З нагоди річниці звільнення Київщини від російських окупантів у Переяславському центрі культури і мистецтв відбувся показ короткометражних фільмів від професійних відеографів, у яких вони зафіксували наслідки та перші інтерв'ю місцевих жителів відразу після деокупації.
На початку заходу хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих українців у страшній кровопролитній війні. Заступниця голови Переяславської громади Оксана Степаненко подякувала всім, хто зафільмував події, які відбувалися у самому пеклі ворожої окупації: в Бучі, Ворзелі, Гостомелі, Ірпені та інших містах і селах.
– Це надзвичайно важливо – передати наступним поколінням, що таке війна, хто такі рашисти. Моя бабуся говорила, що жахіття – це коли наступ. Але жахіття жахіть – це окупація.
Оксана Степаненко
Артисти Переяславського ЦКМ Юлія Ковалівська, Наталія Александрова та Ганна Ляч виконали зі сцени зворушливі пісні.
А далі до слова запросили відеографа Сергія Шкрібу, автора документальної стрічки про звільнені Макарів, Бучу, Іванків та інші міста і села. Окрім того, що чоловік зафіксував живу історію, він і сам пережив жахи першого місяця повномасштабної війни: його будинок розташований біля Житомирської траси, де велися інтенсивні бойові дії.
– Уявіть, що на завжди гучній Житомирській траси не лунає ані звуку, навколо суцільна тиша. Від нашого будинку до лінії фронту було два кілометри: це три заправки, готель "Бабусин сад". 2 березня це все зайняли окупанти, і прямо з заправки, на якій я майже щодня заправлявся, розстрілювали всі машини цивільних, які намагалися врятуватися. Ця ділянка траси перетворилася в масове вбивство.
Сергій Шкріба
Життя зупинилося. Магазини не працювали з 24 лютого, 25-го пропав зв'язок. Ми знайшли радіо на батарейках, щоб почути хоч якісь новини. Було дуже мало бензину, і я все чекав зручнішого моменту, щоб вивезти сім'ю. Так ми трималися 12 днів. 5 березня я побачив у вікно, як буквально за 200 метрів наш український гелікоптер випускає ракету по колоні окупантів. Це незабутні кадри. Але 7 березня почався масований розстріл "градами". Це був той момент, коли я зрозумів, що далі залишатися небезпечно. Поки дружина годувала дітей в дорогу, я допив каву і подумав: якщо я зараз поїду й не помию кавоварку, вона зламається. А в мене була чітка впевненість, що ми повернемося, і наш будинок, який ми будували 9 років і в якому встигли пожити лише два місяці, вистоїть. І моя кавоварка, про яку я мріяв, вціліє. І тут буде моя Україна. Так і сталося, відразу після деокупації Київщини ми повернулися, – поділився спогадами Сергій Шкріба.
Руслан Щербатюк
Разом з відеографом до Переяслава завітав Руслан Щербатюк, житель села Мила на Бучанщині, яке пережило нашестя росіян.
– Це було велике щастя, коли ти повертаєшся і бачиш свій будинок – без вікон, з вирваними дверима і частково підірваним дахом, але він цілий. Ти падаєш на коліна і тобі хочеться цілувати рідну землю, – розповів він.
Свій документальний проєкт на великому екрані показала і команда переяславського медіа Proslav. Журналісти Олег Чемерис і Олександр Артюх у квітні минулого року відвідали деокуповані села Баришівського району. Доправили гуманітарну допомогу від міської ради і поспілкувалися з місцевими жителями. Про поїздку розповів начальник відділу культури Валентин Шуткевич:
– Коли Олег і Олександр запропонували поїхати на деокуповані території, я без вагань відгукнувся. Ми сіли в автомобіль, завантажили благодійну допомогу, разом там провели день. Були в трьох селах, результатом чого і стали ці сюжети. Хлопці, те, що ви робите, це дуже важливо. Здавалось би, минув рік, але це вже історичні кадри і вони залишаться для прийдешніх поколінь. Хочеться, аби їх побачили якомога більше людей.
Автори документальних фільмів сфотографувалися з глядачами
Попри те, що захід був безкоштовним, поціновувачів документалістики у залі зібралося зовсім небагато. Здебільшого працівники культури та представники влади міста. Однак фільми планують показати учням усіх шкіл громади.
Пропонуємо до перегляду роботи відеографів про звільнені від окупантів населені пункти Київщини.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
