Напровесні 2023 року на околиці села Мала Каратуль на Переяславщині розпочав роботу насіннєвий завод «Лімері». Це підрозділ компанії «Ерідон», яка вирощує та реалізовує посівний матеріал гібридних сортів кукурудзи, соняшника. Тут відбувається його сортування та пакування. Редакторка Переяслав. City нещодавно побувала на цьому підприємстві, цікавилася, хто там влаштувався на роботу.
Побачити на власні очі
Екскурсію у форматі виїзної наради для всіх депутатів, членів виконкому, старост та керівників соціальних підрозділів організував голова Ташанської громади Василь Вовчанівський. Завданням було познайомити ближче з умовами виробництва, поспілкуватися з керівниками, аби в мешканців громади не виникало зайвих домислів, а вони змогли побачити все особисто.
Заступник директора заводу "Лімері" Юрій Шепіка та голова Ташанської громади Василь Вовчанівський (праворуч) розпочинають екскурсію заводом
Адже появу на своїй території будь-якого підприємства жителі спочатку сприймають зазвичай із засторогою. Так було і в Малій Каратулі. Тепер же частина мешканців навіть влаштувалася тут на роботу.
Наприклад, 45-річна Валентина Ющенко з лютого працює тут прибиральницею офісу. Каже, задоволена роботою і умовами праці. Директорка Малокаратульської початкової школи Світлана Сич зауважує, що сюди перейшла і одна з їхніх працівниць. Місцеві працюють в охороні. Є перспективи для молодих, якщо в них є бажання, то можна вчитися і мати посади на таких сучасних підприємствах.
– Спочатку місцеві люди, звісно, були невдоволені будівництвом, – визнає Світлана Михайлівна. – Тепер дивляться, що завод нам не заважає. Дехто ж має тут заробіток. Я ж, як керівник освітнього закладу, розраховую на соціальне партнерство і підтримку від такого потужного виробництва на території нашого села, – усміхається директорка.
Валентина Ющенко працює прибиральницею в офісі заводу "Лімері"
«Моя зарплата тут більша ніж була у школі»
– У місцевій школі я варила діткам їсти, а на початку війни розрахувалася, бо ми евакуювалися. Коли ж повернулася, то прийшла вже сюди і попросилася на роботу, – розповідає Наталія Марко (48 років). – Працюю тут із 11 грудня минулого року. Мені запропонували обслуговувати блок видачі їжі. Я ж сама його і облаштовувала, обладнання та посуд замовляла. Дуже хвилювалася, але тут хороший директор В’ячеслав Шиян, він де треба розкаже, підтримає, як батько.
Моя задача: прийняти готові страви, які привозять із кухні, роздати працівникам і потім усе прибрати. Вчора, наприклад, на обід був борщ, плов, салат із свіжої капусти з огірками й помідорами. У нас є місце, де працівники можуть попити чай чи каву. Моя зарплата тут більша ніж була в школі, і такою роботою я дуже задоволена.
Наталія Марко, яка обслуговує блок видачі їжі, своєю роботою задоволена
Людмила Негода переїхала з Києва до батьків у Велику Каратуль 24 лютого. Нині працює лаборантом на заводі «Лімері».
– Я 23 роки працювала в університеті начальником відділу ліцензування й акредитації, – розповідає жінка. – А тепер ось свою діяльність змінила на 180 градусів: у лабораторії вимірюю вологість та якість насіння. Завідувачка лабораторії навчала нас сама, тут же все нове обладнання, сучасна клімат-камера, тож працювати дуже приємно і цікаво. Я задоволена.
Людмила Негода працює в лабораторії насіннєвого заводу "Лімері"
Автоматизація без людей не обійдеться
Спорудження насіннєвого заводу біля Малої Каратулі компанія розпочала наприкінці 2021 року з підготовки майданчика загальною площе 6,4 га. Та після повномасштабного вторгнення росії і активних бойових дій роботи, звісно, призупинилися. Як тільки загарбника посунули з території Київщини, з квітня відновили будівництво.
Екскурсію насіннєвим заводом "Лімері" компанії "Ерідон" провів заступник директора Юрій Шепіка
Екскурсію провів заступник директора насіннєвого заводу Юрій Шепіка, який показав різні ділянки виробництва та коротко розповів про його специфіку. Тут найсучасніше обладнання різних європейських фірм та США. Компанія має свої комерційні таємниці щодо технічних та технологічних процесів, тому фотозйомка всередині не дозволена.
Завод унікальний для України, запевняє пан Шепіка, бо збудований в одну лінію, згідно з рухом технологічних процесів: приймання качанів, їх сортування, сушіння, обмолот, склад зберігання, калібрування й пакування та склад готової продукції. Є своя лабораторія.
Учасники виїзної наради-екскурсії на території насіннєвого заводу «Лімері»
На кожному етапі виробництва встановлені аспіраційні фільтри для очищення від пилу. Після лущіння зерна відходи кукурудзяних качанів тут же спалюють в котельні сушарки. Цього ресурсу, звісно, недостатньо, тому використовують і тріску. Поки що користуються подрібненою деревиною, заготовленою під час розчистки і підготовки майданчика, на місці якого була поросль. Всі викиди котельні проходять через рукавні фільтри і контролюється автоматикою. Завод має автономне резервне живлення завдяки потужним дизель-генераторам.
Новозбудований завод розпочав роботу менше як за рік – навесні 2023-го. Наразі частина насіння кукурудзи вже відкаліброване і готовим на складах чекає замовників. Зберігається продукція в біг-бегах, крафт-мішках та в октабінах – величезних картонних коробах місткістю 1 тонна. Потужність першої черги становить 350 тисяч насіннєвих одиниць, отриманих з 15 тонн кукурудзи.
Учасники виїзної наради-екскурсії на території насіннєвого заводу «Лімері»
Весь процес на заводі максимально автоматизований. Проте без людського нагляду не обходиться. Зокрема, працівники контролюють проходження качанів на сортувальних столах. Далі стоїть сушарка з двома котлами, здатна прийняти водночас близько 200 тонн зерна. В котельні працює в чотири зміни загалом десять людей. Є персонал на складських приміщеннях, в лабораторії, в офісі.
«При повній потужності потрібно буде близько сотні працівників»
– Зараз на заводі працюють здебільшого місцеві люди: з Переяслава та навколишніх сіл, яких підвозимо до місця роботи, забезпечуємо спецодягом, обідами, – Юрій Шепіка коментує питання щодо вигоди місцевим жителям такого сусідства. – Вузькопрофільні спеціалісти, яких ми не знайшли тут, запрошені з інших місць. Зараз готуємся до сезону і працівників ще набиратимемо. Поки складно сказати скільки саме потребуватимемо.
Коли завод вийде на повну потужність, то, очевидно, тут буде зайнята близько сотні працівників. Управлінський персонал і вузькі спеціалісти – це близько 15 осіб. Ще частина тих, хто обслуговує обладнання, обліковці, але більшість – це оператори обладнання. Ми беремо місцевих, які потенційно готові розвиватися, навчаємо їх. Якщо хтось проявить себе, то може переходити на складніший етап роботи із відповідною оплатою.
Про критерії заробітної плати зараз складно говорити публічно. Ми рухаємося до її збільшення, і це є адекватний рівень для місцевого ринку праці, принаймні, це точно не нижче. Зарплата виплачується офіційно, стабільно двічі на місяць, є соціальний пакет, – запевнив заступник директора.
Учасники виїзної наради-екскурсії на території насіннєвого заводу «Лімері»
Юрій Шепіка, заступник директора заводу "Лімері" компанії "Ерідон", відповів на запитання відвідувачів
В офісі підприємства "Лімері" фірмовий стіл для нарад виготовлений з натуральної деревини, посередині задекорований насінням куркурдзи і покритий епоксидною смолою
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
