Карантин суттєво вплинув на плани людей щодо цьогорічного літнього відпочинку. Щонайменше, із закордонними поїздками більшість поспішати не хоче. Але Україна відкрита для місцевих туристів і, виявляється, подивитися у нас є на що. Найкращі місця для відпочинку порадили люди, які не їздять за кордон, але багато де бували в своїй країні. Переяслав.City записав їхні історії.
«Мрію повернутися до Криму»
Наталія Любанська, 44 роки, с. Стовп'яги:
Чому не була за кордоном?
– Я раніше не мала закордонного паспорта. Зробила його нещодавно, якраз перед карантином. Все якось відкладала, це ж багато часу на його оформлення треба та й нагальної потреби не було. Тепер вільніше почуваюся, але карантин не дозволяє кудись поїхати, а коли він закінчиться, то побачимо. У Туреччину чи Єгипет не особливо й хочеться, там усі наші бувають. Можливо, полетіла б в Італію: окрім моря, там ще є багато цікавих пам’яток. Було б добре побувати у Венеції, тим паче, кажуть, що скоро її може повністю затопити.
Де була в Україні?
Я сама із Поліського. Коли у 1986 році вибухнула Чорнобильська АЕС, почала багато подорожувати, бо нам безкоштовно давали путівки. Спочатку возили у дитячі табори на моря чи у Карпати. Коли підросла, то щороку мала можливість за путівкою кудись поїхати. Куди були, туди і брала. А 2011 року в мене народився син. І ми вже самі їздимо. Вперше разом потрапили до Криму, коли йому було два роки. Щороку влітку стараємося вибратися десь відпочити. Син уже так звик, що сам запитує: «Мамо, куди поїдемо в цьому році?». Ми такі, що можемо й спонтанно вискочити, легкі на підйом. Ото друзі, буває, кажуть: «Їдемо на море?» – «Їдемо», зірвалися і на три дні відпочивати. А загалом, де ми тільки не були: Львів, Трускавець, Моршин, Мукачево, Поляна, Свалява, Яремче, Гута, Коломия, Алушта, Гурзуф, Очаків, Залізний порт, Кирилівка, Бердянськ, Одеса, Умань, Канів. В одному місці й по десять разів можу бувати.
Де найкраще?
Крим
Я люблю природу, подобаються кримські печери. Була в Еміне-Боїр-Хосар, Мармуровій печері, підіймалася на Ай-Петрі, в «Долині привидів» (кам'яні фігури на схилі гірського масиву своїми формами нагадують таємничі фігури людей, тварин, загадкових істот, предметів – ред.), бачила водопад Учан-Су. У 2013 році наша поїздка до Криму не була космічно дорогою, і ми ж завжди намагаємося економити. Я за те, що краще пройтися 15-20 хвилин до моря, ніж переплачувати. Тим паче, зазвичай перед відпусткою відкладаєш якусь копійчину, щоб гарно відпочити. Багато разів я їздила до Криму, і мрію туди повернутися, коли він знову стане українським.
Яремче
На водоспаді Пробій треба побувати обов’язково, скеля Слон має неймовірний вигляд, так добре біля неї прогулятися. Ще нам сподобався водоспад Дівочі сльози – до нього й пройти треба кілометра півтора, але як же красиво дорогою! Ми якось були восени, то йшли до нього й збирали гриби. Якщо вже ви в Яремчому, то можна з’їздити й у Буковель (ми там на підйомниках каталися), на Яблуницький перевал, у Верховину (там є цікаві музеї: про фільм «Тіні забутих предків», музей магії). Зазвичай ми їдемо на відпочинок на 5-8 днів, тому встигаємо чимало.
Канів
На Тарасову гору їздимо з нашим творчим колективом «Берегиня» або просто із подружками. Куди можна швиденько махнути? Поїхали в Канів! Звичайно, на місці поховання Шевченка по-особливому починаєш його сприймати, здається, що відчуваєш його дух. Також можна замовити екскурсію в музеї й про нього розкажуть багато цікавих фактів.
«В Одесі естетичніша архітектура, ніж у Львові»
Ярослав Козелецький, 25 років, с. Студеники:
Чому не був за кордоном?
– Мабуть, не мав хорошої нагоди, та й не ставив собі в пріоритет поїхати саме за кордон. Не люблю всякі тури, подобається організовувати все під себе, а в Україні це зробити легше. Через інтернет знайшов, зідзвонився, домовився. А закордонний паспорт я зробив ще минулого року, й цьогоріч щонайменше двічі планував побувати за межами нашої країни – у Єгипті і ще десь в Європі. Взагалі мрію відвідати три європейські столиці: Париж, Рим і Лондон. У дитинстві в мене були зошити з цими містами на обкладинках і я думав, що поїду туди, коли виросту.
Де був в Україні?
З другого чи третього класу три роки підряд з мамою їздив у Євпаторію – ото мої перші подорожі. А сам вперше поїхав років у 18 – в Лазурне. Пригадати можу всі міста та села, де бував: Кам'янець-Подільський, Кирилівка, Залізний порт, Драгобрат, Яремче, Львів, Вінниця, Рівне, Івано-Франківськ, Чернівці, Одеса, Хмельницький, Тернопіль, Чернігів, Житомир, Херсон, Миколаїв. У більшості з них я був у робочих відрядженнях, але зазвичай вистачає часу, щоб погуляти, роздивитися, що у них там та як. На відпочинок їжджу зі своєю дівчиною та друзями. Збираємо двіж на конкретне місто, створюємо в телеграмі чат, обговорюємо всі нюанси подорожі, а потім вже під час подорожі скидаємо туди фоточки.
Де найкраще?
Київ
Я переїхав до Києва. Як для життя, це місто – номер один. Мені тут абсолютно все подобається. Обов'язково треба вириватися на Поштову площу і далі погнав по старому Києву: Андріївський узвіз, міст Кличка, купа кафешок. У столиці можна відпочити як активно, так і гастротур собі влаштувати або просто помилуватися красою природи. Для сімейного відпочинку є багато класних парків: «Феофанія», ВДНГ, «Наталка» – таких ніде в Україні немає.
Одеса
Як на мене, тут найкрасивіша архітектура в Україні. Якась естетичніша, ніж, наприклад, у Львові, більш «моя». Інші плюси – море, одеський колорит, кухня. Окрім моря, неодмінно варто побувати на Потьомкінських сходах, на Дерибасівській, Тещиному мосту, подивитися на будинок, який здається, що має одну стіну, звідки на нього не дивися.
Львів
У Львові я був разів чотири, а відпочивав двічі. Це місто особливе завдяки своїм людям. Заходиш у заклад, а в ньому наче не прості львів’яни, а якісь актори – дуже харизматичні. Бачив у супермаркеті, як дідуган «роздавав» комусь щодо політики, на рівному місці завівся – українські італійці. Їдеш у маршрутці, хтось когось зачепив – не починають відразу лаятись, а підколюють одне одного, красиво зачіпають словесно. Якщо любите різні історичні штучки, варто прийти на Личаківське кладовище до могил видатних українців. На Львів із висоти треба дивитися із Замкової гори або Ратуші. І ще сходіть щонайменше у п’ять закладів харчування і захопите величезний культурний пласт. Усі кафешки, ресторанчики там дуже різні, на відміну, скажімо, від Києва, де їх не менше, але відрізняються між собою хіба що трішки меню.
Якщо їду на море, то десь на тиждень, якщо в гори чи деінде, то на 4-5 днів. У середньому на одну поїздку витрачаю близько чотирьох тисяч гривень на одного.
«Парк у Буках нагадує європейський»
Ольга Тишкевич, 37 років, м. Переяслав:
Чому не була за кордоном?
– А я була за кордоном, пару разів – у Єгипті, Туреччині. Але років вісім тому відмовилася від таких поїздок. Вирішила, що спочатку треба добре знати власну країну, а тоді вже їхати в інші. Якось ми сиділи з друзями на чиємусь дні народження і хтось запропонував разом кудись поїхати. Оскільки я працюю на себе, то можу їздити у будь-який час. Тож за рік вибираюся разів тридцять. Я навіть зараз не вдома, а в Чернігові (розповідає телефоном – ред.).
Де була в Україні?
Я була у всіх великих містах – на Заході, в Центрі, на Сході. Але ми не обираємо лише відомі місця або курортні. Є такі міста, куди повертаємося по кілька разів. От у Чернігові я вже вп’яте чи вшосте. А декуди повертатися не хочеться, наприклад, зовсім мені не сподобався Богуслав. Але подорожі Україною занадто недооцінені: тут є на що подивитися, є з ким поспілкуватися. Мене цікавлять регіональні страви, пробую потім готувати сама, надихаюся для своєї роботи (Ольга займається виготовленням жіночих прикрас – ред.).
Де найкраще?
Рівне
Це – центр видобування бурштину, там можна купити цікаві жіночі прикраси за прийнятними цінами. Там варять смачне крафтове пиво. Особливі вулички, оригінальна архітектура, невеличкі будівлі, душевненько, класна кухня. Рівне – порівняно дешеве місто. Приміром, Львів я люблю, але не можу відзначити, як одне з найкращих, бо там нереально дорого. У центрі Рівного є паб «Кант» з власною броварнею, подають неймовірно смачного вугра – ми завжди, коли приїжджаємо, туди йдемо. У це місто можна їхати на вихідні й цього вистачить, щоб все побачити.
Чернігів
Воно не так далеко від Переяслава – це важлива перевага. Досить гарна інфраструктура і все надалі розвивається. Ось два роки тому тут не було велодоріжок, а зараз практично всюди – аж до центральної площі. Тут просто красиво, і можна подивитися, як місто здатне ставати кращим. Зайдіть у кафе «Буба», це грузинська кухня з дуже смачними хінкалі та хачапурі. Є ще ресторан «Хряк», який отримав кулінарну премію «Соль», – хтось скаже, що там дорогувато, я відповім, що доступно, залежить же від того, які страви обереш.
Село Буки (Сквирський район, Київщина)
Їхній ландшафтний парк – це щось неймовірне. Коли в'їжджаєш у село, не розумієш, що це, як це, нащо приїхали. Але потім бачиш цей парк і відразу забуваєш про все. Здається, що це парк якоїсь європейської столиці. Мене вражає, як меценат зміг звести таку красу на місці звалища. Краще їхати власною машиною, щоб дорогою заскочити в інші цікаві місця. Була одного разу з екскурсією, підганяють, змушують йти, куди не хочеться, – це не для мене.
