У залі очікування залізничного вокзалу Львова я познайомилася з пані Оленою. Вона попросила приглянути за сумками і пішла у своїх справах. А як повернулася, ми розгомонілися на теми, які, мабуть, здебільшого обговорюють усі випадкові незнайомці. Перебив на кілька хвилин нашу розмову телефонний дзвінок. Жінка зраділа, сказала: "Чоловік з передової дзвонить, нарешті". Я відчула, що ця розмова дуже важлива і, що вона тривалий час на неї чекала, тому відійшла в сторону, щоб не заважати. Але трішки підслухати довелося...
Акустика в залі очікування хороша – фрагменти Олениних фраз були чіткими та доволі гучними. Однак незрозумілими, принаймні для мене. Спочатку я думала, що то мені так чується, а згодом зрозуміла, що жінка розмовляє якоюсь іншою мовою. Тільки, що це за мова? Я не поліглот і точно знала лише, що це не українська.
Цікавість узяла гору і я запитала: "А Ваш чоловік – іноземець?".
– Ні, – відповіла нова знайома. – Ми – роми, але живемо в Україні, тому за національністю – українці.
– То ви розмовляли ромською? – уточнюю я.
– Ми свою мову називаємо романі, але, можна казати і ромська, це не буде помилкою.
– Як цікаво. Я вперше чую романі.
– Я живу в Полтаві, працюю вихователькою в дитячому садку і добре знаю українську. Але, в дитинстві батьки завжди розповідали про значення нашої рідної мови – ромської. Так, роми, чи як кажуть часто – цигани, не мають власної країни, але ж ми народ зі своїми традиціями, і своєю мовою. Так і живемо – між собою ми розмовляємо ромською, але серед людей і на роботі послуговуємося українською мовою, бо вона – державна.
– А як вдається пам'ятати ромську? Знання про неї передаються з покоління в покоління? – продовжую розпитувати, бо ж нас української вчать батьки, а потім у школі.
– Так. Я, наприклад, своїм дітям розповідаю казки ромською, ми між собою про різне говоримо нею ж. Це зручно, особливо коли десь людно, а треба щось секретне обговорити, – посміхаючись розповіла жінка. – Я для своїх дітей навіть рукописний тлумачний словник зробила, включила до нього найскладніші поняття. Уміти висловити свої думки, або про щось поговорити на романі для нас важливо, бо мова – це найперше, що ідентифікує націю. Ми цінуємо своє коріння і мову свою вчимо, знаємо її і дітей спонукаємо, щоб вчили. Бачте, зараз і українці стали цінувати свою мову. Навіть ті, хто говорив російською, намагаються вивчити українські слова і ними користуватися. Зараз росія хоче позбавити українців державності, а вони дають відсіч. І я вважаю, що мова в цій боротьбі – потужна зброя, якою має володіти кожен, хто народився і живе в Україні.
Цікаво!
Romani і Romanes (романі, ромська мова) – це загальні назви мови ромів, сінті, кале й інших етнічних груп Європи, які розмовляють або розмовляли індоарійською мовою. Ці групи населення разом ще називають терміном "цигани". Ромська – єдина індоарійська мова, яку використовують виключно в Європі з часів Середньовіччя. Це частина явища так званих мов індоарійської діаспори, якими розмовляють кочівні спільноти індоарійського походження за межами Індії.
Хто соромиться своєї мови, той соромиться своєї мами. (Ромське прислів’я)
Дослідниця ромської мови Земфіра Кондур у своїй книзі "Методика компетентнісно орієнтованого навчання ромської мови в школі : методичний посібник" написала "Ромська мова — це мова одного з народів, які проживають на території багатонаціональної України. За своїм мовно-генетичним походженням це ново-індоарійська мова, що належить до індоарійської групи індоєвропейської сім’ї мов. Як мова індоарійської діаспори, яка розповсюджена лише за межами Індійського субконтиненту, у Європі ромська мова використовувалася для спілкування ще із Середньовіччя, а сьогодні є невід’ємною частиною європейського мовного розмаїття".
Авторка праці акцентувала на тому, що романі або ромська мова — це мова, яка не має писемної форми й передавалася виключно усно. У неї не було загальноприйнятого стандарту письма, і як наслідок — обов’язкових норм.
Але, незважаючи на відсутність системної освіти, власних освітніх закладів та офіційних інституцій, некодифікованість мови, роми є частиною українського культурного розмаїття, співтворцями історико-культурної спадщини європейського континенту, громадянами України. Більшість ромів використовують свій відповідний діалект для спілкування всередині групи, а тому її вживання обмежується приватною сферою. У соціальній сфері ромська мова здебільшого функціонує як приватний діалект.
"Ромська мова повністю відповідає основному визначенню європейської мови національної меншини. На основі перелічених критеріїв ромську мову потрібно описувати як відмінну від усіх офіційних мов Європи й таку, яку громадяни всіх держав Європи використовують по всій Європі ще з часів Середньовіччя. Навчання ромської мови має певні особливості соціального, лінгвістичного і методичного характеру", – акцентувала дослідниця.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
