На початку березня з нагоди Шевченківських днів у Музеї Заповіту відкрили філателістичну виставку, присвячену Великому Кобзареві. Її так і назвали – "Марки на Шевченківську тематику".
Основу її склали поштові марки – 37 штук – із фондової колекції НІЕЗ "Переяслав". А доповнили 21-ю маркою з приватної колекції завсектора обліку музейних цінностей відділу науково-фондової роботи Віктора Ревеги (37 років). Виставку ще є час відвідати – вона триватиме до 1 червня.
Віктор Ревега
А тим часом журналіст Переяслав.City зустрівся з Віктором Васильовичем – він охоче погодився розповісти про своє захоплення.
– Передусім скажіть, звідки в заповідника марки у музейних фондах? За це завжди хтось відповідав?
– Розпочалося все з того, що наприкінці 1970-х Микола Данилович Шавейко, голова місцевого товариства філателістів, передав музею свій перший альбом зі своєї колекції. Згодом уже його дружина передала решту альбомів з марками. Вони – найрізноманітнішої тематики, проте для музейників особливу цінність складали ті з них, які присвячувались подіям чи персоналіям, які мали стосунок до Переяславщини. Наприклад, Шевченку, Сковороді, Шолом-Алейхему. Пізніше музеї вже й самі почали закуповувати марки, які могли б доповнювати їхні експозиції, для прикладу, серії марок, присвячені народному одягу або головним уборам для етнографічних колекцій.
– А коли захопились філателією особисто ви?
– Коли було мені років п’ятнадцять, батько, Василь Микитович, вручив мені ось цей альбом, мовляв, давай продовжуй. В альбомі були переважно марки СРСР, тоді їх наборами спеціально продавали для колекціонерів у кіосках "Союздруку". Ну і звичайно ж, були марки т. з. соціалістичного табору – дружніх з СРСР країн комуністичного напрямку розвитку, їх теж багато продавали в тих же кіосках. А ось оці марки з Болгарії тато придбав, коли там відпочивав. Мене ж уже тоді цікавила історія та техніка, то цим темам у колекціонуванні я й надав перевагу. Та власне пріоритети не змінилися й досі.
А коли в 2013 році дружина подарувала мені оцей шикарний німецький альбом-клясер, це ще більше надало охоти займатися цим. Тим більше, що в незалежній Україні було випущено цілу низку прекрасних, виконаних на високому художньому рівні поштових марок, а загалом їх вийшло близько двох тисяч.
Віктор відкриває альбом. Як і належить історику, першим розмістив поштовий блок 2012 року, присвячений 20-річчю затвердження Державного прапора, Герба та Гімну. А далі – в мене очі розбігаються. Здається, збирач колекції не оминув жодної теми, що була цікава йому як краєзнавцю. Ось – давньоруські князі, ось – козацькі гетьмани, потім – провідники козацьких повстань, потім – видатні архітектурні пам’ятки України. А ось серія, присвячена ювілеям адміністративно-територіальних одиниць "Краса і велич України", одним із перших вийшов блок, присвячений Криму, є тут і Донеччина, і Луганщина, і Одещина.
– Ось бачите Акерманську фортецю – там, у Білгород-Дністровському я свого часу проходив археологічну практику під керівництвом Олександра Колибенка. Тепер він заступник генерального директора заповідника.
А ми листаємо далі. Ось марки, на яких – природні пам’ятки країни, зокрема, 7 природних чудес України. А тут – українська космонавтика.
– Нам є ким і чим пишатися в цій галузі. Ось марки із зображенням Кондратюка, Кибальчича, Корольова, Каденюка.
А це марка, присвячена борщу. Бачите, ще у 2005 році ініціатори її випуску потурбувалися, щоб у світі знали, що це – наша національна страва. До слова, ці марки використовувалися лише для відправлень за кордон. А це на марці 2018 року інша відома наша страва – котлета по-київськи.
Марка, присвячена борщу
– А це теж марка, такої незвичної форми? – показую на жовто-блакитну мініатюру.
– Так, ця марка "Слава Україні!" минулого року на міжнародному конкурсі в Мадриді була нагороджена за найоригінальніший формат у світі, адже надрукована на самоклейному папері у формі карти України. Для неї художниця-каліграфиня Ольга Верменич спеціально розробила оригінальний шрифт.
– А це серія, присвячена національностям, що мешкають на території України?
– Так випущено поки що про євреїв, ромів та кримських татар. Зображені народні костюми та традиційні ремесла. Знаю, що наступними будуть про німців та греків.
– А є марки із впізнаваними переяславськими об’єктами?
– Так, ось марка 1979 року, випущена до 325-річчя т. з. Возз’єднання: на ній відомий монумент, що стоїть на центральній площі. А на марці "Київська область", випущеній уже в незалежній Україні, зображено пам’ятник Володимиру Глібовичу біля Альти. Переяславські музейники ініціювали кілька років тому перед "Укрпоштою" випуск марки, присвяченій Михайлу Сікорському. Нам відмовили поки що, сказавши, що потрібен великий ювілей, скажімо, 100-річчя. То ось сподіваємося, це і відбудеться через два роки, коли відзначатимемо століття від дня народження великого музейника.
Формат марки "Слава Україна!" вразив журі міжнародного конкурсу
– А де ви берете марки для колекції?
– Купую в столиці на Головпоштамті. Там є спеціальний магазинчик. Якщо ж там уже немає потрібної, – на інтернет-аукціонах. Це дещо дорожче, але в межах розумного. Дізнаюся про випущені в Україні протягом року марки з каталогу, який виходить на початку наступного. А про заплановані випуски "Укрпошта" повідомляє за два роки перед цим.
– Так розумію, у сім’ї ваше захоплення підтримують?
– Повністю. Тим більше, що Наташа, моя дружина і разом з тим колега-історик, і собі має захоплення – колекціонує поштові листівки із зображенням народного одягу та присвячені Великодню.
