Маршрут міського громадського транспорту №35 є одним із найдовших у Переяславі і чи не найвідоміший: ну хто не їздив ним до Дніпра? Щодня автобус ЛАЗ (він має 35 посадочних місць) о 6:37 починає курсувати із зупинки "Автостанція" в напрямку Підварок, а завершує рейси о 18:45 на зупинці "Критий ринок". Загальна протяжність маршруту "Спортбаза-вулиця Ярослава Потапенка" (це понад 20 зупинок) – 10 км, час в дорозі – 30 хвилин, вартість проїзду – 5 грн. Вже 18 років перевізником на цьому маршруті є Валерій Марценюк, 56 років.
Днями у "35-му" проїхалася журналістка Переяслав.City.
"Вранці та ввечері їздить ЛАЗ, а обідньої пори – ПАЗ"
На зупинку "Вулиця Героїв Дніпра", що неподалік лікарні, прийшла обідньої пори. Тут чекає на автобус п’ятеро людей.
– Цю зупинку тут спорудили років два тому, і цьому ми дуже раді, – каже жителька мікрорайону Трубайлівка (Карань) Надія Дем’яненко, 67 років. – Адже тепер очікувати в ній на автобус зручно, бо можна посидіти на лавочці. А в негоду можна в ній сховатися від дощу чи снігу. А раніше 35-й зупинявся біля "Софії", де не було жодного знаку, який би вказував на автобусну зупинку. На цій же зупинці он навіть графік маршруту почепили. Щоправда, в період карантину він частенько змінюється. Бува, автобус не їде цим маршрутом і дві години підряд, а ще ввечері не щодня ходить. Справно ж ходить автобус, як діти навчаються в школах, а коли в них канікули чи ж карантин, то графік «35-го» тут же змінюється. Тож у такі дні, як, бува, мені терміново потрібно у місто, викликаю таксі. Проїзд з комфортом коштує недешево – 30 гривень. А ось в автобусі я, як пенсіонерка, їжджу по талончиках від "пенсійного", тобто безкоштовно.
Аж ось і "35-й". Автобус ПАЗ (у ньому 23 посадочні місця) під’їхав до зупинки чітко за графіком – о 12:13. В салоні тихенько лунає весела музика. Усі пасажири в масках. За кермом – Валерій Марценюк.
– На цей маршрут по черзі виходять два автобуси, – каже він. – Вранці та ввечері їздить ЛАЗ, а обідньої пори, коли пасажирів значно менше, – ПАЗ. Обидва автобуси справні: не так давно пройшли технічний огляд.
"Наші водії не лише охайні, а й чемні"
В салоні ошатно, на вікнах – чисті штори синього кольору, світло-коричнева оббивка на сидіннях, мов нова, сірий лінолеум на підлозі також має бездоганний вигляд. Біля водійського сидіння є два вогнегасники. Перегородка між кабіною водія та салоном із пасажирами обклеєна різними оголошеннями. Із них можна дізнатися, як цей автобус здійснює перевезення пасажирів у вихідні та святкові дні, під час шкільних канікул та карантину. Повідомлення видруковане червоними літерами "Розмовляти з водієм під час руху заборонено!" розміщено найвище. Лобове скло від чистоти аж виблискує. Зверху над ним висить синя штора із жовтими китицями та новорічні гірлянди. Моторний відсік засланий світлим килимом. На ньому стоїть невеличкий ящичок з грошима та лежить чистий рушник.
– Наші водії не лише охайні, а ще й дуже хороші та чемні, – каже переяславка Катерина Охрименко, 78 років, яка із букетом хризантем зайшла до автобуса на зупинці за вимогою "Дачна". – На дачу, яку маю в споживчому товаристві "Меліоратор", я їжджу частенько. Користуюся громадським транспортом, тобто автобусом 35-го маршруту. Тож особисто бачу, як Сергій та Олег (прізвищ цих ввічливих водіїв не знаю) вже багато років підряд по черзі професійно кермують великим ЛАЗом. І перевізник Валерій у нас хороший. Він також ніколи не підвищить голос на пасажира, як це, бува, роблять інші водії.
– А я хочу похвалити наших водіїв за те, що вони ретельно слідкують за порядком в автобусах, – долучається до розмови Лідія Руденко, 68 років, яка також має дачу в "Меліораторі" і часто їздить цим маршрутом. – Якби ще такими акуратними були й усі пасажири.
Зупинки без розпізнавальних знаків – найнебезпечніші
Їдучи Трубайлівкою, звертаю увагу, що споруди зупинок розміщені лише ліворуч дороги, та й то не скрізь. Праворуч же на місцях зупинок немає не те що якогось маленького павільйону чи ж лавочки, а навіть знаків пункту зупинки та заїзних кишень.
– Я, як перевізник, неодноразово подавав в міську раду заявки, аби в Карані і не тільки облаштували зупинки в тих місцях, де нині вони відсутні взагалі, але значаться в розкладі руху цього маршруту. Хочеться, аби вони були не лише із заїзними кишенями та павільйонами, а обов’язково – зі встановленими дорожніми знаками, які б підтверджували пункт зупинки громадського транспорту, – зазначив Валерій Миколайович.
Під’їжджаємо до зупинки "Трубайлівка-1". Тут, як і на зупинці "Трубайлівка-2" заїзні кишені рясно заросли травою. Тож пасажири чекають на автобус, стоячи на асфальті обабіч дороги. Ані споруд, ані дорожніх знаків "Зупинка автобуса" там немає.
На кінцевій зупинці "Спортбаза" конусоподібний павільйон із двома лавочками збудований з каменю, цегли та дощок. І хоча ця споруда з’явилася тут ще в радянські часи, вона в задовільному стані. Автобус від’їжджає від цієї зупинки за графіком: рівно о 12:30. Аж ось зупинка "Газове господарство". Тут дерев’яна споруда для очікування автобуса із залишками колишніх оголошень вже давно потребує свіжої фарби. Значно краще має виглядати й цегляна та вимощена кахлем зупинка "АТП". Вона також збудована ще в радянські часи. Не додають ошатності нашому місту й чимало інших зупинок, які розташовані на цьому маршруті. Найкращі ж зупинки, це ті, що прибудовані до магазинів "Дніпро", "Квіти", "Продукти" та інші. Щоправда, не завжди водіям маршрутного автобуса вдається під’їхати до них впритул. І це тому, що їм заважають машини, які паркують там покупці цих крамниць.
Зупинки без будь-яких розпізнавальних знаків – найнебезпечніші. Одна з таких – на розі Новокиївського та Золотоніського шосе. Люди виходять прямо на газон.
Павільйон на кінцевій зупинці "Ярослава Потапенка" у Підварках зроблений з металу і пофарбований у патріотичні синьо-жовті кольори. Сюди ми приїхали також за графіком – о 13:00.
– Як на мене, то деякі зупинки потрібно перейменувати. Наприклад, ефіроолійний завод вже давно припинив свою діяльність, а назва зупинки не змінилася й досі. А ось назву зупинки "Київприлад" я змінив би на "Костал". Є ще на цьому маршруті зупинка "Млин". То її б я назвав "Пошта", адже поруч розташоване поштове відділення.
А ще для зручності пасажирів на кожній зупинці необхідно розмістити графіки маршрутів і обов’язково встановити дорожні знаки "Місце для зупинки громадського транспорту", – висловив побажання Валерій Марценюк.
З ним я попрощалася на зупинці "Автостанція" в напрямку "Спортбази". Автобус тут він зупинив ледь не посеред проїжджої частини. Здійснити зупинку, безпечнішу для пасажирів, йому завадили таксі.
