На центральній площі Переяслава під час святкування 30-річчя Незалежності України Оксана Литун, 48 років, з Горбанів продавала власноруч приготовані ласощі. Вони привертали увагу перехожих своєю незвичністю: кожен пряник – то така собі картина з об’ємним зображенням.
– Я змалечку полюбляла малювати, – розповідає пані Оксана. – У школі одним із улюблених предметів було образотворче мистецтво. Однак художниці з мене не вийшло. Так сталося, що у свої вісімнадцять років я шалено закохалася і вийшла заміж. Згодом у нас із Віктором народилася донька. З 1993 року Восьме березня для мене стало найкращим святом у світі, адже того дня я народила Танюшку. Після декретної відпустки певний час працювала кухарем у Ташанській лікарні, а згодом працевлаштувалася в їдальню місцевого колгоспу "Дружба".
– На початку 2000-х мені запропонували роботу виховательки в Ташанському НВО. Для цього я заочно закінчила наш педуніверситет. Дуже вдячна своєму чоловіку, адже це він наполіг на тому, щоб я здобула спеціальність виховательки дітей дошкільного віку.
Вже близько 20 років Оксана Литун працює в дитячому садочку "Теремок", що функціонує нині у складі Ташанського НВО.
– У садочку багато часу приділяється художньо-естетичному вихованню дошкільнят, – веде далі пані Оксана. – І, мабуть, оте малювання з дітками надихнуло мене до художнього розпису пряників. Вперше такі пряники побачила зо два роки тому в інтернеті. У моєї подруги був день народження, і мені захотілося здивувати її якимсь оригінальним подарунком. Знайшовши в інтернеті рецепт здоби, спекла пряники у формі квіточок і розмалювала їх харчовими барвниками.
Останнім часом виготовляю пряники на продаж. І не стільки задля заробітків, а щоб відволіктися від сумних думок: за розмальовуванням здоби я поринаю в атмосферу спокою та гармонії. Коли займаюся цією справою, моя кухня перетворюється на міні-пекарню і майстерню з розпису печива.
Мені дуже подобається спостерігати за дітками, коли вони беруть до рук мої пряники. Їхні очі аж світяться від щастя, а я радію, що зробила когось щасливим. Цієї весни для своїх вихованців провела майстер-клас із розмальовування випічки. Треба було бачити, з якою охотою вони це робили!
До 30-річчя Незалежності України розмалювала свої пряники українською символікою. А ось на дні народження діток зазвичай виготовляю пряники у формі казкових героїв.
Я вдячна доньці Тані та зятю Дімі за те, що всіляко підтримують мене в цій справі. Це вони посприяли, аби я пройшла курси з випікання та декору випічки і отримала ще більше знань. До слова, моя Танюша також має хобі, пов’язане з малюванням: у вільний від роботи час вона робить малюнки на футболках. Творчою людиною є й моя сестра Ніна Циганок, яка живе в Горбанях. За спеціальною технологією вона виготовляє красиве ароматне мило.
А я не так давно захопилася ще приготуванням зефіру на агарі з пюре овочів і фруктів. (Агар – це аналог желатину. Виготовляється він із червоних морських водоростей і застосовується як згущувач. Купити його можна в будь-якому продуктовому магазині).
Ось які інгредієнти для цього потрібні:
- 125 грамів саморобного яблучного пюре,
- 1 сирий яєчний білок,
- 220 грамів цукру,
- 80 грамів води,
- 80 грамів глюкозного сиропу,
- 6 грамів агару.
Готуємо так: яблука (ідеально підійдуть кислі сорти, такі як Антонівка) помити, розрізати на чотири частини, видалити серцевину, викласти на деко, відправити в розігріту до 150 градусів духовку на 20-25 хвилин і остудити. (Вони мають бути м’якими і протикатися ножем без хрускоту). Затим перекласти яблука на друшляк, його, у свою чергу, ставимо в глибоку миску і на ніч відправляємо до холодильника. (Така конструкція дозволить стекти всій зайвій рідині). Яблука перебиваємо блендером в однорідне пюре. Щоб позбутися від щільних шматочків шкірки, протираємо суміш через сито. Пюре повинно вийти дуже щільним, густим і стійким. Якщо воно рідкувате, додатково проваріть до загустіння.
Деко або великий піднос заслати пергаментним папером (місце для відсадження зефірок треба приготувати заздалегідь, адже згущувач швидко стабілізується і часу потім може не вистачити). У каструлю з товстим дном налити воду, додати цукор, агар, сироп і поставити на середній вогонь. Тим часом в яблучне пюре додати яєчний білок і на середніх обертах міксера збити до посвітління суміші. Нагрітий до 110 градусів сироп (коли суміш злегка пожовтіє, а з лопатки буде тягнутись густим струменем, консистенція сиропу та, що треба) тонким струменем влити в яблучну суміш, не припиняючи роботи міксера. Сироп потрібно вводити повільно, намагаючись не лити на прутики працюючого "віночка". Маса має збільшитися в кілька разів.
Перекласти вміст у кондитерський мішечок і, починаючи від центру, прокручуючи, сформувати зефірини. Лишити в такому вигляді підсушуватися на 7-8 годин. Коли вироби стабілізуються, перестануть липнути до рук, їх можна склеювати одна до одної. Такий десерт – прекрасне доповнення до чаю, кави, а то й вина, – зазначила Оксана Литун.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
