У кожному портреті – біль вигнання й сила відродження. У Мексиці стартував унікальний українсько-мексиканський культурний проєкт "Сила нації: українські жінки між війною та екзилем". Його авторка – уродженка Переяславщини, яка нині проживає в Мексиці та є засновницею спільноти "Жінки в екзилі".
Який зміст закладено у проєкт, чим особливі його героїні та чи побачать виставку в Переяславі – дізнавайтеся з перших вуст у матеріалі Переяслав.City.
Портрети, історії, QR-коди
У рамках реалізації проєкту в серпні була презентована тематична виставка. У центрі експозиції – 20 портретів українок, які у різні часи опинилися в Мексиці, зокрема й під час повномасштабного вторгнення росії.
Серед них і портрет Наталії Ірман (дівоче прізвище Онопрієнко) – уродженки Переяславщини, ініціаторки та "ідейної мами" проєкту "Сила нації".
– Цей проєкт народився з болю. Але він також народився з любові до свого коріння, до культури, до людей. Він про українок, яких війна змусила залишити дім. Про жінок, які опинилися в екзилі, але не зламалися. Кожна з них – це окрема історія. Це шлях крізь втрату до відродження, – розповіла нашому виданню Наталія Ірман.
Виставка "Сила нації: українські жінки між війною та екзилем". Мексика
Виставка "Сила нації: українські жінки між війною та екзилем". Мексика
Кожен із портретів несе не лише художню цінність, а й глибоке смислове навантаження. До світлин додані QR-коди, у яких закодовані відео та аудіоісторії українок. Вони розповідають про життя в еміграції, власні випробування та шлях до нової реалізації.
– Наші героїні – це не просто біженки. Вони – діячки культури, вчительки, волонтерки, митчині, мами. Кожна з них не лише зберегла себе, а й привезла з собою частинку України. Вони розповідають про українські традиції та культуру мовою вишиванок, погляду, постави, через слово, творчість і працю.
Виставка "Сила нації: українські жінки між війною та екзилем". Мексика
Три етапи проєкту
Проєкт реалізується у три етапи і має за ціль якомога більше розповісти про українок між війною та екзилем:
- перший етап – виставка жіночих портретів, що вже презентована в Мексиці;
- другий етап – документування історій героїнь, відомостей про їхню самореалізацію в новому середовищі;
- третій етап – видання книги "Альманах" про українських жінок в екзилі.
– Це буде не просто збірка. Це буде культурна пам'ять. Книга про українську жінку в еміграції. Про діаспору, яка не мовчить. Про силу української жінки, яка знає, ким вона є навіть далеко від дому, – поділилася планами Наталія.
Авторка проєкту "Сила нації: українські жінки між війною та екзилем" Наталія Ірман. Мексика
Спільнотворення, визнання і подальші плани
Реалізація проєкту відбувається за підтримки Посольства України в Мексиці, Українсько-Мексиканського культурного центру та місцевої діаспори.
– Усі хто долучився до проекту, були українки, які розділили зі мною цю ідею. На етапі зародження проекту метою було обʼєднати спільною метою людей, які вмотивовані, та пережили весь цей біль. Адже ніхто не може краще це зробити, як люди, що самі відчули та побачили. Тому я обирала та запрошувала до співпраці саме таких.
Кожен хто долучився до проекту, робив це безкоштовно, вкладаючи свій професіоналізм та любов. Головним спонсором проєкту, адже витрати були колосальні, виступив мій чоловік, він бізнесмен і меценат. Я вдячна долі за такого чоловіка, він завжди підтримує мене і кожну мою ідею розділяє з радістю.
Від початку реалізації проєкту до презентації першої виставки минуло більше року. За цей час, зізналася пані Наталія, відбулося переформатування самої ідеї, змінювалися героїні, і навіть фотосети, які були підготовлені у двох варіантах, вийшли лише в одному форматі.
– Змінився і підхід до написання книги, яка є наступним етапом проєкту. Але це все нормально, адже ідея унікальна в своєму роді, тому багато довелося змінювати на різних етапах її втілення.
У підготовці до виставки взяли участь талановиті уродженці Переяславщини:
- фотографувала жінок фотографиня Дана Мартенс, яка нині мешкає у Цюриху;
- ретуш фотографій здійснив Володимир Рибченко.
– З особливим трепетом дякую мамі – Любові Онопрієнко. Вона не лише стала однією з героїнь виставки, а й поділилася сімейними реліквіями. Саме завдяки їй у проєкті ожив автентичний український одяг сторічної давнини, як символ зв'язку поколінь і нагадування про наші корені. Вони міцні, тримають нас і заряджають внутрішньою силою, де б ми не були, – наголосила Наталія Ірман.
Проєкт уже відзначений міжнародною премією "Культурна дипломатія"/ World Orden of Cultural Diplomacy/ у 2024 році. Після мексиканської прем'єри виставка вирушить у тур країною, а згодом – до США та Європи.
– Та найбільша моя мрія – щоб виставка обов'язково завітала до рідного Переяслава, до культурно-мистецького центру "Любомир". Адже цей проєкт народився не лише з болю вигнання, а й з нашого коріння, з любові до рідної землі та з віри в незламність українців.
Поки ж виставка продовжуватиме надихати світ і розповідати про Україну, її культуру та незламний дух нації, я беруся до наступного етапу – написання книги. Це буде книга про українців як народ, який пройшов крізь випробування, але залишився нескореним, – підсумувала землячка-авторка проєкту, присвяченого неймовірним українським жінкам.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
