Обладнані найпростіші укриття в навчальних закладах – залізобетонна вимога, яку з перших днів повномасштабного вторгнення поставив уряд перед місцевими владами, аби навчально-виховні заклади змогли продовжити роботу в режимі офлайн. У Переяславській громаді з цим до сих пір не справилися. Як писав Переяслав.City, для учнів гімназії №5 та найбільшого ліцею громади ім. Володимира Мономаха двері досі зачинені – там ще триває облаштування захисту.
Як із викликом війни – сторити дітям безпечні умови і можливість навчатися – впоралися у відносно безпечному регіоні країни – Мукачівській громаді на Закарпатті, для порівняння з місцевими реаліями вивчала редакторка Переяслав.City.
Зі школи випровадили Пушкіна
Мукачівська громада – це близько 120 тисяч осіб населення, яке проживає в Мукачевому (майже 80 тисяч осіб) та 17 селах. У громаді навчально-виховні заклади відвідує понад 17 тисяч дітей (13 600 школярі, 4 тисячі дошкільнят). У структурі освітньої мережі – 35 комунальних шкіл та три приватні, 45 дитсадків, заклади позашкільної освіти – загалом 128 закладів.
З початку календарного 2023 року, тобто це друге навчальне півріччя, там сіли за парти 90% дітей, окрім учнів п’яти невеликих шкіл громади, де до 1 вересня ц. р. ще діяла змішана система навчання. Наразі в громаді всі діти навчаються очно.
Микола Мурека директором школи пода 20 років, охоче розповідає історію закладу
Досвідом ділиться директор Мукачівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1 (реформа з перейменуванням закладів там ще триває) Микола Мурека. Розпочинає з історії. У цих стінах діяла гімназія ще з середини 19 століття (1853 рік) за часів австро-угорської імперії. Це був один із найбільших освітніх закладів Підкарпатської Русі та Чехословаччини. Тож тут класні кімнати просторі, висота стелі більше трьох з половиною метрів(!), зауважує директор. У 1969 році на двоповерховій історичній будівлі з’явився ще третій поверх.
Від дня створення в гімназії навчали угорською мовою, а з 1919 року – чеською. У роки Другої світової війни, після угорської окупації Закарпаття, у цьому приміщенні розмістився військовий шпиталь. Діти вчилися у сусідній будівлі профтехшколі (теперішня трикотажна фабрика). Із жовтня 1944 року тут знову відновили навчання, за три роки школі присвоїли ім'я Пушкіна і запровадили навчання повністю російською.
Такий вигляд мала мукачівська школа ще з іменем Пушкіна. Ліворуч між ялинками – бюст поету
Так було до початку повномасштабної війни з росією
До початку російсько-української війни це був один із найбільших російськомовних освітніх закладів у місті. Але його дирекція і педагогічний колектив вчасно зорієнтувалися, розпочали процес поступового переходу на українську мову викладання.
– Тепер вона без імені – нормальна школа. Ще минулого року вона була імені Пушкіна, – усміхаючись, каже директор. – Он там, між ялинками біля парадного входу, стояв бюст російського поета, отут на стіні – його барельєф. Ми замінили поки що табличкою з назвою закладу. У холі школи було панно Пушкіна на весь зріст. Тепер думаємо, чим там його замінити. Доти в нас був і свій дрес-код, символіка закладу, до речі, діти носили галстуки в таких жовто-оранжевих кольорах! Зараз працюємо над розробкою нової концепції.
Територія мукачівської школи огорожена і під цілодобовою охороною з відеоспостерженням
Микола Миколайович зізнається, що було непросто. Він родом місцевий, директором понад 20 років. А коли ініціював українізацію закладу, мав навіть спротив із боку батьків.
– Було таке, що батьки писали на мене скарги в усі інстанції, навіть до омбудсмена, але час все показав. З 2013 року ми вже повністю українська школа. З початку навчального року за парти сіли 830 учнів 1-11 класів. З іноземних мов діти вивчають англійську як основну, є уроки німецької. Російської мови і літератури немає, – наголошує Микола Миколайович.
Пріоритети безпекові та освітні
Директор розповідає, що в цьому навчальному році вони запровадили для учнів 10-11 класи факультатив із психології, аби зміцнити психічну стійкість дітей. Обов’язкова щорічна гуртова робота за програмою патріотичної підготовки «Сокіл-Джура». Є за вибором курси морально-духовного спрямування: етика, музичне мистецтво. У курсі обов’язкової навчальної програми ввели уроки фінансової грамотності, а з предмету «Захист України» збираються навчати підлітків управляти дронами.
– А ось колишню практику вивчення військової підготовки, поводження зі зброєю, стрільби, поки не можемо, бо немає бази. Навіть тих навчальних автоматів які, колись були. Але зараз це актуально, ми плануємо повернутися, бо на жаль, це треба, – визнає директор.
Один із ігрових майданчиків на території мукачівської школи №1
Водночас з минулого року міська вклала чимало коштів у створення якісної спортивної інфраструктури. Тут повністю оновили закритий спортзал, у дворі школи три ігрові майданчики: з вуличними тренажерами і м’яким спецпокриттям, із комплексом турніків для воркауту та відокремлена сіткою волейбольно-баскетбольна секція.
Директор показує на камери спостереження на розі будівлі. Наголошує, що вся територія і приміщення під охоронною сигналізацією. Це теж елемент безпеки для дітей. І це все про пріоритети місцевої влади в інтересах дітей.
Протирадіаційне, але не найкраще
Щодо укриття, то його в цій школі не називають найкращим.
– Є укриття в закладах, де вища стеля, більше простору, щоб дітям вільно рухатися, навіть бігати. На жаль, у цьому площа 230 м. кв., одночасно може поміститися лише близько 500 дітей, – зауважує директор закладу. – Тож частину дітей на час тривоги проводимо до сусіднього укриття в школі мистецтв.
Укриття в історичній споруді було ще з часів радянського періоду т.зв. "холодної війни"
Микола Мурека показує герметичні двері укриття навчального закладу, яке має статус протирадіаційного
Укритття в школі №1 не називають найкращим, бо воно має вузькі коридори з низькою стелею
Михайло Лабош в центрі) розповідає журналістам, скільки коштів громада витратила на ремонти і підготовку укриттів
Попри те, що в будівлі цієї школи ще з радянських часів було стаціонарне протирадіаційне укриття, перебувало в реєстрі ДСНС з відповідним обліковим номером. І, як зізнається керівництво, загалом як і в більшості закладів, стояло захаращеним до початку повномасштабного вторгнення.
На запитання Переяслав.City, чи залучали вони батьків до прибирання, дивується: «Звісно ні!» Батьки разом із дітками тільки в окремих школах долучилися тим, що прикрасили бетонні стіни малюнками.
Такі приміщення виділені для кожного класу школи
На підготовку для комфортного перебування дітей укриття в школі №1 витратили близько 200 тис грн з міського бюджету, зазначає Михайло Лабош, начальник управління освіти, культури, молоді та спорту міськради. Торік в ньому зробили нормальні туалети, водопостачання, поставили конвектори для обігріву, провели опалення та інтернет, систему сповіщення.
Цьогоріч підсилили вентиляцію, пофарбували підлогу, облаштували відмостку довкола приміщення. Звісно, забезпечили укриття необхідним: водою, медикаментами. Вважають, цього достатньо. Головне, що дітям комфортно, зокрема, температура тут тримається стабільна плюс 18 градусів, і безпечно. Вкладати значні кошти не бачать сенсу, бо для інших потреб приміщення не використовуватимуть.
Юлія Тайпс та Михайло Лабош на брифінгу для учасників престуру Харківського пресклубу
Зробили капітальне укриття і бюджетні гроші зекономили
Закарпаття наразі є найбезпечнішим регіоном України. Сюди лише в травні 2022 року прилетіло поблизу Воловця – цілилися в електропідстанцію, розповідає Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА, на брифінгу із журналістами. – Хтось каже, що нас захищають гори, хтось каже, що захищає Бог. Але ми знаємо, як потужно працює наше ППО, як охороняє нас ЗСУ. І попри все питання безпеки дітей ми не ігноруємо, наголошує очільник області. Це – тенденція і політика краю.
– У перші місяці війни для нас постала проблема безпечного середовища для дітей. Але швидко зорієнтувалися, міська рада виділила необхідні кошти, тож ми з літа 2022 року взялися активно за підготовку укриттів, – коментує «Віснику» заступниця міського голови Мукачевого Юлія Тайпс.
– На всі потреби для їх облаштування торік використали з бюджету 23 млн грн. Цього року виділили ще 5 мільйонів для покращення умов, – доповнює Михайло Лабош. – Ми максимально використали підвальні й цокольні приміщення де вони є, обладнавши там найпростіші укриття. Зокрема, де не було підвалів, ставили фортифікаційні захисні екрани з бетонних блоків, тобто за правилами двох стін – такі дозволи нам давали служби.
Туалети та умивальники в укритті школи №1 в Мукачевому
Нового будівництва не проводили. Маємо приклад хіба що школи №2 ім. Т. Шевченка, де під укриття переобладнали шкільний тир. Він великий – 52х6 м, площею понад 300 м2. То там фактично з нуля оновили приміщення. Повністю зробили ремонт з усіма вимогами: вентиляцією, підігрівом, вайфаєм і таке інше. Тепер це укриття подвійного призначення.
Не обійшлося дорого – близько 3 млн. грн. Ми проводили там як ремонт діючого приміщення. Підрядників наймали через договори вартістю до 1,5 млн грн – допорогові закупівлі. Казначейство дозволяє їх проводити без тендерної процедури. Таким чином значно зекономили бюджетні кошти. Бо якби заявляли це як капітальне будівництво, то довелося робити б проєкти, експертизи, а це і час, і кошти – такий ремонт обійшовся б нам мільйонів на двадцять.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
