5 грудня відзначають міжнародний день ґрунтів. Українські ґрунти вважаються найродючішими. Але їхні природні властивості – не безлімітні. Хороші господарі знають, що земельці потрібен відпочинок, правильний обробіток, підживлення сидератами, органічними добривами тощо. Ми запитали у жителів Переяславщини, як вони підвищують родючість власних земельних ділянок.
Віктор Кужільний, 56 років, с. Ташань:
– У нас із дружиною 50 соток городу. Раз на два роки удобрюємо його гноєм. Ми тримаємо двох корів і тому гній – безкоштовний. Проте не завжди удобрення грунту дає результат. Наприклад, минулого літа на тій ділянці, що розташована на горі, врожай був слабенький, а в низині – прекрасний, хоча гній уносили однаково. Бракувало вологи, а дощі, як відомо, залежать від Бога. Ташань розташована на так званих горчаковських чорноземах, земля родюча, проте без органіки на високі врожаї розраховувати не варто.
Надія Кириченко, 64 роки, місто:
– У нас біля хати городу зовсім мало, соток десять буде. То там ще й кілька фруктових дерев росте, смородина, полуниці. Картоплі ми садимо пів мішечка, щоб своя рання була. А то різні овочі. Колись, коли племстанція працювала, то нам звідти, бувало, гною привозили. А зараз ото трохи селітрою підсиплемо навесні. Курячий послід тоже на город висипаємо, ну так ріденько, бо він дуже ядучий. Воно ж, як землю підгодуєш, то вона щось і вродить. У родичів дача на Козинцях, там один пісок, то врожаїв там, кажуть, нічого ждати. Пару год вони город пахали, а тоді засіяли травою.
Надія Ситник, 49 років, місто:
– У нас 5 соток городу. Раз у 2-3 роки вносимо гній. Раніше замовляли машину перегною у фермерів. А останній раз купували в людей, у яких беремо молоко. На ділянці в нас є дві компостні ями, куди збираємо органіку: залишки їжі, курячий послід, траву, гілочки. Тільки бадилля помідорів не кидаємо, бо можуть бути уражені хворобами. Через рік-два яму закриваємо, даємо можливість перегнити. Тільки водою час від часу проливаємо. І закладаємо іншу. Двічі поспіль пробували сіяти гірчицю в серпні. Зелень виросла, і, поки не було насіння, скосили й переорали. Кажуть, що гірчиця розпушує грунт, вбиває хвороби, відганяє личинки хрущів. Але нам не сподобалося, бо після цього вона ще три роки сходила як бур’ян, ледве вивели. А от сусіди сіють на зиму жито, а весною скошують і переорюють город. Вони задоволені.
Віталій Авраменко, 50 років, с. Єрківці:
– Фермерую з 2003-го сам, до того – з батьком. Органічних добрив зараз немає (де ті тваринницькі ферми?), тому застосовуємо інші методи підвищення родючості землі. Передусім ніколи не спалюємо залишків рослинності на полі: вони спочатку дискуються, потім приорюються з додаванням мінеральних добрив. Колись, ще з батьком, висівали сидератні рослини. Окрім того, на частині площ періодично влаштовуємо «чорний пар», коли земля через кожні 3 тижні дискується, щоб знищити сходи і бур’янів, і культурних рослин, – земля має відпочити.
Катерина Харченко, 62 роки, місто:
– Маємо 4 сотки сезонного городу на Солонцях, біля бойні. У 2018-му привезли гною з ефіроолійного, то поки що він удобрений, адже, кажуть, перегній діє близько трьох років. Цієї осені на частині городу, по краях, де сію кукурудзу і соняшник, посіяла сидерат – якусь ріпку. Зійшла гарно, але переоремо вже весною, продавець обіцяла, що зеленітиме й після зими. Сусідка застосовує селітру, але це ж хімія, ми боїмося її на своєму городі. До речі, залишки кукурудзи і соняшнику спалюю (вони не встигнуть перегнити, якщо прикопати), то попіл – це теж якесь добриво.
Марія Якименко, 81 рік, с. Стовп’яги:
– Городу в мене небагато – лише кілька соток біля хати. Грунт на ньому підживлюю курячим послідом. Це дуже ефективний і натуральний спосіб. Оце й днями почистила курник і розсипала послід по городу. Влітку піддобрювала буряки, моркву та картоплю ще й мінеральним добривом – нітроамофоскою. А ще я знаю, як позбутися личинок хруща та дротянки. Для цього необхідно зварити і охолодити кілограм пшениці. Затим змішати її з двома ампулами Ві-58 і залишити на 5-6 годин (цей інсектицид я зазвичай купую в магазині «Садівник» у Переяславі). Весною цю протравлену пшеницю розсипаю по городу перед самою оранкою. На грядці ж з полуницею засипаю її в борозенки, які роблю сапкою, а потім засипаю землею.
