Переяславці Олександр Максименко та Єлизавета Савенко подорожують країнами-сусідами України. Нещодавно були у Мінську, столиці Білорусі. А 27-31 жовтня знайомилися із Польщею, зокрема, містами Краків та Освенцим. Таким чином вони не лише відпочивають, а й порівнюють країни: чому сусіди у дечому нас обігнали?
Про Польщу журналістові Переяслав.City розповів Максименко.
Що подивитися?
– У Кракові ми поселилися, виділили на нього два дні нашої «програми», – зазначив Олександр. – Звичайно ж, гуляли відомим королівським замком Вавель та старою Ринковою площею. Проте згодом я зрозумів, що сучасне місто Краків не менш цікаве, ніж давнє. Варто побачити, як міста розвиваються зараз, тому не акцентуємося лише на історичних пам'ятках.
Вразив пішохідний міст, вздовж нього фігури ніби завмерли, виконуючи певні циркові трюки. Краків не захаращений, величезних будівель немає, спальні квартали також візуально мають гарний вигляд. І громадський транспорт (автобуси, трамваї, тролейбуси) працює на найвищому рівні – можна швидко і недорого дістатися у будь-яку точку міста.
Олександр Максименко у копальні солі «Вєлічка»
Екскурсія у копальні солі «Вєлічка» коштує понад 500 гривень, але врешті ми не пошкодували. Спускалися вглиб більше ніж на сто метрів. Поклади солі там і досі є, та її, звичайно, вже не добувають. У мене було відчуття, наче я хобіт, фільм такий є у Пітера Джексона. Ми такі ж самі лазили: печери величезні, а ми в них здавалися зовсім малесенькими. Нам розповіли, як створювалася копальня, як видобували, як на цій солі піднявся Краків, як зробили із копальні визначний національний об'єкт. А після екскурсії можна прямо там перекусити в їдальні.
Щоб потрапити в Аушвіц (один із найбільших концтаборів, функціонував із 1940-го до 1949 року – ред.), зазвичай треба записуватися наперед. Ми, коли в обідню пору приїхали, стояла черга із кількох великих груп. Що мене здивувало, серед них багато дітей. Вхід зараз безкоштовний, бо відзначають річницю, як табір припинив свою роботу. Там позалишалися ангари, у яких жили в’язні. Зараз там складено взуття, одяг, волосся тих людей. Відчувається німецький устрій у бараках, вони навіть розміщені по периметру чіткими групами. Коли уявляєш масштаби, те, що там коїлося, стає дуже важко морально. А фото дітей, над якими проводили досліди… Там ще стоїть стіна, біля якої розстрілювали євреїв. Я бачив, що приїхали сучасні євреї, ставлять свічки, моляться. Монтуючи відео для ютуб-каналу, багато чого я просто не захотів показувати, бо то жахіття. Це точно не той об'єкт, який би рекомендував усім відвідувати.
Які поляки?
Мені поляки здалися якимись розхлябаними, не дуже слідкують за собою. Ми зателефонували на ресепшн, попередили, що запізнюємося і щоб нас впустили вночі. Домовилися, все добре. Приїжджаємо до цього хостелу, все замкнуто, ледве достукалися. Оце поляки, їм так пофіг! Коли ми з Лізою спілкувалися між собою українською, на нас поглядали не те що агресивно, але щонайменше не дуже привітно. Тому до всіх ми принципово зверталися англійською мовою. Їхали залізницею, дивлюся, будується дорога, куча молодняка там працює. А потім дізнався, що майже всі вони українці. Поляки вважають, що ми дуже бідні, тому туристично для них непривабливі. Та ми купували не менше за інших туристів, зняли на двох цілий номер, хоча він призначений для чотирьох.
Що почім?
Польща переважає нас у тому, що вони не «деруть». Буквально за пів тижня до цієї поїздки я був у Львові: якщо борщ у нас коштує 100-150 гривень, то в Польщі за ці гроші можна взяти комплексний обід. Зрозуміло, що у Львові передусім розраховують на туристів, але ж у Кракові їх також багато. І там акцентуються на тому, що через низькі ціни народ до них валитиме потоками – так і виходить. Наприклад, вхід у замок Вавель безкоштовний, а вже у ньому в мінімузеях окремо оплачуєш, якщо хочеш щось додатково подивитися. За готель за чотири дні ми заплатили по 1500 гривень.
Що поїсти?
Про доступні ціни на їжу я вже сказав. Взагалі кухня дуже схожа на нашу: гуляш, борщ (щоправда, повністю буряковий), томатний суп. Куштували їхні голубці (забув, як вони називаються), рис дрібний-дрібний, а самі вони такі великі, одним наїстися можна. Проте їжа в них дуже жирна.
Порада
Якщо хочете дешево відпочити, то у Польщу треба їхати сміливо. Але обов’язково на кожне місто слід виділити щонайменше один день, щоб встигнути все побачити. Готелі варто бронювати раніше, особливо якщо плануєте їхати на вихідні. Якщо хочете потрапити туди на різдвяні свята, займіться організацією поїздки вже зараз.
