками, беручи позики, були навіть королі. Це і стало причиною того, що 1314 року папа римський розпустив орден, що мав замки по всій Європі. Майно його в Португалії, в тому числі і заснований в 1160 році замок в Томарі, перейшло до новоствореного Ордена Христа. В замку донині гарно збереглися кріпосні мури, кругла церква-ротонда ХІІ століття з рідкісним за формою вівтарем, утвореними вісьмома розписаними золотом колонами. Замок має вісім двориків-клуатрів, деякі з яких використовувались в господарських цілях, наприклад, для прання одежі, дощову воду для якого брали з колодязів-цистерн. А як гарно збереглися трапезна з кам’яними столами та лавами, а також кухня. Тут і печі для приготування страв, і підвал для зберігання продуктів, і величезна колекція необхідного посуду, переважно мідного. А ще замок знаменитий … вікном. Це шедевр стилю мануеліно, багато прикрашений морським мотивами: канатами, мушлями, водоростями, вирізьблених в камені.
Архітектурний комплекс Бон-Жезуш
Святилище Бон-Жезуш-ду-Монте, або просто Бон-Жезуш (португальською Ісус Добрий чи Милостивий) – величний релігійний комплекс на горі Ешпінью поблизу м. Брага. Складається з живописного парку, величного храму з двома дзвіницями та східцями з 591 сходинкою, що ведуть до нього. Це місце манить паломників-католиків ще з ХІV століття, але масштабний комплекс споруд тут з’явився наприкінці ХVІІІ-го. Родзинкою святилища є монументальні сходи, що піднімаються на висоту 116 метрів. Справжні паломники знаходять в собі сили, щоб піднятися ними догори, до храму. І роблять це не поспішаючи милуючись на шляху фонтанами, скульптурами, гротами. Ми ж вчинили обачніше і легше для себе – спустилися згори вниз, спостерігаючи те ж, що й вони, проте у зворотному порядку.
P.S. Коли готував цей матеріал до друку, на очі потрапив список семи чудес Португалії – найвизначніших пам’яток країни за результатами національного голосування. Окрім замку Пена, про який я згадував вище, до нього також увійшли замок в Гімарайшні, замок Обідуш, Батальський монастир, монастир Алькобаса, монастир єронімітів в Лісабоні, вежа Белем. Всі ці об’єкти нам теж вдалося побачити.
Батальський монастир
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
