"Я зараз приїду до тебе на кладовище, синочку", — притулилася до фото на стенді жінка, потім поклала біля нього квіти. У пам'ять про загиблих у російсько-українській війні захисників у Переяславі відкрили Алею Героїв, повідомляє Переяслав.City з місця події.
На церемонію прийшло багато людей: родичі та друзі полеглих військовослужбовців, представники влади і пересічні містяни.
На Алеї Героїв — портрети 65 військових, які віддали життя за Україну протягом дев'яти років війни. Всі вони народилися, жили або поховані на Переяславщині. Меморіал встановили навпроти храму Воскресіння Христового, в якому відспівували та проводжали в останню дорогу більшість із них. Це біля пам'ятника загиблим учасникам АТО на розі вулиць Богдана Хмельницького та Гімназійної. Зранку кожен перехожий, йдучи центром міста, на мить зупиняв погляд на світлинах героїв-земляків, зазирав у вічі, запам'ятовував їхні імена.
На початку церемонії відкриття загиблих бійців вшанували хвилиною мовчання. Представники духовенства Переяславської громади відслужили заупокійну панахиду та окропили меморіал освяченою водою.
На відкритті Алеї Героїв у Переяславі священники ПЦУ та капелани справили поминальний молебень
— Сум і біль у всій нашій громаді, але найбільше горе — в сім'ях воїнів, які загинули. Осиротіли діти, овдовіли дружини, матері втратили синів. Сьогодні ми вшановуємо їхню пам'ять на цій Алеї слави. Ми ніколи не забудемо їхній подвиг, — сказав очільник Переяславської громади Вячеслав Саулко.
До слова запросили голову Студениківської громади Марію Лях:
— Це справді алея Героїв, еліти української нації. Кожен повинен усвідомити: вони пішли за покликом своєї душі і серця, щоб захистити не тільки свої родини, а всю країну. Більшість із них казали: "Мамо, до зустрічі", "Дружино, я тебе дуже люблю", "Синочку, донько, я повернуся». Але не всі змогли...
Вшанувати Героїв прийшло багато переяславців
До рідних загиблих військовиків звернувся представник першого відділу Бориспільського районного центру комплектування та соціальної підтримки Володимир Мамітько. Голос завжди стриманого офіцера тремтів — за його спиною світлини хлопців, загибель яких він переживав і в найтяжчі моменти був із їхніми близькими:
Офіцер першого відділу Бориспільського РТЦК та СП Володимир Мамітько на мітингу пам'яті Алеї Героїв у Переяславі
— Шановні мої родини. Я кажу "мої", бо я з вами пройшов найважчі дні. Я знаю вас поіменно. Запам'ятайте: ви — дружини, матері, діти Героїв. Ви самі Герої, бо ви підтримували їх. Схиляюперед вами голову. На жаль, так сталося. Але знайте, моя душа назавжди буде для вас відкритою.
Володимир Мамітько вручив державні нагороди, якими Президент України відзначив захисників із Переяславщини.
Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено Януту Богдана Олександровича, лейтенанта, командира десантно-штурмового взводу І-ї десантно-штурмової роти І-десантно-штурмового батальйону 80-ї бригади. Нагороду отримали мама героя Янута Тетяна Василівна, дружина Янута Антоніна Вільгельмівна та донька Янута Поліна Богданівна.
Посмертну нагороду Богдана Янути отримали мама Тетяна, дружина Антоніна та донька Поліна
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено Іванова Олексія Петровича, молодшого сержанта, командира стрілецького взводу стрілецької роти. Нагороду вручили дружині Івановій Юлії Володимирівні.
Володимир Мамітько передає орден "За мужність" Олексія Іванова дружині Юлії
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено Міщенка Володимира Миколайовича, сержанта, командира стрілецького відділення, стрілецького взводу, стрілецької роти. Отримати нагороду вийшли дочка Героя Міщенко Ірина Володимирівна та дружина Міщенко Тамара Миколаївна.
Посмертну нагороду Володимира Міщенка отримують дружина та дочка
Капелан 43-ї бригади протоієрей Дмитро Волошин від імені командира військової частини А3085 посмертну нагороду старшого лейтенанта Чорногора Віталія Сергійовича, який служив у третьому самохідному дивізіоні, передав дружині Гичко Олені Анатоліївні.
Дмитро Волошин передав дружині Віталія Чорногора його посмертну відзнаку від військової частини
— Я пригадую день, коли Віталій прийшов у військову частину, мобілізація тривала повним ходом. Під ворітьми була величезна черга добровольців, серед них і Віталій з дружиною. Вона сказала: "Я буду з ним служити", — розповів Дмитро Волошин. — Цим героям ми повинні дякувати і не тільки у свята, а щодня.
Присутні поклали квіти до меморіалу. Рідні обіймалися, плакали, думаючи про своїх янголів. Містяни вклонялися і дякували захисникам, які своїм життям заплатили за їхній сьогоднішній спокійний ранок.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
