Меморіальну дошку на пошану загиблого на війні захисника України Андрія Зражевського відкрили урочисто в його рідному селі Улянівка 15 листопада. Цього дня минають роковини світлої пам’яті Героя, повідомляє Переяслав.City.

Наш земляк Герой Андрій Зражевський щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом жителів Улянівки. Нагадуватиме кожному про ту ціну, яку він сплатив, аби всі ми жили в мирній та квітучій Україні. Меморіальну дошку захиснику Андрію Зражевському встановили навпроти школи перед будинком культури – на території, де розташований «Обеліск Слави». Відкрили мармурову стелу з портретом молодого бійця його батьки Катерина Борисівна та Василь Дмитрович Зражевські.

Реалізували ідею встановлення меморіальної дошки Герою-земляку Андрію Зражевському, як розповів Петро Ємець, староста Улянівського старостинського округу, завдяки допомозі меценатів – ТОВ «ОІЛ ГРУП» та ТОВ «Племзавод «КОЛОС»:

Рівно рік тому Андрій віддав своє життя задля мирного життя своїх односельчан та всієї України. Відкрити меморіальну дошку нашому Герою-земляку Андрію Зражевському була моя ініціатива. Знаєте, його ім’я закарбоване й увіковічене на Алеї Героїв у Ташані, але ж батьки тут, як і всі ті, хто його знав і товаришував з ним, – зауважив керманич старостату. – Мені хотілося, щоб у селі жила пам’ять про подвиг молодого, відважного нашого захисника. З Катериною Борисівною, мамою Андрія, я радився і щодо фото, яке буде на дошці пошани і щодо кожного слова, написаного на ній. Щиро дякую спонсорам за те, що відгукнулися та підтримали ініціативу відкрити меморіальну дошку Андрію Васильовичу.

Зражевський Андрій Васильович, народився 12 жовтня 1990 року в селі Улянівка Ташанської громади на Переяславщині.

Захищав зі своїми побратимами місто Бучу, а згодом потрапив у саме пекло російсько-української війни – на Донеччину.

В селі пройшли його дитячі, шкільні роки – у 1998 році Андрій пішов у 1 клас Улянівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, яку закінчив у 2009-му. Після випуску навчався у Києві, працював зварювальником.

У перший день повномасштабного вторгнення Андрій пішов до Київського військкомату добровольцем. Вже 25 лютого 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ і направлений до 101-ї бригади. Захищав зі своїми побратимами місто Бучу, а згодом потрапив у саме пекло російсько-української війни – на Донеччину. Служив Андрій Васильович стрільцем другого взводу другого батальйону.

Під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку захисник зазнав тяжких мінно-вибухових травм. Врятувати життя бійця медикам, на жаль, не вдалося. Серце Андрія Зражевського зупинилося 15 листопада 2022 року в Дніпропетровській обласній лікарні імені Мечникова. На сільському цвинтарі Улянівки Героя з усіма військовими почестями поховали 21 листопада 2022 року.

Батьки, рідні, друзі та односельчани Андрія після відкриття меморіальної дошки до її підніжжя поклали квіти, низько вклонившись подвигу земляка.

32-річний Андрій Зражевський на портреті злегка усміхнений, бо в навушниках, мабуть, грає улюблена мелодія… Штани та головний убір чоловіка кольору «військового пікселя», а в погляді упевненість у перемозі України… Він її прагнув… Саме за незалежність, волю та суверенітет Батьківщини віддав життя.

Пам’ятаймо про це щодня і щохвилини. Саме наше з вами майбутнє здобувається ціною чиєїсь загубленої «молодості» чи «сивочолості»… ціною обірваних життєвих доріг…

Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися