Нещодавно по телебаченню показали сюжет про те, як державна інспекція контролю якості назвала кілька виробників масла, що не відповідає належним стандартам. Загалом же споживачі, зокрема й переяславці, у соцмережах досить часто діляться своїми «страшними» історіями про те, як вони купили неякісну молочку. І в кожного з них, мабуть, є свої критерії, за якими вони обирають ці продукти на базарі, в магазині чи купують в перевіреному домогосподарстві. Цього тижня журналісти Переяслав.City запитували у земляків, чим вони керуються у такому виборі.
Микола Клименко, 61 рік, с. Строкова:
– Мене забезпечує дочка Наташа, яка живе в Дем’янцях. Або сама привезе, або я поїду до неї в село. А буває, в неділю в Переяславі на базарі (вона торгує там молочним) візьму те, що мені треба. Беру зазвичай три літри молока, півлітрову баночку сметани, ну і сиру щонайменше півкіла та трохи бринзи. На тиждень вистачає. А якщо ні, то я знаю, де в Строкові домашнього взять, магазинного не купую.
Василь Башмак, 62 роки, місто:
– Звичайно ж, це продукція нашого заводу. Оскільки багато років працюю на ньому, можу засвідчити її якість і натуральність. Сировина проходить всю технологічну обробку: грубу очистку, очистку дрібнішу, охолодження, витримку в ємностях. З кожної партії, що її привозять на завод, відбирається молоко на аналіз в лабораторію і лише в разі позитивного результату сировину приймаємо. Бувають випадки, що й повертаємо молоковоз назад. Звичайно ж, і ми не гарантовані на заводі від впливу «людського» фактору, але про те, що якість нашої продукції має солідний рівень, засвідчує хоча б те, що вже не один рік ми забезпечуємо нею дитсадочки в Києві, Білій Церкві, Броварах, Чернігові та Черкасах.
Олександр Позійчук, 41 рік, місто:
– Мої батьки переселились у Переяслав після аварії на ЧАЕС, зараз я мешкаю в Києві, але часто навідую рідних, тут купую продукти харчування. Молочку наша родина споживає від різних виробників: переяславського «Молпродукту» (молоко, вершкове масло, сметану), яготинські сметану, закваску, ряжанку. Десять років ми купуємо молочні продукти в Люди Лук’янової – молоко, сир, бринзу, сметану. Вона торгує на базарі, але нам краще купувати в неї вдома – не треба носити важкі торби від базарного прилавка до автостоянки. Чому ми обрали Людмилу? Її продукція завжди свіжа, високої якості, а ще вона дуже акуратна господиня. Саме це й послужило найвагомішим аргументом на її користь.
Наталія Гайдар, 62 роки, місто:
– Півторалітрову пляшку молока, півлітрову баночку сметани та півкіла сиру щоп’ятниці ввечері мені привозить додому Юля (не знаю її прізвища) із Дем’янець. За все це я плачу їй нині сто гривень. А торгівля така у нас налагоджена вже два роки. Твердий і кисломолочний сир та молоко ще купую у фірмових магазинах «Молпродукту». Але це буває дуже рідко. А ось для своєї Бусінки (це маленька собачка породи чихуахуа) я частенько купую дитячий сирок від Яготинського маслозаводу в ЕКО-маркеті. Якийсь інший сир вона їсти не хоче, ото така вона в мене балувана.
Василь Невмитий, 26 років, с. Студеники:
– Молоко з-під корови пив лише в дитинстві. Бабуся надоїть з нашої Квітки, процідить і ще теплим п’єш з домашнім хлібом – смакота. Потім у нас була Ластівка, але років 15 тому вона захворіла на лейкоз, довелося забити, й більше корів з тих пір ми не заводили. А від чужих корів не можу пити, гидую просто. Тому інколи, коли дуже захочеться молочного, купую в магазині або в Переяславі в супермаркеті. Чомусь переконаний, що нічого від корови у тих продуктах немає, тому й огиди не відчуваю. Люблю йогурти та закваски з фруктовими добавками, ще чізкейки частенько їм. Якщо колись навчуся їх випікати, то й сир частіше купуватиму.
Ганна Абдуназарова, 76 років, с. Мала Каратуль:
– У такому віці та й за станом здоров’я багато молочного вже не можна. Молока я не п’ю, потрошку їм тільки сир. Усі продукти мені привозить донька Оля, яка живе в місті, то й сир купує там. У неї на базарі є своя молочниця. Донька нею не нахвалиться, бо товар у тої жінки дуже якісний і смачний. То вона в неї і скуповується на весь тиждень для своєї сім’ї, і для мене ж трошки. Тільки для цього вона раненько йде на базар, бо в тої жіночки товар швидко розкуповується. Якось донька казала, що купила сиру в іншої хазяйки, то їй не сподобався, а я не примхлива. Та й скільки мені його треба?
