– Завтра до матері поїду, відвезу їй ковбаски, цукерок дорогих, виноградику, та й по господарству треба допомогти, – сказала Оля.
– А твій з тобою поїде, чи знову одна торби попреш? – поцікавилася Тетяна. – Мій ось Мишко завтра на дачу поїде, не любить він на вихідних вдома сидіти. А мені тільки краще: зберу йому їжі – хай їде! Я сама в квартирі відпочину, не можу з ним довго разом бути. Нехай він там що хоче, те й робить! Вранці рибалити піде: там якимось дивом потрапили коропи у наш ставок із сусідніх платних. Так що на дурняк наловить, привезе вже почищені, сам їх насмажить і поїсть. Я ж тих коропів терпіти не можу, кісток у них багато! – скривилася Таня.
– Ой, дивися, Танько, може ж, він не один на дачі так часто сидить, та й не таку вередливу молодичку, як ти, коропами пригощає… А що? Всі вони козли… – єхидно сказала Ольга.
На вихідних Тетяна провела чоловіка на дачу. Потім закинула одяг у пралку, заварила чаю, дістала мармелад і сіла на кухні дивитися серіал. Коли герой фільму привіз на віллу коханку, а дружина, нічого не знаючи, займалася вдома господарством, у Тані з’явилося якесь неприємне відчуття. Ось і Олька вчора її тим самим уколола, що не просто так її Михась на дачу постійно їздить! Таня намагалася відмахнутися від нав’язливої думки. Але у серіалі події почали розвиватися швидко. Чоловік-зрадник уже зі своєю коханкою пив у ліжку вино. Це вже було понад її сили. Ах ти ж гультіпака!
Тетяна швидко зібралася, налила в банку супу, вкинула в торбину ще палку копченої ковбаски й ігристе. Якщо що, скаже, що скучила і вирішила сюрприз зробити. Їй ніяк не вірилося, що Мишко здатний на зраду, але збуджена уява малювала такі картини, що Таня помчала на автобус.
Пів години до потрібної зупинки місця собі не знаходила. Намагалася додзвонитися до чоловіка, але не вийшло – в дорозі майже не було мережі. Коротше кажучи, Таня була вся на нервах – ледве доїхала! А на підході до дачі як побачила над нею густий дим, то одразу додала кроку, майже забігла на подвір’я і застигла… З їхньої лазні чулася музика і голоси – жіночий та чоловічий. Вона кинула сумки, підійшла тихенько і різко відчинила двері:
– Ну як там рибка, Михасику?! – вигукнула вона і ахнула від несподіваного видовища.
Чоловік обернувся, і… прикрився віником. А жінка присіла на лавку:
– Ой, привіт… а Міша ще не повернувся з риболовлі… – промовила розгублено. – Він десь там подалі нове місце знає, де товстолобик і навіть судак може бути. Сказав, що його дружина кістляву рибу не їсть, то треба таку… А це ж Ви? А ми ж сусіди ваші, наприкінці літа ось дачу купили – пам’ятаєте нас? Ми тачку в Міші брали, то й Ви ж тоді тут якраз були… Мене Галя звуть, а чоловіка Володя. Ми не знали, що ви приїдете, вибачте, що так, – видала гостя на одному подиху. – Ми ж не те, що самі, Михайло дозволив нам попаритися, мовляв, сьогодні так холодно, а він все одно натопив лазню, і поки з риболовлі повернеться, то ми з чоловіком…
– Ой, та це ви вибачте, що я ось так заскочила до вас, – Таня швидко зорієнтувалася й посміхнулася. – Я Мишку дзвонила, щоб попередити, а зв’язку в дорозі не було, то… Ну ви партеся, а я піду в дім, стіл накрию.
Поки Таня поралася в домі, гості напарилися і прийшли задоволені, та й не з порожніми руками: Валя збігала до додому й принесла котлети й салат. До приїзду Михайла стіл був накритий.
– А ось і я! Трохи замерз, але добрячого судака таки спіймав для моєї Танюшки, – з цими словами Мишко зайшов у хату й оторопів, побачивши дружину й накритий стіл.
– Я вже й скучила, – лукаво усміхнулася Таня. – Тобі не додзвонилася, от вирішила сама приїхати.
– Та ти що?! – щиро зрадів Мишко. – А я ще сусідам нашим позаздрив, що вони разом, а я один! А ти, Танечко, ох і придумала…
У понеділок Тетяна прийшла на роботу в новій сукні, з макіяжем та оновленою стрижкою, загадково посміхаючись. А коли всі сіли пити чай, то не витримала і розповіла, як приревнувала чоловіка й на дачу приїхала.
– Зате такої ночі, як на дачі, у нас з Мишком давно вже не було! Все повернулося, я ніби помолодшала, та й він теж!
Любов треба берегти і плекати. Тоді не буде прісно з тим, хто ще недавно був коханим і єдиним. Бо ж він таким і залишився, й не треба про це забувати!
Олеся КОХАНЕНКО
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
