Резонансною стала подія в Переяславі 27 серпня. В історичному центрі міста, поряд із Вознесенським собором (1695-1700), який був центральною спорудою монастирського комплексу, почалися земляні роботи з важкою технікою.
Без погодження з науковцями НІЕЗ «Переяслав» та Інституту археології НАНУ.
Учора ввечері міський голова Вячеслав Саулко підтвердив, що копають біля собору за його вказівкою. То що там відбувається, і як реагує наукова спільнота та громадськість на цю подію, аналізує Переяслав.City.
«Ми благословили проведення тут робіт»
Після того, як про цю подію стало відомо з дописів у соціальних мережах та медіа, міський голова телефоном пообіцяв прокоментувати і пояснити, що там відбувається насправді.
Але тим часом вже надвечір, після 18:00, до розритих траншей біля собору прийшли з молитвою священники – настоятель Володимирського храму о. Іван та настоятель Вознесенського храму (прихожани моляться в дзвіниці собору) о. Михайло. Цей обряд знімав працівник каналу Прослав. Більше нікого не було. Редакторка Переяслав.City цю церемонію побачила випадково.
Священники справили молитву, окропили вириту траншею по всій довжині – від уцілілої частини погреба до кінця викопаної траншеї перед запасним виходом із собору. Саме там машиніст екскаватора і вирив випадково людські кістки. Як багато їх було, можуть стверджувати тільки очевидці. Але до вчорашнього вечора там на поверхні лежало лише дві – великий фрагмент стегнової і тазова кістка – на вигляд, дуже давні.
І саме ці кістки о. Іван обережно вкинув назад у траншею та насипав зверху землі. Ми попросили пояснити, що за обряд вони здійснили.
Ймовірно, наткнувшись на ці людські кістки, копання траншеї призупинили
– Ми звершили молебень і благословення Боже на проведення цих робіт. Як мені відомо, це буде відновлення, тобто реконструкція входу в печери, – пояснив о. Іван
– Насправді ми не можемо надати компетентний коментар, – зауважив о. Михайло. – Нас попросили прийти, благословити, прочитати молитву і освятити. Так, тут були схожі на можливо людські кістки. Ми їх поклали сюди назад, щоб не було через це багато галасу і неправильного трактування, що це плюндрування могил, бо це не так.
Священник також наголосив, що знана в місті науковиця нібито йому показувала, що на старих фотографіях були поховання, але з іншого боку собору.
– І це до них треба звернутися, щоб визначити чи є історичні свідчення, що саме в цьому районі могли бути поховання ( монахів – авт.). Тому що за багато років вони могли бути перенесені. Міг тут хтось і під час Другої світової війни загинути, під час Голодомору. Тобто за такий довгий період тут могло статися що завгодно. І казати, що це якось зв'язано з древнім монастирем, я би не став свідчити так напряму. Якщо будуть якісь знімки чи записи, що саме з цього боку були поховання, то це мають сказати історики.
Але я точно пам'ятаю, що де зараз є углова доріжка з бруківки мимо дзвіниці до музичної школи, то там були поховання – є фотографії там маленького некрополя. І коли по ній ми йдемо, то переступаємо через кості.
А загалом я думаю, що все це виставили виключно з політичних мотивів, – наголосив священник.
Священники насамкінець зауважили, що в разі, якщо на цьому місці знайдуться ще якісь кістки, і коли їм дадуть таку вказівку, вони здійснять обряд їх перепоховання.
О. Михайло, настоятель Вознесенського храму зазначає, що немає історичних доказів, що викопані кістки є рештками поховань монахів колишнього монастиря
Вячеслав Саулко: "За моїм дорученням інженерні роботи... виконано у рамках закону"
О пів на десяту вечора 27 серпня міський голова Вячеслав Саулко на своїй сторінці у фейсбуці опублікував допис, у якому спробував пояснити ситуацію. Додав фото з місця копання, а також відео зі священниками, яке знімав кореспондент каналу «Прослав».
«Шановна громадо, хочу надати роз’яснення щодо робіт, які проводилися у парку Івана Мазепи поблизу Вознесенського монастиря, щоб не було ніяких вигадок та інтерпретацій.
За моїм дорученням до КП ВУКГ, було проведено інженерні роботи для недопущення подальшого руйнування водопровідних мереж, що залишилися громаді після прийняття на баланс території колишнього військового містечка. Фахівці провели обстеження, ізоляцію та ліквідацію виявлених несправностей.
Водночас під час робіт було знайдено кісткові рештки. Враховуючи історичну спадщину нашого славетного Переяслава, такі випадки траплялися і раніше. Для належного вшанування пам’яті спочилого/спочилої священнослужителі ПЦУ звершили молитву, після чого рештки повернули на місце.
Надалі в парку подібних інженерних втручань не планується. Попереду – облаштування території під рекреаційну зону для відпочинку жителів і гостей міста.
Усі роботи виконано у рамках закону та виключно в інтересах розвитку, благоустрою громади й на благо людей».
На підтвердження, міський голова додав фото старого і недіючого колодязя.
Микола Томенко: "Війна стає гарним прикриттям невігластву та беззаконню"
Сьогодні зранку з приводу цієї події висловився і Микола Томенко, кандидат історичних наук, знаний політик і громадський діяч, засновник Фонду «Рідна країна», який часто буває в Переяславі. Навіть надавав матеріальну допомогу на ремонт Вознесенського собору. Свого часу спільно зі Саулком обговорювали ідею його відновлення.
Нині зранку у своєму дописі у соцмережі висловився досить критично. Його публікацію згодом розмістив загальноукраїнський сайт як блог із заголовком «"Чорні археологи" з міської влади Переяслава: війна стає гарним прикриттям невігластву»:
«Війна стає гарним прикриттям невігластву та беззаконню у діяльності місцевих чиновників. Так у історичному центрі стародавнього Переяслава міський голова дав вказівку комунальникам, без дозволу Інституту археології та погодження Міністерства культури, копати рови на місці давнього цвинтаря монахів та священників на території Вознесенського монастиря. Лише після того, як відкопали людські рештки та втрутилася громадськість, НЕЗАКОННІ РОЗКОПКИ зупинили.
Як голова оргкомітету загальнонаціональної акції «7 ЧУДЕС УКРАЇНИ» та автор фільму про давній Переяслав нагадаю, що йдеться про одне з найбільш сакральних місць нашої національної історії - територію ансамблю Вознесенського монастиря. Тут збереглася велична споруда Вознесенського собору збудованого в 1695-1700 роках коштом славного Гетьмана Івана Мазепи, а згодом було відкрито колегіум, де викладав поетику в 1750-1751 роках наш великий філософ Григорій Сковорода.
Цю національну святиню змалював Тарас Шевченко 10-20 серпня 1845 року і на малюнку внизу своєю рукою написав:
«Вознесенський собор в Переяславі. Збудований Гетьманом Мазепою».
Звертаю увагу також на той факт, що в Україні 25 лютого 2025 року була ратифікована Конвенція Ради Європи про правопорушення, повʼязані з культурними цінностями (Нікосійська конвенція), яка передбачає КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за НЕЗАКОННІ РОЗКОПКИ або так звану чорну археологію.
ВИМАГАЮ:
від Генеральної прокуратури – негайно відкрити кримінальну справу за фактом проведення незаконних розкопок на території історичної памʼятки національного значення;
від Міністерства культури – публічного осуду, відповідного втручання та належного захисту нашої історико-архітектурної спадщини.
ЗАХИСТИМО нашу історичну і культурну СПАДЩИНУ від російської орди та місцевих чиновників-чорних археологів і невігласів».
У коментарях переяславці та читачі з інших регіонів, а також фахівці критично висловлюються щодо цієї ситуації. Втім, як то кажуть, все тільки починається.
Насправді несанкціоновані земляні роботи призвели, зрештою, до цікавого факту.
Подробиці читайте сьогодні на Переяслав.City!
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
