У вівторок, 19 травня, пішла із життя відома на Переяславщині людина – депутат міської ради, підприємець-перевізник Михняк Олександр Борисович. Йому було 50 років. Він був активним мандрівником. Для наших земляків періодично влаштовував паломницькі поїзди в межах України. У нього залишилися дружина Людмила та дорослі сини-близнюки – Олексій та Олександр.
Похорон Олександра Михняка відбудеться завтра, 21 травня. Його поховають на Підварському кладовищі. Провести його в останній путь, без сумніву, прийде дуже багато людей.
Редакція "Вісника" висловлює щирі співчуття рідним небіжчика. Олександр Михняк неодноразово був позитивним героєм публікацій нашої газети. Світла йому пам’ять. Він залишиться у нашій пам’яті, як добра і порядна людина, життєлюб та незмінний оптиміст, чоловік веселої і щедрої вдачі, який умів зробити справжнє свято для своїх друзів, підтримати, допомогти, розділити горе і радість.
Багато людей висловили свої співчуття через фейсбук. Ось деякі з них.
Світлана Шевченко: «Я не знаю, що трапилося, хочу завтра прокинутися і почути, що це помилка. Бо такі веселі і життєрадісні, як він, так блискавично швидко не йдуть із життя. Ми познайомилися більше 20 років назад, коли я брала в нього інтерв'ю для газети "Діловий Переяслав". Була надзвичайно вражена щирістю його розповідей: як познайомилися з дружиною, як починав власну справу, як народилися двійнята. Він один із тих позитивних людей, до яких прикипаєш душею, тому надзвичайно важко говорити про нього в минулому часі».
Таня Шевченко: "Така добра, світла людина, від якої усмішка мимохіть з'являлася на обличчі. Людина, яка любила життя, дарувала радість і яскраві, незабутні емоції, пішла так швидко з цього життя! Це страшна втрата для всіх!"
Ксюха Шевченко: "Скільки залишилося не подоланих вершин, незакінчених справ?! Чому? Неможливо повірити в це страшне горе. Спіть спокійно, дядя Саша. Сумуємо. Пам'ятаємо".
Лилия Кирилюк: "Такі люди найдовше повинні радувати цю землю своєю присутністю. Мені врізалося в пам'ять, як Саша допомагав інваліду на базарі в 1990-ті. Це було щиро і з співчуттям. Він був доброю, роботящою і справедливою людиною. Завжди в русі і в боротьбі. Нехай упокоїться твоя душа з миром".
Людмила Музиченко: "Сусід з дитинства на Андрушах... Його добре знали і поважали люди з невеликим достатком і пенсіонери, бо возив їх до театрів і церков за помірну ціну".
Любов Томенко: "Господи, пошли здоров'я Люді та синам пережити таку велику втрату! Царство небесне Саші!"
Ігорь Тпрункевич: "Дуже прикро й шкода, що такі гарні люди йдуть з цього світу. Багато друзів шкодують, що тебе вже немає з нами, що не сказали тобі слова вдячності і не усміхнулись. Ти ж при зустрічі завжди усміхався. Запам'ятаємо тебе таким!"
