На Переяславщині основну кількість хворих на COVID-19 ведуть сімейні лікарі та терапевти Переяслав-Хмельницького центру первинної медико-санітарної допомоги. Офіційні звіти фіксують щоденно по 280-300 пацієнтів на амбулаторному лікуванні.
Згідно з інформацією медичної системи HELSI, наразі доступний електронний запис на прийом є до 31 лікаря. З них двоє є сімейними лікарями Студениківської «первинки». Четверо сімейних лікарів працюють у сільських амбулаторіях (Хоцьки, Циблі, Велика Каратуль, Помоклі).
Станом на 9 грудня у міській амбулаторії немає прийому (з різних причин) у двох з десяти педіатрів та в чотирьох сімейних лікарів і терапевтів. Тож фактично вісім лікарів наразі обслуговують доросле населення. Про їхню роботу в період епідемії спілкувалися з директоркою ЦПМСД Наталією ЦАРЕНОК.
Про психолога
До приймальної слідом за мною зайшла жінка років сорока п’яти. До медсестри-секретарки з претензією: мого лікаря немає на прийомі, я не можу до нього добитися, а в мене температура 38 і що мені тут умирать чи як?
Ні пояснення, ні пропозицію як вирішити ситуацію жінка й чути не хотіла – в неї своя «установка». Лише коли медсестра підвищила голос, почала слухати пораду: звернутися через реєстратуру до чергового лікаря, який на заміні.
– У нас такі ситуації стали щоденними, а ці фрази в людей коронні, – зауважує Наталія Петрівна. – І це ще не проблема, бо бувають і з гучними скандалами. Ми всі нині в такій ситуації, що як пацієнтам, так і лікарям потрібна не тільки медична, а й психологічна допомога.
За вісім місяців такої інтенсивної роботи в лікарів виснажилися і сили, і стресостійкість. До мене нерідко в кабінет приходять колеги в розпачі, на межі емоційного зриву. Вони плачуть, і я з ними. Виговорилися і пішли працювати далі. Але так не повинно бути.
Тож було б добре, якби на державному рівні запровадили інформаційну кампанію не тільки щодо статистики про кількість хворих на ковід, необхідність маски і соціальної дистанції. Зараз треба багато порад психологів, як людям сприймати інформацію, нею користуватися і як контролювати свою поведінку саме в умовах епідемії.
Про самолікування
– Суспільство пульсує тривогою. Люди дивляться на погані приклади і перекладають це на себе. Панікують ще до того, як захворіють. Ця хвиля наростає з появою перших симптомів. Тому часто відразу біжать на комп’ютерну томографію (КТ), здають тести, якісь аналізи в приватних лабораторіях і, не розуміючи їх результати й значення, починають самі лікуватися. Бо ж вони десь чули в магазині, читали в соцмережах, розказували сусіди, що лікарі зараз не лікують, бо не призначають ін’єкцій і крапельниць. Отака паніка є найшкідливішою для всіх.
Хаотичні й безконтрольні дії пацієнтів часом призводять до погіршення їхнього стану. Тоді вони вже йдуть до лікарів і починається психологічна атака на них. Не всі пацієнти зізнаються відразу, що вже приймали якісь препарати, тим більше антибіотики. А це надважлива інформація, щоб призначити адекватне стану хворого ефективне лікування.
Якщо ж воно не діє, бо пацієнт щось приховав, то наростає хвиля претензій та недовіри до лікаря. Починаються дзвінки пізно ввечері а то й уночі, у вихідні – «поміняйте мені таблетки, бо ті не діють». А лікарі теж люди, яким необхідно повноцінно відпочити, аби на восьму ранку знову приймати пацієнтів. У лікарів також є свої сімейні і домашні клопоти, які потребують часу й уваги. Зараз про це ніби всі забули.
Про відповідальність
– Насправді я пишаюся своїми колегами, бо вони неймовірні молодці! Беруть зараз на себе таку велику відповідальність! (директорка починає плакати – авт.). Раніше казали, що терапевти, то так собі лікарі. Більше поваги було до вузькопрофільних спеціалістів. А тепер всі відчули, побачили й зрозуміли, який тягар виносять в цій епідемії саме медики первинної ланки.
У кожного лікаря нашої амбулаторії прийом пацієнтів розписаний мінімум на два-три дні наперед. «Вікно» в електронному записі може з’явитися, якщо хтось скасує візит. На щастя, люди вже навчилися користуватися цієї послугою. Водночас ще не звикли приходити на свій час.
У ці дні в нас коридори знову заповнені відвідувачами. Вони приходять на півтори-дві години раніше. Мотивують так: у мене температура, то може лікар прийме раніше! Приходять і без попереднього запису чи домовленості телефоном. Вимагають приймати, бо ми зобов’язані.
І знову забувають, що лікарі теж на роботі так само як продавці, водії, вчителі. Вони можуть відпроситися з роботи раніше, бо треба в лікарню. А лікарі не кидають пацієнтів, які тут сидять під дверима, щоб встигнути кудись в особистих справах. Тут у живій черзі в другу зміну пацієнти сидять і до семи-восьми вечора, хоча прийом до шостої. Лікарі затримуються і їх приймають, бо це їхня професійність і відповідальність. А в людей немає часом ні співчуття до них, ні розуміння.
Про захворюваність
– З числа 28 лікарів на сьогодні перехворіли на COVID-19 шестеро. З них троє лікувалися в стаціонарі, але в них не були надто критичні стани. З числа середнього медперсоналу ховрих було більше, але зараз всі в строю.
Порівняно з персоналом нашої лікарні, то ми ще тримаємося. Справляємося з ризиками інфікування доволі непогано. Всі наші працівники суворо дотримуються правил, користуються засобами особистого захисту. І цих матеріалів і дезінфікуючих розчинів маємо достатньо.
У кабінетах постіно проводяться провітрювання, вологе прибирання, квартування. Санітарочка регулярно протирає дверні ручки, сидіння, коридор прибирає. Якщо дотримуватися всіх вимог і правил, то вони результативні. Хоча, звісно ніхто не застрахований від хвороби, бо її розповсюдження зараз дуже велике.
Лікарі, звісно, беруть невеликі відпустки для перепочинку, хто після хвороби одужує, але ніхто за цей час не звільнився через страх заразитися на роботі. Лише два тижні тому в нас розрахувалися дві медсестри. І причиною є тільки вік, стан здоров’я та сімейні обставини. Одній за шістдесят, іншій 74 роки.
Про довіру
– Довіра – це дуже важливий фактор в процесі лікування. Тільки, як я сказала, люди схильні довіряти хтозна яким постам у фейсбуці, вуличним пліткам і ще чому завгодно, тільки не своєму сімейному лікарю. Але ж коли людина підписувала з ним декларацію, то вибирала саме його через те, що знає і довіряє. Ситуації, звісно, можуть бути різними, але наші лікарі ніколи не призначать того, що нашкодить хворому.
Ми ж не лікуємо пацієнтів так, як комусь хочеться. Користуємося затвердженими МОЗ стандартами і протоколами лікування. COVID-19 – нова інфекція, мало вивчена, тому й підходи до лікування коригуються по ходу того, як ведуться її лабораторні та клінічні дослідження. І ми в цьому довіряємо фахівцям, які дають рекомендації, пишуть протокол. З квітня його вже втретє оновили 20 листопада.
Про експертів
– Я особисто орієнтуюся на інформацію тільки від медиків, які зараз стали для нас головними експертами щодо цієї хвороби. Раджу всім послухати інтерв’ю лікарки Катерини Булавіної, записи є в інтернеті. Там звичайно, більше інформації для лікарів, але й пацієнтам буде корисно, бо вона розповідає доступно.
Сергій Дубров – лікар практикуючий лікар-анестезіолог, професор, співавтор протоколу лікування, який також часто консультує публічно з різних питань щодо епідемії.
У сенсі розуміння населенням ситуації щодо поширення вірусу, його небезпеку, і головне – лікування треба з величезною обережністю сприймати інформацію з сумнівних джерел. Дивіться, хто це пише: реальний відомий медик, якась пацієнтка чи самозванці, так звані фейкові експерти.
Насамперед проконсультуйтеся зі своїм лікарем, хоча б телефоном, коли вже захворіли. Він скаже що робити вдома і коли прийти до нього на прийом. А до того не користуйтеся порадами сусідів, родичів, дописувачів соцмереж і навіть фармацевтів в аптеках.
Не копіюйте чужі історії хвороби з фейсбуку як заклик до дії щодо свого здоров’я. Там багато чого дуже шкідливого. Навіщо люди пишуть? Може також хочуть психологічно розвантажитися, заради співчуття і «лайків» інших? Ймовірніше саме так. Можна співчувати заочно, але лікуватися – ні в якому разі.
